Справа № 625/303/13-ц
Провадження № 2/625/94/13
10.10.2013 року с.Різуненкове
Коломацький районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Яковенка А.О., при секретарі судового засідання - Рахімова О.Б.,
за участю:
позивача - не прибув,
представника позивача - ОСОБА_1, діє за дорученням від 04.07.2013 року,
представника відповідача 1 - не прибув,
представника відповідача 2 - не прибув,
представника третьої особи - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Коломацької районної державної адміністрації Харківської області, Шляхівської сільської ради Харківської області, третя особа: Відділ Держземагенства в Коломацькому районі Харківської області про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Коломацького районного суду Харківської області з позовною заявою, у якій просив суд визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай) площею 7.32 умовних кадастрових гектарів у землях колективної власності КСП «Кисівське» на території Шляхівської сільської ради Харківської області; зобов'язати Коломацьку РДА Харківської області надати дозвіл ОСОБА_2, як спадкоємиці ОСОБА_3 за законом, на розробку технічної документації по встановленню меж земельної ділянки для отримання свідоцтва про право власності на землю, за відсутності втраченого сертифіката серії ХР № 0068079 на право на земельну частку (пай) площею 7.32 умовних кадастрових гектарів у землях колективної власності КСП «Кисівське» на території Шляхівської сільської ради Харківської області.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_3, який на момент смерті мав право на земельну частку (пай) площею 7.32 умовних кадастрових гектарів у землях колективної власності КСП «Кисівське» на території Шляхівської сільської ради Харківської області, про що відповідно до розпорядження голови Коломацької районної державної адміністрації від 23.09.1997 року № 244 було виготовлено сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0068079, вказаний сертифікат був зареєстрований 23.12.1997 року в книзі реєстрації сертифікатів за № 44, і виданий ОСОБА_3 на руки. При зверненні до нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо спадкування права на вказану земельну частку (пай) позивачу було відмовлено оскільки виявилося, що вказаний сертифікат загублений. Оскільки інші спадкоємці - за законом (заповітом) відсутні, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача: Коломацької районної державної адміністрації Харківської області, у судове засідання, призначене на 10.10.2013 року, не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заяву з проханням слухати справу без його участі (а.с. 39).
Представник відповідача: Шляхівської сільської ради Харківської області, у судове засідання, призначене на 10.10.2013 року, не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с. 43), до суду надав заяву з проханням слухати справу без його участі (а.с. 41).
Представник третьої особи: Відділу Держземагенства в Коломацькому районі Харківської області, у судове засідання, призначене на 10.10.2013 року, не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с. 49).
Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, потреба заслухати свідків або сторін відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, а тому суд вважає, що справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом вбачається, що вказана справа в частині позовних вимог є справою про визнання права власності в порядку спадкування на майно, яке залишилось після смерті чоловіка позивача.
Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, про що Берестівською сільською радою Рівенської області був зроблений актовий запис від 14.06.1973 року за № 23 (а.с. 10). Після укладення вказаного шлюбу, прізвище заявника «ОСОБА_2» було змінено на «ОСОБА_2».
ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Шляхівською сільською радою Коломацького району Харківської області, про що був зроблений актовий запис № 14 (а.с. 9), на момент смерті ОСОБА_3, проживав та був прописаний в АДРЕСА_1 що підтверджується довідкою Шляхівської сільської ради Харківської області від 04.07.2013 року № 177 (а.с. 11).
Згідно з ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 на момент смерті володів земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7.32 умовних кадастрових гектарів у землях колективної власності КСП «Кисівське» на території Шляхівської сільської ради Харківської області, що підтверджується листом Відділу Держземагенства в Коломацькому районі Харківської області від 30.07.2013 року , відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) ОСОБА_3 отримав сертифікат серії ХР № 0068079 на право на земельну частку (пай) площею 7.32 умовних кадастрових гектарів (вартістю 29806,00 грн.) із земель колективної власності КСП «Кисівське» Коломацького району Харківської області виданий на підставі розпорядження голови Коломацької районної державної адміністрації від 23.09.1997 року № 244 , який був зареєстрований 23.12.1997 року в книзі реєстрації сертифікатів за № 44, видано власнику на руки, про що свідчить підпис власника сертифіката на земельну частку (пай) у вище вказаній книзі (а.с. 13).
Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року N 7 при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Відповідно до листа Коломацької РДА Харківської області № 01-33/2405 від 21.08.2013 року, ОСОБА_2 звернулась з заявою про відновлення сертифікату на право на земельну частку (пай), виданого на ім'я ОСОБА_3 або його дублікату, але внаслідок відсутності бланків сертифікатів, видати відповідні правовстановлюючі документи не має можливості (а.с. 14).
