27 вересня 2013 року Справа № 876/10260/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Большакової О.О., Святецького В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2013 року по справі №2а/0370/3977/12 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинської області про визнання дій незаконними, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинської області про визнання незаконними дій щодо звільнення, скасування наказу про звільнення №111 о/с від 13.04.2012 року, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що наказом УМВС України у Волинській області №111 о/с від 13.04.2012 року його - провідного спеціаліста (за рахунок м/б) відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Луцьк, Луцького, Ківерцівського, Рожищенського та Маневицького районів, підпорядкованого УМВС, звільнено в зв»язку з реорганізацією за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 13.04.2012 року. Звільнення з органів внутрішніх справ вважає незаконним, оскільки йому не запропоновано іншої посади в установі, не було економічного обґрунтування скорочення посад, не отримано згоди профкому на його звільнення, не попереджено його в установлені строки про звільнення, не враховано переважене право на залишення на роботі, звільнення проводилось заднім числом у період тимчасової непрацездатності, не видано трудової книжки. Просив визнати незаконними дії УМВС України у Волинській області щодо звільнення, скасувати наказ про звільнення №111 о/с від 13.04.2012 року, поновити його на посаді провідного спеціаліста (за рахунок м/б) ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Луцьк, Луцького, Ківерцівського, Рожищенського та Маневіицького районів, підпорядкованого УМВС та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2013 року по справі №2а/0370/3977/12 в задоволенні вказаного позову відмовлено.
Позивач оскаржив вказану постанову суду в апеляційному порядку, посилаючись на те, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не звернув увагу на окремі документи, що мають значення по справі і прийшов до хибного висновку про те, що дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці із скороченням штату чисельності працівників в межах УМВС України у Волинській області. Крім цього, позивач вважає, що його звільнення з органів внутрішніх справ було незаконним, оскільки йому не запропоновано іншої посади в установі, не враховано переважене право на залишення на роботі, не видано трудової книжки та не проведено повний розрахунок в день звільнення.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання апеляційного суду не з»явилися, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в межах УМВС України у Волинській області мали місце зміни в організації виробництва і праці із скороченням штату чисельності працівників. Так, 10.02.2013 року начальником УМВС України у Волинській області видано наказ №246 «Про організаційно штатні зміни в УМВС України у Волинській області», пунктом 2.2 якого зобов»язано, відповідно до вимог статті 49-2 КЗпП усіх працівників ВРЕР ДАІ УМВС України у Волинській області персонально попередити про наступне звільнення, з яким позивач ознайомлений 13.02.2012 року.
Наказом №111 о/с від 13.04.2012 року ОСОБА_1 - провідного спеціаліста (за рахунок м/б) ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Луцьк, Луцького, Ківерцівського, Рожищенського та Маневицького районів, підпорядкованого УМВС, було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України (в зв»язку з реорганізацією) з 13.04.2012 року.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 на підставі наказу від 30.09.2011 року №398 о/с був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ на посаду провідного спеціаліста (за рахунок м/б) ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Луцьк, Луцького, Ківерцівського, Рожищенського та Маневіицького районів, підпорядкованого УМВС (а.с. 32-33).
10.02.2012 року начальником УМВС України у Волинській області видано наказ №246 «Про організаційно штатні зміни в УМВС України у Волинській області», пунктом 2.2 якого зобов»язано, відповідно до вимог статті 49-2 КЗпП усіх працівників ВРЕР ДАІ УМВС України у Волинській області персонально попередити про наступне звільнення, з яким позивач ОСОБА_1 був ознайомлений 13.02.2012 року (а.с. 37-41).
На засіданні кадрової комісії УМВС України у Волинській області 11.04.2012 року розглянуто питання про прийом на роботу працівників реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Управління ДАІ УМВС, у зв»язку з реорганізацією. Позивач пропонувався на посаду провідного спеціалісті ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Луцьк, Луцького, Ківерцівського та Рожищенського районів, підпорядкованого УМВС. Члени комісії не підтримали призначення у зв»язку з тим, що у період проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах у реєстраційно-екзаменаційних підрозділах ДАІ відносно нього виносилась постанова про порушення кримінальної справи за вчинення посадового злочину, закрита у подальшому за нереабілітуючими обставинами (а.с. 42).
Наказом №111 о/с від 13.04.2012 року позивач ОСОБА_1 - провідний спеціаліст (за рахунок м/б) ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Луцьк, Луцького, Ківерцівського, Рожищенського та Маневицького районів, підпорядкованого УМВС, був звільнений за пунктом 1 статті 40 КЗпП України (в зв»язку з реорганізацією) з 13.04.2012 року (а.с. 43).
Листом №3/1-407/544 від 13.04.2012 року позивача було повідомлено про звільнення та про необхідність з»явитися в управління кадрового забезпечення для отримання трудової книжки та остаточного розрахунку. Згадана інформація надіслана позивачу 17.04.2012 року, а отримана ним 04.05.2012 року (а.с. 44).
Судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, а саме те що в межах УМВС України у Волинській області мали місце зміни в організації виробництва і праці із скороченням штату чисельності працівників, позивача було попереджено про наступне вивільнення за два місяці, на засіданні кадрової комісії УМВС України у Волинській області було розглянуто питання про прийом ОСОБА_1 на посаду провідного спеціалісті ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Луцьк, Луцького, Ківерцівського та Рожищенського районів, він був належним чином повідомлений про звільнення та про необхідність прибуття в управління кадрового забезпечення УМВС України у Волинській області для остаточного розрахунку та отримання трудової книжки, що в свою чергу свідчить про правомірність дій відповідача щодо звільнення позивача із займаної посади з дотриманням порядку та вимог, встановлених Кодексом законів про працю України.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2013 року по справі №2а/0370/3977/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : Гудим Л.Я.
Судді: Большакова О.О.
Святецький В.В.