Апеляційний суд Житомирської області
Справа №617/15924/12 Головуючий у 1-й інст. Гришковець А.Л.
Категорія 57 Доповідач Кочетов Л. Г.
14 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Кочетова Л.Г.,
суддів Якухно О.М., Косигіної Л.М.,
з участю секретаря Крижанівської М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружя за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 03 липня 2013 року,-
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та в обгрунтування позовних вимог зазначила, що 08.09.2006 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. В період шлюбу ними було спільно придбано наступне майно: земельна ділянка вартістю 40000.00 грн., автомобіль «Фольксваген-Транспортер» - 80000.00 грн., вікна -10500.00 грн., двері - 10500.00 грн., паркан - 5000.00 грн., телевізор - 6698.00 грн., тумба під телевізор - 650.0 грн., два м»які куточки - 4800.00 та 3600.00 грн., меблева стінка - 3000.00 грн., спальня - 6000.00 грн., газовий котел - 5000.00 грн., акваріум - 2000.00 грн., коври - 2500.00 грн., ламінат - 1000.00 грн., штори та гардини - 2500.00 грн., ковролін - 1200.00 грн., тюнер - 800.00 грн., люстри - 650.00 грн., пінопласт - 1000.00 грн, ворота - 700.00 грн., здійснена прибудова до гаражу вартістю 3000.00 грн., будівництво колодязя - 5000.00 грн., а всього на суму 196098.00 грн. Просила виділити їй автомобіль, телевізор, спальню на загальну суму 92698.00 грн. та стягнути з відповідача компенсацію за збільшену частку в сумі 5351.00 грн.
ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом, в якому зазначив, що спільно набутим майном, є лише телевізор, коври, штори та гардини, автомобіль «Фольксваген-Транспортер», а також автомобіль ВАЗ-21074 вартістю 32850.00 грн. Автомобіль «Фольксваген-Транспортер» під час шлюбу був проданий, а кошти використані в інтересах сім»ї. Крім того, для придбання вказаного автомобіля, він особисто позичив кошти в загальній сумі 55000.00 грн. В інтересах сім»ї ним було взято кредити, залишок несплачених кредитів складає 15064.82 грн. З урахуванням вказаних обставин, просив виділити йому телевізор, килими, штори та гардини, позивачці виділити автомобіль ВАЗ та стягнути з неї компенсацію за збільшену частку у майні в сумі 10576.00 грн.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 03 липня 2013 року, первісний та зустрічний позови задоволено частково: позивачці виділено телевізор вартістю 6698.00 грн., відповідачу килими, штори та гардини, загальною вартістю 5000.00 грн., з позивачки на користь відповідача сягнута грошова компенсацію за збільшену частку в спільному майні в сумі 849.0 грн.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове - про задоволення її позову, без урахування земельної ділянки, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Стаття 70 СК передбачає, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Судом встановлено, що 08 вересня 2006 року сторони зареєстрували шлюб (а.с. 4).
За час шлюбу, ними було придбано телевізор, вартістю 6698.00 грн., коври - 2500.00 грн., штори та гардини - 2500.00 грн. Вказана обставина визнана сторонами по справі.
В період шлюбу сторонами було придбано автомобілі «Фольксваген-Транспортер» та ВАЗ-21074, які зареєстровані відповідно за відповідачем та позивачем (а.с. 86), а тому у відповідності до вимог ст. 334 ЦК України, останні є його власниками.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності підстав для поділу майна.
У відповідності до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до роз»яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Оскільки суду не надано будь-яких доказів того, що сторонами під час шлюбу було придбано двері, вікна, паркан, тумбу під телевізор, два м»які куточки, меблеву стінку, спальню, газовий котел, акваріум, ламінат, ковролін, тюнер, люстри, пінопласт, ворота, здійснена прибудова до гаражу та будівництво колодязя, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в його поділі.
У відповідності до положень ст. 183 ЦК України, автомобіль є неподільною річчю, а тому поділ такого майна можливий лише шляхом виділу його одній стороні із стягненням на користь другої компенсації вартості належної їй частки. Оскільки будь-яких доказів вартості автомобілів суду не надано, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.
В частині задоволення позову про поділ майна, рішення ніким не оскаржується, а тому не є предметом апеляційного розгляду (п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку».
Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому на підставі ст. 308 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 03 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді