Копія
Іменем України
Справа № 801/3685/13-а
03.10.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дудкіної Т.М.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Карпова І.І.
за участю сторін:
представник позивача, Приватного підприємства "Кримпродпоставка"- Сметаніна Василина Олександрівна свідоцтво № 1348 від 26.12.2011 договір від 02.10.13,
представник позивача, Приватного підприємства "Кримпродпоставка"- Сезов Олексій Сергійович посвідчення № 1449 від 18.01.13 договір від 02.10.13,
представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 04.06.13 у справі № 801/3685/13-а
за позовом Приватного підприємства "Кримпродпоставка" (вул. Перемоги, 15, кв. 17,смт.Партеніт,Алушта, Автономна Республіка Крим,98542)
до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)
про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними дій,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.13 у справі № 801/3685/13-а позовні вимоги Приватного підприємства "Кримпродпоставка" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними дій, - задоволені частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби від 14.03.2013 року №0000092200.
Також судом вирішено питання щодо судових витрат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
У судовому засіданні 03.10.13 представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.2013 року залишити без змін.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений в встановленому законом порядку.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Кримпродпоставка" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій з ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп», ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Сіті буд», ПП «Скипер», ПП «Комманд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджи», фірма «Капітель Плюс», ПП «Мастер Торг» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.
За результатами зазначеної перевірки складено акт від 08.02.2013 року №236/22/34781970, яким встановлено
- порушення: ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 655, ст. 656, ст. 662 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, таких, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків;
- на додану вартість», ст. п. 198.6 ст. 198, п.201.1, 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 219166 грн., у тому числі по періодах: за січень 2009 року на суму 2705,00 грн., за лютий 2009 року, за березень 2009 року на суму 2908,00 грн., за квітень 2009 року на суму 1685,00 грн., за травень 2009 року на суму 1331,00 грн., за червень 2009 року на суму 1183 грн., за липень 2009 року на суму 439,00 грн., за серпень 2009 року на суму 343,00 грн., за квітень 2010 року на суму 753,00 грн., за травень 2010 року на суму 268,00 грн., за червень 2010 року на суму 1156,00 грн., за липень 2010 року на суму 18292,00 грн., за серпень 2010 року на суму 19756,00 грн., за вересень 2010 року на суму 30345,00 грн., за листопад 2010 року на суму 6048,00 грн., за лютий 2011 року на суму 19405,00 грн., за березень 2011 року на суму 19762,00 грн., за квітень 2011 року на суму 4370,00 грн., за травень 2011 року на суму 25063,00 грн., за червень 2011 року на суму 29225,00 грн., за липень 2011 року на суму 9971,00 грн., за серпень 2011 року на суму 9517,00 грн., за вересень 2011 року на суму 9907,00 грн., за січень 2012 року на суму 2104,00 грн., за лютий 2012 року на суму 758,00 грн., за березень 2012 року на суму 1872,00 грн.
На підставі наведеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення від 14.03.2013 року №0000092200, за яким сума грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем склала 208572 грн. та штрафні санкції в розмірі 27687,75 грн.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з помилковості висновків податкового органу за наслідками проведеної перевірки, які покладено в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки від 08.02.2013 року №236/22/34781970, позивачем занижено ПДВ за перевіряємий період в сумі 219166 грн., в зв'язку з тим, що на формування вказаного показника мали вплив здійсненні операції з ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп», ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Сіті буд», ПП «Скипер», ПП «Комманд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджи», фірма «Капітель Плюс», ПП «Мастер Торг».
Зазначений висновок зроблено на підставі матеріалів перевірки контрагентів позивача, зокрема:
- ТОВ БВП «Строитель Плюс» акт від 11.04.2012 року №37/22/31263808;
- ПП «Ротонда Торг» акт від 06.04.2012 року №33/22/36165656;
- ПП «Габарит Груп» акт від 06.04.2012 року №9/22/35941644;
- ТОВ «ВТК «Окнополь» акт від 06.04.2012 року №20/22/36070617;
- ПП «Сіті буд» акт від 06.04.2012 року №27/22/37081640;
- ПП «Скипер» акт від 06.04.2012 року №25/22/37081677;
- ПП «Комманд» акт від 06.04.2012 року №32/22/37081766;
- ПП «Мобкримторг» акт від 06.04.2012 року №30/22/37081792;
- ПП «Визит Торг» акт від 06.04.2012 року №26/22/37081939;
- ПП «Базис Торг» акт від 06.04.2012 року №10/22/36165986;
- ПП «Укрторгпартнер» акт від 06.04.2012 року №19/22/36693415;
- ПП «Кримспецтехнолоджи» акт від 06.04.2012 року №17/22/36693441;
- фірма «Капітель Плюс» акт від 11.04.2012 року №38/22/31095815;
- ПП «Мастер Торг» акт від 06.04.2012 року №18/22/37196250.
