ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/15281/13 03.10.13
За позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Верітас Україна"
до Публічного акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня"
про стягнення 55 000,00 грн.
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Загнітко Н.Л.
від відповідача: не з'явились
Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Верітас Україна" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 55 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно контракту №BV-UKR 1960/06 Ods/124-06 від 19.04.2006 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.08.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
23.08.2013р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, який призначено на 27.08.2013р., для надання можливості підготувати належним чином відзив на позовну заяву.
Розгляд справи відкладався до 19.09.2013р. в порядку п.п. 1-2 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у судове засідання 27.08.2013 р. сторони не з'явилися.
У судовому засіданні 19.09.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача не з'явився, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням повноважного представника у іншому судовому засіданні, яке судом відхилено з підстав необґрунтованості.
03.10.2013 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на сплив строків позовної давності.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Однак, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).
Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 03.10.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
19.04.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро Верітас Україна» та Публічним акціонерним товариством "Завод "Ленінська кузня" було укладено контракт №BV-UKR 1960/06 Ods/124-06, умовами якого передбачено, що позивач приймає на себе зобов'язання виконати роботи у відповідності з контрактом, а саме схвалення креслень технічного проекту моторної яхти 41,5 м, згідно переліку, вказаного в правилах побудови, передати в розпорядження відповідача 3(трьох) комплектів схвалених креслень.
Згідно з п.6.1. контракту відповідач зобов'язався сплатити виконані позивачем роботи у відповідності з контрактом. Загальна вартість робіт складає 90 120, 00 грн., в тому числі ПДВ (20 %) в розмірі 15 020,00 грн.
У відповідності з п.п.6.2.1. та 6.2.2. контракту відповідач сплачує позивачу грошові кошти, вказані у п.6.1. шляхом здійснення 50% попередньої оплати протягом 10 банківських днів з моменту передачі відповідачем документації на схвалення позивачу на підставі рахунку-фактури, виставленого позивачем. Остаточний платіж у розмірі 50% здійснюється відповідачем протягом 10 банківських днів після схвалення документації позивачем на підставі рахунка-фактури позивача та акту приймання-здачі робіт.
Пунктом 6.3.1. контракту встановлено, що після кожного етапу позивач направляє відповідачу акт приймання-передачі робіт. Відповідач розглядає акт приймання-передачі робіт протягом 3-х робочих днів і підписує акт, чим приймає виконання робіт, або направляє позивачу мотивовану відмову від приймання виконаних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виконані, а відповідачем прийняті передбачені контрактом роботи на загальну суму 90 120, 00 грн., що підтверджується актом №10220/10246 здачі-приймання робіт 10/11/2009, який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками (копія в матеріалах справи).
Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за виконані роботи розрахувався частково в розмірі 35 120,00 грн., що підтверджується довідкою з банку №70-1-1/1346 від 06.06.2013 р. (оригінал якої міститься в матеріалах справи), в результаті чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 55 000,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, зокрема погашення заборгованості у розмірі 55 000,00 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами контракту №BV-UKR 1960/06 Ods/124-06 від 19.04.2006 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за контрактом належним чином, які прийняті відповідачем без зауважень по акту здачі-приймання робіт.
Однак відповідач частково оплатив проведені позивачем роботи, внаслідок чого, перед останнім виникла заборгованість на суму 55 000,00 грн.
Разом з тим, на заявлене відповідачем клопотання у відзиві на позовну заяву про застосування строку позовної давності, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме з довідки з банку №70-1-1/1346 від 06.06.2013 р. відповідачем частково було здійснено оплату виконаних робіт на загальну суму 35 120, 00 грн., остання частина з яких у розмірі 5000,00 грн. була сплачена 22.10.2010р.
Отже, часткове здійснення оплати відповідачем свідчить про визнання останнім боргу та відповідно строк позовної давності переривався, відлік якого починається заново, а тому суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності та клопотання відповідача про застосування строків позовної давності визнається судом необґрунтованим, у зв'язку з чим у його задоволенні відмовлено.
Так, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови контракту №BV-UKR 1960/06 Ods/124-06 від 19.04.2006 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 55 000,00 грн. заборгованості.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Верітас Україна" задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод "Ленінська кузня" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, ідентифікаційний код 14312364), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Верітас Україна"(01001, м. Київ, вул. Городецького, буд.11-В, ідентифікаційний код - 21674731) 55 000 (п'ятдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованості та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 07.10.2013 р.
Суддя Бондарчук В.В.