Враховуючи зазначене, позивач набув право на спадкування за законом після смерті чоловіка у відповідності ч. 2 ст. 1223 ЦК України, оскільки його одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Коломацького районного суду Харківської області від 06.08.2013 року у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Шляхівська сільська рада Харківської області, Відділ Держземагенства в Коломацькому районі Харківської області про визнання факту, що має юридичне значення - був встановлений факт втрати правовстановлюючого документу - сертифіката серії ХР № 0068079 на право на земельну частку (пай) площею 7.32 умовних кадастрових гектарів у землях колективної власності КСП «Кисівське» на території Шляхівської сільської ради, виданого на ім'я ОСОБА_3 відповідно до розпорядження голови Коломацької районної державної адміністрації від 23.09.1997 року № 244, який був зареєстрований 23.12.1997 року в книзі реєстрації сертифікатів за № 44 (а.с. 15-17).
За таких умов, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 належить до спадкоємців першої черги права на спадкування за законом, після смерті її чоловіка, оскільки вона є єдиним спадкоємцем після його смерті, а враховуючи, що позивач: ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину, що не суперечить матеріалам справи, інших спадкоємців на спадкове майно, що залишилось після смерті її чоловіка не має, а тому позовні вимоги позивача у цій частині є такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Коломацької РДА Харківської області про надання дозволу на розробку технічної документації по встановленню меж земельної ділянки, суд зазначає наступне.
За змістом частин 1-2, 4 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.
Згідно з ч. 1, 4, 5 ст. 159 ЗК України земельні спори розглядаються органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви. У рішенні органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.
Відповідно до п. 2 Постанови ПВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року за № 7 судам (підсудні) справи за заявами, про вирішення земельного спору, що відповідно до визначеної ЗК компетенції розглядався органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, з рішенням якого одна зі сторін у земельному спорі не погоджується.
Згідно з п. 4 Постанови ПВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року за № 7 за статтею 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду місцевими судами незалежно від того, розглядалися вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні. Рішення цих органів щодо такого спору не може бути підставою для відмови в прийнятті заяви чи для закриття провадження в порушеній справі.
Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, визначено механізм відновлення меж земельних ділянок на місцевості, який здійснюють: виконавець - юридична або фізична особа, яка отримала ліцензії на проведення робіт із землеустрою та топографо-геодезичних робіт; замовник - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
В судовому засіданні представник позивача не надав жодних доказів, що позивач звертався до Коломацької РДА Харківської області в порядку ст. 159 ЗК України, не надав жодних доказів щодо замовлення робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) тощо. Крім того, факт визнання права власності за позивачем на земельну частку (пай) площею 7.32 умовних кадастрових гектарів у землях колективної власності КСП «Кисівське» на території Шляхівської сільської ради, може бути встановлений лише за даним рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів порушення, невизнання або оспорювання його прав з боку відповідача, не підтверджено факту звернення до Коломацької РДА Харківської області в порядку ст. 159 ЗК України, не надано жодних доказів замовлення робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) тощо.
Враховуючи викладене, у суду відсутні передбачені законом підстави для зобов'язання Коломацької РДА Харківської області надати дозвіл на розробку технічної документації по встановленню меж земельної ділянки, з огляду на що у задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.
Стосовно розподілу судових витрат за результатами розгляду справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року N 7 якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Згідно з ч. 7 ст. 235 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
З матеріалів справи вбачається, що фактично спір щодо визнання права власності на спадкове майно між особами, які беруть участь у справі відсутній, а тому судові витрати при ухваленні судом рішення позивачеві не відшкодовуються.
Судові витрати за частиною позовних вимог щодо зобов'язання Коломацької РДА Харківської області про надання дозволу на розробку технічної документації по встановленню меж земельної ділянки, розподіляються відповідно до ст. 88 ЦПК України, а саме: внаслідок відмови у задоволенні позовних вимог, судові витрати позивачеві не відшкодовуються.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 61, 88, 212-215, 223, 235 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1223, 1258, 1261 ЦК України, ст.ст. 158, 159 ЗК України, Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, Постановою Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року N 7, Постановою ПВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року за № 7 , суд,-
1. Цивільний позов ОСОБА_2 до Коломацької районної державної адміністрації Харківської області, Шляхівської сільської ради Харківської області, третя особа: Відділ Держземагенства в Коломацькому районі Харківської області про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай) площею 7.32 умовних кадастрових гектарів у землях колективної власності КСП «Кисівське» на території Шляхівської сільської ради Харківської області, що належала чоловікові позивача - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог позивачеві - відмовити.
4. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Коломацький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 15 жовтня 2013 року.
Суддя: А. О. Яковенко