27 вересня 2013 року Справа № 9104/141717/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Большакової О.О., Святецького В.В.,
при секретарі Омеляновській Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2011 року про залишення без розгляду позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті про визнання недійсними наказів,-
06.07.2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті, в якому просить визнати дії посадових осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті неправомірними, визнати протиправною і скасувати редакцію Наказу Управління МВС України на залізничному транспорті №49 о/с від 15.04.2008 року в частині «зі збереженням раніше встановлених надбавок», визнати протиправною і скасувати редакцію Наказу Управління МВС України на залізничному транспорті №188 о/с від 26.12.2008 року в частині «виплативши при цьому заробітну плату із збереженням раніше встановлених надбавок з 07 березня по 30 вересня 2008 року», визнати протиправним і скасувати Наказ Управління МВС України на залізничному транспорті №4 о/с від 20.01.2009 року, зобов»язати Управління МВС України на залізничному транспорті привести у десятиденний термін з часу набрання рішення суду законної сили накази №49 о/с від 15.04.2008 року та №188 о/с від 26.12.2008 року у відповідність до вимог ч. 2 п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 29.07.1991 року за №114, та п. 3.5.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України 31.12.2007 року за №499.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2011 року в порядку ст.ст. 99, 100 КАС України позовну заяву залишено без розгляду з тих підстав, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив ухвалу суду в апеляційному порядку та вважає, що суд прийняв оскаржувану ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Тому апелянт просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду. В апеляційній скарзі зазначає, що його позов стосується не питань проходження публічної служби, а питань порядку виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та за час виконання нижче оплачуваної роботи, що відноситься до питань стосовно оскарження рішень, дій або бездіяльності суб»єкта владних повноважень, і строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи повинен обчислюватись на підставі ч. 2 ст. 99 КАС України, згідно якої він становить шість місяців з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Офіційно з текстом оскаржуваних наказів він був ознайомлений 15.04.2011 року.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, що позивачем оскаржуються накази УМВСЗТ від 15.04.2008 року №49 о/с, від 26.12.2008 року №188 о/с, які стосуються проходження ним служби в Управлінні МВС України на залізничному транспорті на посаді начальника відділу з обслуговування Львівської залізниці УБОЗ УМВСЗТ, а саме поновлення позивача на вказаній посаді на підставі постанов Яворівського районного суду Львівської області №2а-50 та №2а-229.
Відтак позивач оскаржує накази УМВСЗТ, що стосуються його проходження публічної служби в органах внутрішніх справ протягом 2008-2009 років.
Згідно п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк, який, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачем в судовому засіданні першої інстанції стверджено, що про накази УМВСЗТ від 15.04.2008 року №49 о/с, від 26.12.2008 року №188 о/с та від 20.01.2009 року №4о/с він дізнався в 2011 році під час розгляду справи №2а-6239/09 за його позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій посадових осіб ДДВС Мін»юсту та МВС неправомірними, скасування постанови ДДВС Мін»юсту від 21.01.2009 року ВП №10385942 про закінчення виконавчого провадження.
Копії спірних наказів позивач отримав 15.04.2011 року листом УТМ МВС України №23/Л-21.
При цьому суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі позивачем пропущено строк для звернення до адміністративного суду, оскільки про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ОСОБА_1 дізнався 15.04.2011 року, а з даним позовом звернувся лише 07.07.2011 року і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
З даним висновком необхідно погодитись, зважаючи на наступне.
Згідно ч. 1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Частиною 2 даної статті передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Частиною 2 ст. 99 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, ч. 3 ст. 99 даного Кодексу передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Згідно п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України під публічною службою слід розуміти діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Предметом даного адміністративного позову є визнання дії посадових осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України на залізничному транспорті неправомірними, визнання протиправною і скасування редакції Наказу Управління МВС України на залізничному транспорті №49 о/с від 15.04.2008 року в частині «зі збереженням раніше встановлених надбавок», визнання протиправною і скасування редакції Наказу Управління МВС України на залізничному транспорті №188 о/с від 26.12.2008 року в частині «виплативши при цьому заробітну плату із збереженням раніше встановлених надбавок з 07 березня по 30 вересня 2008 року», визнання протиправним і скасування Наказу Управління МВС України на залізничному транспорті №4 о/с від 20.01.2009 року, зобов»язання Управління МВС України на залізничному транспорті привести у десятиденний термін з часу набрання рішення суду законної сили накази №49 о/с від 15.04.2008 року та №188 о/с від 26.12.2008 року у відповідність до вимог ч. 2 п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 29.07.1991 року за №114, та п. 3.5.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України 31.12.2007 року за №499.
При цьому не можна погодитись з твердженням апелянта, що до даних правовідносин не застосовуються положення проходження публічної служби, оскільки п. 24 Розділу ІІ «Права, обов»язки і відповідальність» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджених Постановою Кабінету Міністрів Української РСР 29 липня 1991 року №114 (з наступними змінами та доповненнями) було передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік (чинна редакція п. 24 до 14.12.2012 року).
Зважаючи на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом та позивачем не наведено належних підстав та доказів для поновлення цього строку.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, дана належна оцінка дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04.11.2011 року у справі №2а-7476/11/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 30.09.2013 року.
Головуючий суддя : Гудим Л.Я.
Судді: Большакова О.О.
Святецький В.В.