"10" жовтня 2013 р.Справа № 916/1526/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.,
суддів: Колоколова С.І.,
Петрова М.С.
при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_6 за довіреністю № 01/11-1084 від 28.12.2012р.;
від відповідача - Жмуди О.В. за довіреностями №б/н від 03.09.13р. та № 11/10 від 09.10.13р..
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м.Одеса
на рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2013 року
по справі № 916/1526/13
за позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"
до скаржника
про стягнення 9303,03 грн.,
(повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/.
Встановив:
У червні 2013р. Комунальне підприємство /далі по тексту - КП/ "Теплопостачання міста Одеси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 /далі - ФОП ОСОБА_4/ про стягнення з останнього 9303,03грн. вартості безпідставно набутої в період з жовтня 2012р. по квітень 2013р. теплової енергії.
Позовні вимоги з посиланням на ст.ст. 387, 509, 525, 1212, 1213 ЦК України, ст. 277 ГК України, Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою КМ України № 1198 від 3.10.2007р. /далі-Правила/, мотивовані тим, що в результаті обстеження стану теплозабезпечення споживача було встановлено, що відповідач без відповідного договору здійснює споживання тепла через централізовану систему теплопостачання житлового будинку по адресу: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 25, де на першому поверсі він на підставі договору оренди займає нежитлове приміщення.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.08.2013р. (суддя Нікіфорчук М.І.) позовні вимоги КП „"Теплопостачання міста Одеси" задоволені в повному обсязі з підстав їх обґрунтованості.
Не погоджуючись з вказаним вище рішенням місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 07.08.2013р. та прийняти нове, яким відмовити в повному обсязі КП "Теплопостачання міста Одеси" у задоволенні позову.
Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясувані обставини, що мають значення для справи та зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, недоведені обставини, що мають значення для вирішення спору по суті, оскільки:
- висновок суду, що скаржник є споживачем суперечить п. 3 Правил;
- судом проігноровано, що договір оренди щодо об'єкту теплоспоживання було достроково розірвано з 1.01.13р.за згодою сторін і приміщення повернуто за актом орендодавцю;
- суд безпідставно відмовив у відкладенні справи.
КП „"Теплопостачання міста Одеси" надало письмові пояснення з цього приводу та у судовому засіданні представник спростовував доводи апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, КП "Теплопостачання міста Одеси" на підставі рішення Одеської міської ради № 1173-v від 05.04.2007р. є виконавцем послуг з постачання теплової енергії в м.Одесі.
ФОП ОСОБА_4 в період з жовтня 2012р. по квітень 2013р. користувався нежилим приміщенням першого поверху /60 кв.м/, що знаходяться в будинку під АДРЕСА_1, на підставі договору оренди від 25.10.2012р. (а.с.20), що укладений з власником гр. ОСОБА_5, який 09.09.2009 р. придбав його у ПП фірми "Локон" за договором купівлі - продажу № 3199 /а.с.19/.
Позивач в означений період здійснював постачання теплоносія за вказаною адресою, що підтверджено спільним актом № 478 позивача та комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ" /а.с.16/.
До інженерних споруд вказаного житлового будинку, у тому числі і розташованих в ньому нежитлових приміщень, входять системи централізованого опалення та постачання гарячої води. Облаштування індивідуальної системи опалення та постачання гарячої води у вищевказаному нежитловому приміщенні у передбаченому законодавством порядку проведено не було і тому, відповідно до п.п. 20, 23 Правил облік переданої на опалення теплової енергії відбувається розрахунковим способом.
12.11.12 року позивачем був виданий акт-припис з вимогою прибути для укладання договору на теплопостачання, але він виконаний не був. 23.01.2013р. КП "Теплопостачання міста Одеси" листом № 13/3-10 на адресу ФОП ОСОБА_4 було направлено два екземпляри проекту договору з додаткамина на постачання теплової енергії з пропозицією підписати, завірити печаткою та повернути на адресу позивача один екземпляр договору (а.с.14)., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 29.01.13р.. /а.с.15/, але він, як то передбачено ст. 181 Господарського кодексу України, не повернувся до позивача ні з протоколом розбіжностей, ні підписаним, отже є неукладеним.
10.12.2012р. представником позивача проведено огляд приміщення, що розташований на 1 поверсі житлового будинку по вул. Тираспольське шосе, 25, про що складено акт №15/2-15-1-777, яким встановлено наявність опалювальних приборів централізованого опалення - радіаторів в кількості 6 штук, які підключені до стояків будинку.
Отже, орендований відповідачем об'єкт розташований в житловому будинку по вул. Тираспольське шосе, 25, а його підключення до теплозабезпечення здійснюється одночасно з підключенням будинку, який має єдину систему централізованого теплопостачання. За таких обставин, факт користування теплоенергією, що поставлялася позивачем, колегія суддів вважає доведеним належним чином.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов'язки не лише на підставі договорів та інших правочинів, а і на підставі інших юридичних фактів, якім і є факт користування поставленою теплоенергією.
З наданого позивачем розрахунку, який виконаний у відповідно до Правил вбачається, що дійсно позивач за період з жовтня 2012 р. по квітень 2013р. включно поставив, а відповідач споживав теплову енергію і не оплачував її в повному обсязі, за умови відсутності договору про постання теплової енергії, тим самим завдав КП "Теплопостачання міста Одеси" збитків на суму вартості спожитої теплової енергії в розмірі 9303,03 грн., що підтверджується рахунком заборгованості (а.с. 9). Між тим, бездоговірне споживання теплової енергії не є правовою підставою для звільнення споживача (у даному спорі - відповідача) від її оплати, а заборгованість, що виникла, підлягає стягненню як вартість безпідставно набутого майна, відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про наявність боргу за поставлену теплову енергію та обґрунтованість його розрахунку у розмірі 9303,03 грн..
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач фактично теплом не користувався, колегією до уваги не приймаються, оскільки цілком спростовуються наявними матеріалами справи. Твердження скаржника про те, що 1.01.13р. договір оренди було розірвано, а приміщення повернуто орендодавцю, колегія до уваги не приймає на підставі ст. 101 ГПК України, оскільки відповідні докази не були надані суду першої інстанції без поважних причин. Крім того, дії скаржника спростовують означений факт, оскільки 22.01.13р. він звернувся до КП "Теплопостачання міста Одеси" з заявою про відключення опалення та постачання гарячої води у вищевказаному нежитловому приміщення.
Твердження скаржника про те, що суд першої інстанції допустив процесуальне порушення не скориставшись своїм правом на відкладення розгляду справи по причині відсутності відповідача є хибним. Оскільки згідно із вимогами ст.77 ГПК України суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Однією з таких обставин є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників процесу. Питання про те, чи перешкоджає нез'явлення сторони в судове засідання розгляду справи вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. При цьому порушенням норм процесуального права є розгляд справи за відсутності будь якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, а як свідчать матеріали справи, зокрема поштове повідомлення /а.с.51/ відповідач був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання.
Судова колегія вважає, що наявні у матеріалах справи доказі були достатніми для розгляду позовної заяви господарським судом першої інстанції без представника відповідача і неявка останнього не могла бути причиною неможливості розгляду справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_4 не спростовує висновків місцевого господарського суду та не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2013 р. слід залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 49, 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2013 р. по справі №916/1526/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 11.10.2013р..
Головуючий суддя Г.П.Разюк
Суддя С.І.Колоколов
Суддя М.С. Петров