Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.
Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.
09 жовтня 2013 року справа №812/5345/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої Арабей Т.Г.
суддів Геращенка І.В., Губської Л.В.,
при секретарі: Борисовій А.А.
за участю:
представника позивача Бойка В.І.,
представника відповідача Клиновського Д.В., діючих за довіреностями,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 р. у справі № 812/5345/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ №0000052401 від 22.05.2013р.,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ №0000052401 від 22.05.2013р.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 р. у справі № 812/5345/13- адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ЛІА" ЛТД до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ №0000052401 від 22.05.2013р. задоволено повністю, внаслідок чого, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби від 22.05.2013р. №0000052401, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі "ЛІА" ЛТД збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених на території України товарів (робіт, послуг) у розмірі 87823,50 грн., у тому числі за основним платежем - 58549,00 грн. та за штрафними санкціями - 29247,50 грн.
Не погодившись з судовим рішенням Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.07.2013р. у справі № 812/5345/13-а та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення спору.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає що вимоги, викладені в апеляційній скарзі задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на адресу позивача 21.02.2013р. було направлено запит Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби України за вих. № 2651/10/24-010 на підставі абз. 6 п.73.3 ст. 73 , п.п.20.1.6 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України про надання пояснень та документального підтвердження з питань формування ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД податкового кредиту у грудні 2012 року за рахунок взаємовідносин з ПП Фірма «Продсервіс» (том 1 а. с. 51)
На цей запит листом від 01.03.2013 р. вих. № 301 позивачем були надані пояснення стосовно господарських взаємовідносин між ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД та ПП Фірма «Продсервіс» за грудень 2012 року та первинні документи, які підтверджують право ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД на податковий кредит з податку на додану вартість ( том 1 а. с. 52-53).
12 квітня 2013 року на адресу ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД знов було направлено запит Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби України за вих. № 5107/10/24-010 на підставі ч.1 п.73.3 ст. 73 , п.п.20.1.6 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ про надання пояснень та документального підтвердження по господарським відносинам з ПП Фірма «Продсервіс» за період з 01.12.2012р. по 31.12.2012р. протягом 10 робочих днів (том 1 а. с. 54).
На цей запит листом від 25.04.2013 р. вих. № 571 позивачем було надано відповідь та зазначено, що вже було направлено пояснення та додані до нього документи щодо взаємовідносин з ПП Фірма «Продсервіс» за грудень 2012 року на аналогічний запит від 21.02.2013 вих. № 2651/10/24-010 (том 1 а.с. 55).
26 квітня 2013 року відповідачем було видано наказ №113 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2012 р. по 31.01.2013р.Праовою підставою перевірки зазначено п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 та п.78.1 ст.78 , п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України (том 1 а.с.50).
За результатами перевірки складено акт від 30.04.2013 р. № 91/24-0/20163224, у висновках якого зазначено про порушення :п.198.1,п.198.2,п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, 200.2 ст.200 Податкового Кодексу України ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД при відсутності фактичного придбання товару безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ППФ «Продсервіс» в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.12.2012 року по 31.01.2013 року на суму 58549 грн., в т.ч. за грудень 2012 року на суму 58129 грн., за січень 2013 року на сум 420 гривень( т.1 а.с.18-42).
Не погодившись з висновками акта від 30.04.2013 № 91/24-0/20163224 про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, позивач 13.05.2013 подав відповідачу заперечення на нього, в якому зазначив, що при проведені перевірки відсутня інформація про використання при перевірці первинних документів, які були направлені на адресу СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську відповідно до запиту за від 21.02.2013 вих. № 2651/10/24-010 (том 1, а.с. 43-48). Заперечення були розглянуті відповідачем, про що позивачу надано відповідь від 30.05.2013, з якої вбачається, що відповідач визнав висновки акту перевірки правомірними (том 1, а.с.56-60).
На підставі акта перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000052401 від 22.05.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 87823 грн.50коп., в т.ч. за основним платежем 58549 грн., штрафними санкціями 29274грн.50 коп., яке є предметом оскарження (т.1 а.с.16).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем наказ про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки № 113 від 26.04.2013 року прийнято з порушенням ст.ст. 78,79 ПК України, за відсутності законних підстав для проведення такої перевірки, оскільки позивачем були надані у передбачений п.78.1 ст.78 ПК України строк пояснення та їх документальне підтвердження до СДПІ по роботі з ВПП в м. Луганську ДПС.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.
У наказі від 26 квітня 2013 року № 113 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД» п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 та п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу України( далі ПКУ).
Підпунктом 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПКУ органам державної податкової служби надано право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Підпунктом 75.1.2. п.75.1 ст. 75 ПКУ визначено поняття документальної перевірки.
Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПКУ документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Порядок отримання податкової інформації органами державної податкової служби регламентовано ст. 73 ПКУ.
Зокрема, абз. 1, 2, 3 п. 73.3. ст. 73 ПКУ передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з визначених у даній нормі підстав, зокрема у разі наявності підстав, визначених в ч.1 або абз. 6 п. 73.3 ПКУ: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, або, згідно із абз. 6 п. 73.3 ПКУ -в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 73.3 ПКУ платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Отже, з наведених норм Кодексу випливає, що письмовий запит податкового органу може бути надіслано платнику податків про подання такої інформації, вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом, та яка необхідна для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження, та виключно у випадках, визначених Податковим кодексом України.
При цьому письмовий запит, окрім того, що він має бути підписаний керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
У разі невідповідності письмового запиту наведеним вимога Кодексу платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Отже, для вирішення питання щодо наявності у податкового органу правових підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Кодексу необхідно встановити наявність таких обставин як:
надання платнику податків письмового запиту органу державної податкової служби, який підписаний керівником (заступником керівника) останнього та містить перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту;
ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на такий запит протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту та причини такого ненадання.
Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Зважаючи на те, що оформлена актом від 30.04.2013 року перевірка проведена на підставі наказу від 26.04.2013 № 113 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», яка проводилася відповідно до вимог ст.79 ПКУ, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що наказ на проведення перевірки не містить даних, за результатами якого запиту було призначено позапланову документальну невиїзну перевірку, та підстави її призначення, що також унеможливлює суду апеляційної інстанції зробити висновки щодо правомірності призначення перевірки.
Окрім того, відповідно до наказу № 113 від 26.04.2013 року перевірці підлягав інший період, який не зазначений в запитах відповідача, а саме з 01.01.2013 року по 31.01.2013 року,що знайшло відображення в акті перевірки та встановлено порушення щодо заниження податку на додану вартість в січні 2013 року, за наслідками яких прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.
Отже, суд першої інстанції при вирішенні позовних вимог та аналізуючи підстави проведення перевірки позивача при здійсненні правових відносин з ППФ «Продсервіс», обґрунтовано виходив з того, що у відповідача фактично були відсутні підстави для проведення перевірки відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПКУ, оскільки запит від 21.02.2013 року щодо підтвердження формування податкового кредиту у грудні 2012 року за рахунок взаємовідносин з ПП Фірма «Продсервіс», позивачем виконаний шляхом надання письмових пояснень та документальних підтверджень, про що повідомлявся відповідач після надіслання другого запиту від 12.04.2013 року, а запиту щодо надання пояснень за період січня 2013 року не існувало.
Нормою п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПКУ встановлено, що платник податків повинен у визначений термін надати виключно пояснення та їх документальні підтвердження, не надання таких пояснень та документів є передумовою проведення документальної позапланової виїзної перевірки. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме до пояснень повинні бути додані документи в підтвердження позиції платника податків, а не надаватися документи відповідно до запиту податкового органу, а тому доводи апелянта щодо не надання повного пакету витребуваних документів колегією суддів не приймаються.
Необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки з таких підстав як ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту виключає можливість проведення документальної невиїзної перевірки - перевірки, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі наданих платником податків документів та даних, оскільки проведення першої зумовлена саме тим, що платником податку не надано на вимогу податкового органу певні документи, що позбавляє податковий орган можливості провести невиїзну перевірку.
Тому, викладений в акті перевірки висновок про ненадання для проведення перевірки документів у підтвердження факту отримання позивачем товару від ПП Фірма «Продсервіс» не може бути визнано обґрунтованим та таким, що підтверджує зафіксовані в цьому акті перевірки порушення позивачем вимог законів щодо формування валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з даним контрагентом.
Така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 03.12.2012 року К/9991/18150/12, на яку посилався апелянт в апеляційній скарзі.
Окрім того, в письмових запереченнях на акт перевірки, позивач посилався на обставини, які не були досліджені, а саме: не були досліджені документи, які були направлені позивачем до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську та у відповіді на заперечення від 30.05.2013р., податковим органом зовсім не враховані посилання позивача та їм зовсім не надана оцінка в порушення абз. 2, п.44.6 ст. 44 ПК України, тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції , що у відповідача були відсутні підстави для винесення податкового повідомлення-рішення, оскільки ним не були виконані приписи абз. 2 п.44.6 ст.44 та п. 78.1.5 ст. 78 ПК України та не призначена і не проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань, зазначених в запереченнях на акт перевірки. При цьому їх об'єктивний розгляд неможливий без проведення вказаної перевірки, оскільки ці питання стосуються безпосередньо господарської діяльності за період, який перевірявся, та повинні бути враховані при остаточних висновках за результатами перевірки позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, а тому постанова суду підлягає залишенню без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 р. у справі № 812/5345/13-а - без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали ухвалені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09 жовтня 2013 р. Постанова в повному обсязі складена 14 жовтня 2013 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Судді Т.Г.Арабей
І.В.Геращенко
Л.В.Губська