11.10.2013
Справа №263/6129/13ц
Провадження №2/263/2478/2013
11 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: судді Ікорської Є.С. при секретарі Андрійчук М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ТОВ «Готельний комплекс «Спартак» до ОСОБА_1, ТОВ «Фрегат СВ», ТОВ «АВТОТРАЙФ-ЛАЙТ», треті особи Реєстраційна служба Маріупольського міського управління юстиції, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання права власності, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, -
ТОВ «Готельний комплекс «Спартак» звернулося до суду з зазначеним позовом, який в ході розгляду справи було уточнено, і обґрунтовує тим, що 06.06.2013 р. відбулася спроба зайняти приміщення готельного комплексу «Спартак» з боку відповідача ОСОБА_1, представники якого пред'явили копію нотаріально посвідченого договору від 05.06.2013 р. купівлі-продажу нежитлових приміщень комплексу за адресою: м.Маріуполь, вул.Харлампіївська, 13, без урахування реконструкцій і відповідно зміненої площі будівель. У договорі купівлі-продажу зазначено, що комплекс належить ОСОБА_1 на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08.04.2013 р., а право власності зареєстровано в Державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно 01.06.2013 р. Позивач вважає, що постанова Донецького окружного адміністративного суду не визнає право власності відповідача ТОВ «Фрегат СВ» на готельний комплекс і не є правовстановлюючим документом і тому не може бути підставою для реєстрації такого права. Відповідач ТОВ «Фрегат СВ» ніколи не був власником комплексу і не міг його продавати, тому у ОСОБА_1 не було підстав купувати комплекс. Оскільки відповідачі не визнають право позивача на готельний комплекс, позивач просить суд визнати за ним право власності на приміщення готельного комплексу за адресою: м.Маріуполь, вул.Харлампіївська, 13, що складається з основної будівлі літ.А-4 площею 1706,3 кв.м, основної будівлі літ.А-5 площею 2582 кв.м, холодильних камер літ.Р-1 і літ.Р1-1 площею 56,1 кв.м, гаража літ.Н-1 площею 99,3 кв.м, прибудови літ.А4-2 площею 752,7 кв.м, визнавши недійсним договір купівлі-продажу, укладений 05.06.2013 р. між ТОВ «Фрегат СВ» та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_2, визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 11.06.2013 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «АВТОТРАЙФ-ЛАЙТ», витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «АВТОТРАЙФ-ЛАЙТ» готельний комплекс, а також стягнути судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позову просив відмовити.
Представник відповідача ТОВ «Фрегат СВ» у судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позову просив відмовити.
Відповідач ТОВ «АВТОТРАЙФ-ЛАЙТ» у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник третьої особи Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Третя особа приватний нотаріус ОСОБА_2 в судовому засіданні присутнім не був, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, допитавши представника позивача, дослідивши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від 26.12.2008 р. за ТОВ «Готельний комплекс «Спартак» визнано право власності на нерухоме майно готельного комплексу за адресою: м.Маріуполь, вул.Харлампіївська, 13, про що також свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.09.2009 р. (а.с.20-22).
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Нормами ст.ст.202,203,626 ЦК України встановлено, що правочин, одним з видів яких є договір, - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.1 ст.215 підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною, (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та 6 статті 203 ЦК України.
З договору купівлі-продажу, укладеного 05.06.2013 р. між ТОВ «Фрегат СВ» та ОСОБА_1, що посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вбачається, що ОСОБА_1 придбав нежитлову будівлю (комплекс), розташований за адресою: м.Маріуполь, вул.Харлампіївська, 13 (а.с.23-25).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 10.06.2013 р. нежитлова будівля (комплекс), розташована за адресою: м.Маріуполь, вул.Харлампіївська, 13, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, перейшла у власність ТОВ «АВТОТРАЙФ-ЛАЙТ» (а.с.90).
З постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2013 р. №805/3896/13а вбачається, що було скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.04.2013 р. у справі за позовом ТОВ «Фрегат СВ» до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції про зобов'язання зареєструвати право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Маріуполь, вул.Харлампіївська, 13, у задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому судом встановлено, що 06.03.2013 р. між ТОВ «Фрегат СВ» та ТОВ «Готельний комплекс «Спартак» був укладений договір позики грошових коштів №1/06/03, згідно з умовами якого ТОВ «Фрегат СВ» передало у власність ТОВ «Готельний комплекс «Спартак» грошові кошти у розмірі 500000 грн., а останній зобов'язаний був повернути отримані кошти у строк до 22.03.2013 р. У зв'язку з невиконанням ТОВ «Готельний комплекс «Спартак» вимог договору позики від 06.03.2013 р., ТОВ «Фрегат СВ» звернулося до Донецького обласного постійно діючого третейського суду при асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» із позовом до ТОВ «Готельний комплекс «Спартак» про звернення стягнення за договором позики та про визнання договору іпотеки дійсним. Рішенням Донецького обласного постійно діючого третейського суду від 25.03.2013 р. у справі №3-17/2013 позовні вимоги ТОВ «Фрегат СВ» задоволено у повному обсязі, договір іпотеки від 06.03.2013 р. визнано дійсним та звернено стягнення в рахунок погашення заборгованості за договором позики на предмет іпотеки, а саме - нерухоме майно з усіма надвірними будівлями і спорудами за адресою: м.Маріуполь, вул.Харлампіївська, 13 (а.с.98-101).
Конституцією України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України від 11.05.2004 року «Про третейські суди» третейські суди вирішують спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.
Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.
У відповідності до ст. 51 цього Закону рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом правил підвідомчості та підсудності справ.
Доказів на підтвердження того, що рішення Донецького обласного постійно діючого третейського суду при асоціації «Правозахист підприємств та громадян України» від 25.03.2013р. у справі № 3-17/2013, яким визнано дійсним договір іпотеки від 06.03.2013 року та звернено стягнення в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 06.03.2013 року, скасоване та є судове рішення, яким встановлено його неправомірність, суду не надано, крім того законність чи незаконність судового акту у будь-якому разі повинна бути встановлена у належному процесуальному порядку.
Статтею 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Частиною 3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Як визначено ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, ТОВ «Фрегат СВ» набуло право власності на нежитлову будівлю (комплекс), розташовану за адресою: м.Маріуполь, вул.Харлампіївська, 13, державна реєстрація набуття права власності 01.06.2013 р. відбулась, про що свідчать дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстровано в реєстрі за №1149309, що давало ТОВ «Фрегат СВ» право на укладання договору купівлі-продажу з ОСОБА_1 Доказів на підтвердження того, що зазначена реєстрація права власності наразі визнана недійсною у встановленому законом порядку чи скасована, суду не надано.
За таких обставин суд дійшов висновку, що правові підстави для визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу відсутні, що унеможливлює також задоволення вимог позивача про визнання за ним права власності на спірний комплекс та витребування його з чужого незаконного володіння.
Керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 11, 57-61, 209, 212-215 ЦПК України; ст. ст. 182, 202, 203, 210, 215, 626, 628 ЦК України; суд, -
У задоволенні позовних вимог ТОВ «Готельний комплекс «Спартак» до ОСОБА_1, ТОВ «Фрегат СВ», ТОВ «АВТОТРАЙФ-ЛАЙТ» про визнання права власності, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через Жовтневий райсуд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Є.С. Ікорська