08.10.13р. Справа № 904/6752/13
За позовом Державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень", м. Одеса
до Приватного підприємства "Атланта-Агро", м. Дніпропетровськ
про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в розмірі 284 040 грн. 00 коп.
Суддя Красота О.І.
Представники:
від позивача: Гамарець О.С., дов. №б/н від 02.01.2013 року;
від відповідача: Васильченко А.А., дов. №03/05-13 від 03.04.2013 року;
Державне підприємство "Одеська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Одеська дирекція залізничних перевезень" (далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного підприємства "Атланта-Агро" (далі-Відповідач) штраф за неправильне зазначення маси вантажу в розмірі 284 040 грн. 00 коп. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на шляху прямування вагонів №№ 95361903, 95531778, 95616983, 95446316, 95652368, 95679346, 95833604, 95539219, направлених за накладною №47057401, при зважуванні вагонів на станції Одеса-Порт Одеської залізниці було виявлено різницю між фактичною вагою вантажу та вагою, зазначеною в накладній, що суперечить статті 24 Статуту залізниць України.
30.09.2013 року Відповідач направив на адресу господарського суду відзив на позов в якому, посилаючись на те, що ним до Лінійного відділу на станції Одеса-Головна УМВС України а Одеській залізниці подано заяву за фактом крадіжки зерна пшениці з спірних вагонів, а саме №№ 95361903, 95531778, 95616983, 95446316, 95652368, 95679346, 95833604, 95539219, в результаті чого було проведено досудове розслідування та Приватне підприємство "Атланта-Агро" визнано потерпілим та цивільним позивачем у кримінальному провадженні №12012160700000006, а отже у зв'язку з встановленим фактом крадіжки вантажу Відповідач вважає, що у залізниці були відсутні підстави для складання комерційних актів щодо неправильного зазначення маси вантажу.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання з'явився, з урахуванням відзиву на позов, направленого на адресу господарського суду 30.09.2013 року, просив суд в задоволенні позову відмовити.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача та Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
В лютому 2013 року по накладній №47057401 (а.с. 19) зі станції Акимовка Придніпровської залізниці Відповідачем було відправлено вагони №№95361903, 95531778, 95616983, 95446316, 95652368, 95679346, 95833604, 95539219 з вантажем НАВАЛ Пшениця зі станцією призначення Одеса-Порт Одеської залізниці, одержувачем якого є ГПЗКУ "Одеський зерновий термінал".
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.98р., вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених у накладній. Залізниця має право перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладній.
19.02.2013 року станцією Одеса-Порт Одеської залізниці було складено комерційні акти №№024148/211, 024147/210, 024146/209, 024145/208, 024144/207, 024143/206, 024142/205, 024141/204 (а.с. 10-17), якими засвідчено, що при вивантаженні та перевантажуванні вантажу, по вимозі вантажоодержувача, на тензометричних вагах виявлено різницю фактичної ваги у вагонах проти ваги, вказаної у документі, а саме:
- у вагоні №95361903 тара з документа 21600 кг нетто 70000 кг, насправді виявилось нетто 67950 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 2050 кг;
- у вагоні №95531778 тара з документа 22100 кг нетто 70000 кг, насправді виявилось нетто 68250 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 1750 кг;
- у вагоні №95616983 тара з документа 21400 кг нетто 68700 кг, насправді виявилось нетто 66750 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 1950 кг;
- у вагоні №95446316 тара з документа 21500 кг нетто 70000 кг, насправді виявилось нетто 68050 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 1950 кг;
- у вагоні №95652368 тара з документа 21000 кг нетто 70000 кг, насправді виявилось нетто 67900 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 2100 кг;
- у вагоні №95679346 тара з документа 20900 кг нетто 70000 кг, насправді виявилось нетто 68250 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 1750 кг;
- у вагоні №95833604тара з документа 21500 кг нетто 70000 кг, насправді виявилось нетто 68400 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 1600 кг;
- у вагоні №95539219 тара з документа 20700 кг нетто 69900 кг, насправді виявилось нетто 67900 кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 2000 кг.
Таким чином, як вказує Позивач, Відповідачем при заповнення перевізних документів було невірно зазначено масу вантажу, що було виявлено у процесі перевезення.
Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно ч. 1, 2 статті 24 Статуту залізниць України, Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Частиною 1 статті 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Частиною 2 статті 129 Статуту залізниць України встановлено, що комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах (п. "А" ч. 2 ст. 129 Статуту залізниць України).
За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. (ст. 122 Статуту залізниць України).
Розмір штрафу, передбачений статтею 118 Статуту залізниць України становить штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
З огляду на викладені обставини, невідповідність маси вантажу по вказаній вище накладній, стали підставою для звернення Позивача до суду про стягнення з Відповідача штрафу, розмір якого, відповідно до розрахунку, становить суму в розмірі 284 040,00 грн. (а.с. 9).
Відповідач, заперечуючи на позов вказує на те, що ним до Лінійного відділу на станції Одеса-Головна УМВС України на Одеській залізниці подано заяву за фактом крадіжки зерна пшениці з спірних вагонів, а саме №№ 95361903, 95531778, 95616983, 95446316, 95652368, 95679346, 95833604, 95539219, в результаті чого було проведено досудове розслідування та Приватне підприємство "Атланта-Агро" визнано потерпілим та цивільним позивачем у кримінальному провадженні №12012160700000006, а отже у зв'язку з встановленим фактом крадіжки вантажу Відповідач вважає, що у залізниці були відсутні підстави для складання комерційних актів щодо неправильного зазначення маси вантажу.
Вказані обставини підтверджуються відповідними доказами, наданими Відповідачем до відзиву на позов, та які фактично вказують на те, що за напрямком прямування спірних вагонів, а саме до вантажоодержувача Одеський зерновий термінал ПАТ ГПЗКУ, відбулася можлива крадіжка вантажу при його перевезенні, відповідальність за яку при доставці вантажів, відповідно до статті 127 Статуту залізниць України, несе саме залізниця.
Статтею 127 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.
Вважаючи на те, що згідно наданих документів Приватне підприємство "Атланта-Агро" є по кримінальному провадженню №12012160700000006 потерпілою особою та цивільним позивачем, що фактично у подальшому по результатам розгляду кримінальної справи може призвести до відсутності його відповідальності, суд вважає, що вказаний позов Позивача є передчасним, а обставини, на які посилається Позивач на час розгляду справи стосовно вини Відповідача та стягнення з останнього штрафу за неправильне зазначення маси вантажу є не доведеними, що фактично унеможливлює задоволення позовних вимог Позивача.
Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при відмові в задоволенні позову покладаються на Позивача
Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову - відмовити.
Суддя О.І. Красота
Рішення підписано 14.10.2013 р.