Як вбачається з акту перевірки, висновків про порушення позивачем податкового законодавства, відповідач дійшов внаслідок того, що фінансово-господарська діяльність даних підприємств здійснюється поза межами правового поля (відсутні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, достатні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, а також устаткування, які необхідні для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства), що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності. Отже, відповідно до положень Цивільного кодексу України угоди між позивачем з контрагентами мають ознаки нікчемності, та як наслідок є нікчемними угоди між позивачем та контрагентами.
В ході перевірок не підтверджено наявність поставок товарів, робіт, послуг від ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп», ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Сіті буд», ПП «Скипер», ПП «Комманд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджи», фірма «Капітель Плюс», ПП «Мастер Торг» як підприємств - постачальників, що свідчить про те, що правочини між ними і позивачем здійснені без мети настання реальних наслідків і не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупців.
Зазначені контрагенти позивача здійснювали проведення безтоварних операцій і діяльність їх була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.
Податковим органом в акті перевірки зазначено, що вказані підприємства були зареєстровані з подальшою передачею в управління підставним особам, що не мали наміру проводити фінансово - господарську діяльність або реалізовувати повноваження, всупереч інтересам держави та з порушенням норм чинного законодавства, з метою ухилення від сплати податків.
Також в акті перевірки позивача, по встановленим порушенням йдеться посилання на кримінальну справу №69-0146, яку порушено відносно директора ТОВ «Союз КДС» за ознаками злочинів, передбачених ст. 28, ч.2 ст. 205, ч. 2 ст. 206, ч.3 ст. 212 КК України.
Перевіркою встановлено порушення ст. ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання, в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, ПП «Кримпродпоставка» від постачальників - ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп», ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Сіті буд», ПП «Скипер», ПП «Комманд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджи», фірма «Капітель Плюс», ПП «Мастер Торг».
Як вбачається з акту перевірки, матеріалів справи, здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з контрагентами: ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп», ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Сіті буд», ПП «Скипер», ПП «Комманд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджи», фірма «Капітель Плюс», ПП «Мастер Торг» підтверджується укладеними між позивачем та зазначеними контрагентами договорами, виписаними на їх виконання податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт на виконання цих договорів.
З вищезазначеного колегія суддів зазначає наступне.
За перевіряємий період позивачем укладено з вищенаведеними контрагентами договори, які в ході перевірки оглядалися, що вбачається з самого акту перевірки. При оформленні накладних на виконання договорів з позивачем дотримано законодавчо встановлених умов, податкові накладні складено належним чином, вони містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою.
Відповідно до пп.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України Закону України "Про податок на додану вартість податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Згідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).
Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (п.п. 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").
Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу).
Колегія суддів вважає, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.
Згідно з положеннями Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість" існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.
Відсутність таких документів не визначалася в акті перевірки, а навпаки такі документи перевірялися, але оцінку їм було надано відповідно до даних перевірки контрагентів позивача.
Та обставина, що податковим органом складено акти щодо неможливості проведення зустрічної перевірки контрагентів позивача, не свідчить, що на час виписки податкових накладних та здійснення господарської операції (за якими податкова інспекція встановила заниження ПДВ) вони не знаходилися за юридичною адресою, а також не може свідчити про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та цими підприємствами.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до змісту ст. 204 та ст. 215 ЦК України укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.
Угоди з контрагентами позивача недійсними не визнавалися. Підстави вважати її нікчемними відсутні.
Актом перевірки відповідача також підтверджується факт оформлення зазначених документів між позивачем та його контрагентами на виконання укладених договорів, поряд з цим, акт перевірки не містить встановлення факту недоліків в оформленні даних документів.
Встановлені досудовим слідством по кримінальній справі дані, які відображені в акті перевірки відповідачем не можуть свідчити про невиконання господарських операцій між позивачем та контрагентами, оскільки наведені в акті перевірки дані не містять конкретної інформації щодо таких відносин.
На час розгляду справи суду не надано вирок суду по вказаній кримінальній справі, отже, обставини встановлені у ході досудового слідства судом не можуть бути прийняті в якості доказів.
Більш того, судом першої інстанції та при апеляційному перегляді безперечно встановлено, що господарські операції позивача та його контрагентів були фактично здійснені, що залишилося поза увагою податкового органу.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, ці доводи були предметом дослідження та не знайшли свого правового підтвердження.
З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.13 у справі № 801/3685/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 08 жовтня 2013 р.
Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.М. Дудкіна