490/6819/13-к
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/6819/13-к
03 жовтня 2013 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої судді - Шеремети Ю.С.
при секретарі - Куземі А.С.
за участю прокурора - Солоджук Г.О.
потерпілої - ОСОБА_1
підсудного ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3
підсудного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5
підсудного ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду усне клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу підсудному ОСОБА_6 у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,-
В провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні захисник підсудного ОСОБА_6 заявила клопотання про звільнення підсудного ОСОБА_6 з під варти. Дане клопотання мотивує тим, що у суду на момент розгляду даної справи є підстави для зміни обраного запобіжного заходу на підписку про невиїзд. І як підстави для цього вказує на те, що підсудний має малолітню дитину, має постійне місце проживання, справно з'являвся на судові засідання. Крім того вказала на те, що підсудний працював і характеризувався по місцю роботи позитивно.
Вислухавши думку інших учасників процесу, прокурора, який вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, так як відсутні підстави для зміни міри запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд, підсудного, який вважає, що клопотання підлягає задоволенню, суд приходить до наступного.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 165 КПК України 1960 р., запобіжний захід скасовується або змінюється, коли відпаде необхідність у запобіжному заході або в раніше обраному запобіжному заході.
Прецедентне право Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. визначає базові прийнятні підстави для відмови у звільненні особи, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні злочину, з-під варти, серед яких: ризик, що особа, якій пред'явлене звинувачення, ухилятиметься від явки до суду; ризик, що особа, якій пред'явлене звинувачення, у разі звільнення вживатиме заходів задля перешкоджанню відправлення судочинства. Вказане зазначено в п. 60 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Боротюк проти України» (Case of Borotyuk v. Ukraine заява № 33579/04), п. 59 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Смірнова проти Російської Федерації» (Case of Smirnova v. Russia заяви № 46133/99 і
48183/99), рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вемхоф против Федеративной Республики Германии» (Wemhoff v. Germany) та інші).
Щодо ризику, що підсудний ухилятиметься від явки до суду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що цей ризик є пов'язаним із можливим покаранням, що може бути ухваленим у разі засудження підсудного, а також відомості про особу підсудного, його моральності, його активи, зв'язки з державою, у якій він обвинувачується тощо.
В зв'язку із цим суд відзначає, що в цьому випадку ОСОБА_6 безперервно перебуває під вартою менше року, в той час як йому потенційно загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. Таке не робить спробу ухилитись від явки до суду з метою уникнення покарання необґрунтованою.
Щодо ризику, що підсудний у разі звільнення вживатиме заходів задля перешкоджанню відправлення судочинства.
Матеріали справи свідчать, що в цьому випадку справа є досить об'ємною, та складною через необхідність дослідження значного обсягу документів, на яких ґрунтується обвинувачення, а також значної кількості свідків у справі. За такого сама по собі непередбачувана поведінка підсудного ОСОБА_6, обґрунтована ймовірністю його ухилення від явки до суду, може потягнути за собою значні ускладнення у встановленні істини у справі.
Окрім того, на сьогоднішній день судове слідство у справі ще не розпочалось, не допитані потерпілі та свідки, а тому існує ризик впливу підсудного на вказаних осіб.
Обґрунтованість продовження строків перебування під вартою з мотивів складності справи також є підтвердженою у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року /пункт 36/.
Враховуючи вказане, суд вважає, що з метою запобігти спробам ухилитися від суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі на даний час не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника підсудного ОСОБА_6 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 148, 165, 273 КПК України 1960 р., суд, -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну підсудному ОСОБА_6 запобіжного заходу із взяття під варту на підписку про невиїзд - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуюча Ю.С. Шеремета