ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-75/17549-2012 10.10.13
За заявою публічного акціонерного товариства "Електроприлад"
про відстрочку виконання рішення
у справі № 5011-75/17549-2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ "ДІЛА"
до публічного акціонерного товариства "Електроприлад"
про стягнення 2 093 874,91 грн.
Головуючий суддя Привалов А.І.
суддя Куркотова Є.Б.
суддя Нечай О.В.
Представники сторін: не з'явились.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2013р. у справі № 5011-75/17549-2012, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2013р., позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Електроприлад" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ "ДІЛА" передплату за попереднім договором в розмірі 1000000,00 грн., 245,90 грн. 3% річних, 1073984,50 грн. штрафу та 41484,61 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "МЛ "ДІЛА" з Державного бюджету України 675,19 грн. зайво сплачений судовий збір, перерахований платіжним дорученням № 2 від 30.11.2012р.
22.07.2013р. на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
27.09.2013р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява від публічного акціонерного товариства "Електроприлад", в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2013р. у справі № 5011-75/17549-2012.
Відповідно до резолюції-розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 27.09.2013р., у зв'язку з перебуванням головуючого судді у справі № 5011-75/17549-2012 Васильченко Т.В. на лікарняному, заяву від публічного акціонерного товариства "Електроприлад" про відстрочку виконання рішення передано на розгляд судді Привалову А.І.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2013р. суд прийняв заяву публічного акціонерного товариства "Електроприлад" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2013р. у справі № 5011-75/17549-2012 до провадження та призначив заяву до розгляду в судовому засіданні на 10.01.2013р.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили.
Враховуючи обмеженість строків розгляду заяви про відстрочку виконання рішення, передбачених ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, а також відсутність будь-яких клопотань позивача та відповідача щодо неможливості участі в судовому засідання, суд вважає, що дана заява може бути розглянута за відсутності представників сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Вказаними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Згідно з п. 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Як вбачається з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Суд відзначає, що особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.
Так, за змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.
Докази, у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.
Заявник зазначає, що обставиною, яка ускладнює та унеможливлює виконання рішення суду є тяжке фінансове становище.
Між тим, всупереч положенням статті 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, заявник під час вирішення питання про можливість розстрочки виконання рішення суду не надав доказів, які підтверджують відсутність коштів.
При цьому, наявність доказів, які підтверджують кредиторську заборгованість перед відповідачем, не можуть свідчити про неможливість виконання даного рішення.
Також суд приймає до уваги, що згідно приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.
Згідно з вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003р. «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини» (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004).
При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що «затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції» (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004).
Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Згідно з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд враховує ту обставину, що саме з вини відповідача позивач був вимушений звертатись до суду для захисту своїх прав, наявність порушення яких встановлено судом.
У відповідності до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, не вважаються обставинами, які звільняють боржника від відповідальності, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відстрочка виконання рішення суду допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Враховуючи обставини справи та наявні докази, господарський суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду.
Враховуючи наведе вище, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Відмовити в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Електроприлад" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2013р. у справі № 5011-75/17549-2012.
Головуючий суддя А.І. Привалов
Суддя Є.Б. Куркотова
Суддя О.В. Нечай