Справа № 521/2953/13-ц
Провадження № 2/521/3764/13
26 вересня 2013 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря - Лукашкіної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Одеська універсальна Біржа GIP, про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4, третя особа - Одеська універсальна Біржа GIP, про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилалися на те, що 02.10.1996р. між ними та відповідачем ОСОБА_5 на Одеській товарній біржі GIP було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 96/1383 за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір купівлі-продажу був зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН» 07.10.1996р. Позивачі та відповідач повністю виконали всі умови договору: розрахувався з продавцем, прийняв квартиру у власність, відповідач отримав гроші та звільнив квартиру. Нотаріально договір не оформляли, так як працівники товарної біржі запевнили в тому, що біржові договори купівлі-продажу не підлягають подальшому нотаріальному посвідченню, про це також зазначено в тексті даного біржового Договору.
Посилаючись на викладене, позивачка просила визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладений 02.10.1996р. між ОСОБА_5 з одного боку та ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, з іншого боку, який зареєстрований на Одеській універсальній товарній біржі GIP у м.Одесі за № 96/1383.
Позивачі підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити, проти задоволення заочного рішення не заперечували, просили слухати справу у їх відсутності, про що надали письмову заяву.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з»явилися, сповіщені належним чином.
Згідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належними чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що даний позов підлягає задоволенню наступних підстав.
На підставі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.
Як вбачається з матеріалів справи 02.10.1996р. між позивачами та відповідачем на Одеській товарній біржі GIP було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 96/1383, згідно якого відповідач продав, а позивачі купили квартиру АДРЕСА_2.
Зазначена квартира належала відповідачу на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру виданого Управлінням ЖКГ.
Позивачі після придбання зазначеної квартири 07.10.1996р. зареєстрували своє право власності в ОМБТІ та РОН.
Однак вказаний договір нотаріально посвідчений не був, оскільки на той час цього не вимагалося.
Як вказували позивачі в своїй позовній заяві, сторони виконали всі істотні умови цього договору, а саме, позивачі передали відповідачу кошти за придбану квартиру, а відповідач передав їм спірну квартиру.
Згідно до відповіді КП «ОМБТІ та РОН» від 19.04.2013р. вбачається, що за позивачами зареєстрована квартира ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договору № 96/1383 купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого Одеською універсальною біржею GIP 02.10.1996р.
В судовому засіданні встановлено, що 07.08.1997р. відповідач ОСОБА_5 помер, згідно до запису акта про смерть №6201 від 08.08.1997р.
Згідно до відповіді КП «ОМБТІ та РОН» від 26.06.2013р. встановлено, що станом на 31.12.2012р. за ОСОБА_5 нерухоме майно не зареєстровано.
Зі спадкової справи №216\2002, заведеної після смерті ОСОБА_5, копія якої є в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_4, як переживши відповідача дружина, звернулася до Сьомої Одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.
Протокольною ухвалою суду від 10.07.2013р. ОСОБА_4 залучена до участі у справі в якості правонаступника після смерті ОСОБА_5
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, які виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов»язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
У відповідності до вимог ст.638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди по всіх істотних умовах договору.
В підтвердження вищевикладеного, судом встановлено, що сторонами було виконано всі умови, що передували укладенню договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, а саме відбулася передача коштів зі сторони позивачів та передача квартири зі сторони відповідача і ними було підписано вищезазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно до ч.3 ст.203 ЦК України - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Договір купівлі-продажу квартири № № 45 по вул. Ген.Петрова, буд.59-а в м.Одесі, сторонами не оспорювався, а тому він повинен бути визнаний дійсним.
Відповідно до ст.658 ЦК України право на продажу товару, крім випадків примусового продажу або інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
В даному випадку 02.10.1996р. на момент укладення договору купівлі-продажу відповідач був власником цієї квартири, про що зазначено в договорі купівлі-продажу від 02.10.1996р.
На підставі ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, з моменту передання відповідачем квартири АДРЕСА_3 позивачам, у останніх виникло право власності на зазначену квартиру.
Частиною 3 ст.334 ЦК України передбачено, що право власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Враховуючи зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивачки.
Керуючись ст.ст. 16, 220, 334, 638, 658 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа - Одеська універсальна Біржа GIP, про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладений 02.10.1996р. між ОСОБА_5 з одного боку та ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3, з іншого боку, який зареєстрований на Одеській універсальній товарній біржі GIP у м.Одесі за № 96/1383 - дійсним.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення, позивачем - в загальному порядку.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН