Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3269/13-ц
номер провадження 2/695/1294/13
15 жовтня 2013 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд
Черкаської області
в складі: головуючої судді Мозгової О.А.
при секретарі Матвєєвій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи свій позов тим, що з 22 грудня 2012 року перебуває в шлюбі з відповідачем по справі зареєстрованому відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Золотоноша Золотоніського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області за актовим записом № 204. Від шлюбу сторони мають неповнолітю дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою по справі, та знаходиться на її повному та постійному утриманні. Відповідач, як батько, згідно діючого законодавства, зобов'язаний утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, але він своїх обов'язків по утриманню та вихованню дитини в добровільному порядку не виконує, що й змусило позивачку звернутися до суду з даним позовом.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задоволити стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 1 000 грн. щомісяця до досягнення нею повноліття та стягнути з ОСОБА_2 витрати нза юридичні послуги в сумі 200 грн.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, згідний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття, судові витрати просив розподілити в рівних частинах.
Вивчивши матеріали справи, пояснення позивачки та відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
З копії Свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 07 серпня 2013 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3, про що зроблено відповідний актовий запис № 186, батьком зазначено ОСОБА_2.
Згідно ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на даний час офіційно працює в ТОВ «ФЕС УКР» на посаді вантажника, має постійний дохід, тому не має жодних підстав для визначення аліментів в твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 2 ст. 181 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків передбачених ст. 184 цього Кодексу.
Виходячи з вищевикладеного вбачається, що відповідач має можливість надавати допомогу на утримання неповнолітньої дитини, так як він має постійне місце роботи, задовільний стан здоров»я, інші особи на його утриманні не перебувають, тому суд приходить до висновку, що розмір аліментів , які підлягають стягненню з ОСОБА_2 необхідно встановити в частини від всіх видів його доходу.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Відповідач порушив вимоги ст. 180 СК України - не утримує малолітню доньку до досягнення нею повноліття.
Оскільки між сторонами не досягнуто згоди про утримання неповнолітньої дитини, то суд приходить до висновку, що аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини підлягають стягненню з відповідача в примусовому порядку в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця і до досягнення нею повноліття.
Суд, приймаючи рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 витрат на правову допомогу в сумі 200 грн. вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з наступних підстав.
З копії квитанції до прибуткового касового ордеру № 76 від 22.08.2013 року вбачається, що ОСОБА_4 прийняв від ОСОБА_1 200 грн. за складання позовної заяви.
Розмір компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ визначається постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року за № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави», якою передбачено, що у разі сплати такої компенсації іншою стороною її розмір не перевищує суму, яка обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Як зазначено постановою Кабінету Міністрів України та Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу визначається, виходячи з певного відсотку від мінімальної заробітної плати за годину участі особи, що надає правову допомогу, в судовому засіданні та інших процесуальних діях, тобто особа ,яка заявила вимогу про компенсацію таких витрат, повинна надати суду відповідний розрахунок часу, протягом якого їй надавалася така допомога та в чому ця допомога полягала.
В матеріалах справи такий розрахунок відсутній, а розрахункова квитанція, яку надала позивачка не може бути підтвердженням оплати такої допомоги, оскільки з неї не вбачається, що вказані в ній кошти були отримані адвокатом, з яким позивач уклав договір про надання правової допомоги.
Суд, у відповідності до ст. 88 ЦПК України стягує з відповідача на користь держави судовий збір сумі 229 грн. 40 коп., від яких при подачі заяви була звільнена позивачка.
Керуючись ст.ст. 213, 215, 367 ЦПК України, ст.ст. 180-182 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, індентифікаційний код НОМЕР_1 аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 23.08.2013 року.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми аліментів за один місяць.
В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 витрат на юридичні послуги в сумі 200 грн. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 229,40 грн. на користь місцевого бюджету м. Золотоноша.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд сторонами по справі протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Мозгова О.А.