Справа № 194/1913/13-к
Провадження № 1-кп/194/203/13
10 жовтня 2013 року м. Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Пономаренко І.П.
при секретарі Ощепковій І.С.
за участю: прокурора Монич О.Ю.
потерпілого ОСОБА_1
законного представника потерпілого ОСОБА_2
представника кримінальної міліції Гирдимова М.І.
представника у справах дітей Брусенцевої І.В.,
захисника ОСОБА_5
законного представника неповнолітнього ОСОБА_6
неповнолітнього ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013040400000133, з клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Тернівка Дніпропетровської області, українця, учня 5-го класу середньої загальноосвітньої школи ¹ 1 м. Тернівка, який виховується в повній сім'ї, проживаючого з батьками за адресою: АДРЕСА_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, суд, -
ОСОБА_7, будучи неповнолітнім, ІНФОРМАЦІЯ_1, 15 лютого 2013 року, приблизно о 14 годині 25 хвилин, проходячи разом зі своїм рідним неповнолітнім братом ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, по дорозі між будинком № 7 по вул. Перемоги в м. Тернівка Дніпропетровської області та забором дитячого садка «Зірковий» в бік будинку № 3 по вул. Перемоги в м. Тернівка, побачили попереду себе раніше невідомого їм ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, який йшов в тому ж напрямку. По раптово виниклому умислу, направленому на незаконне збагачення шляхом заволодіння чужим майном, ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_7, наздогнали ОСОБА_1 в районі люку каналізаційного колодязя, розташованого біля забору дитячого садка «Зірковий» з боку входу до першого під»їзду будинку № 7 по вул. Перемоги в м. Тернівка, в цей же день, приблизно в 14 годин 30 хвилин, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, з корисливих мотивів, попросили надати їм мобільний телефон для здійснення дзвінка. Але, отримавши відмову ОСОБА_1, ОСОБА_8 за змовою з ОСОБА_7, маючи намір відкрито заволодіти майном, висловлюючи погрози застосування насильства, подавили волю потерпілого чинити опір наступним чином: ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_1 і сказав, що якщо ОСОБА_1 не віддасть йому добровільно телефон, то він його поб»є, але ОСОБА_1 відмовився добровільно віддавати телефон. Після цього ОСОБА_7 взяв ОСОБА_1 за ліву руку та наступивши давлячи своєю ногою на ногу останнього, а ОСОБА_8 тримаючи його за праву руку, тим самим остаточно подавивши можливість чинити опір, вільною рукою перевірив вміст кишень одягу ОСОБА_1, та з зовнішньої кишені, розташованої з лівого боку куртки, одягнутої на останньому, відкрито викрали мобільний телефон марки «Nокіа Аshа 202», вартістю 800 грн. в комплекті з сім-картами операторів мобільного зв»язку «МТС» та «КиївСтар», які для потерпілого майнової цінності не мають. Після чого, заволодівши вищевказаним телефоном, відійшли від потерпілого. На зауваження потерпілого в частині повернення відкрито викраденого майна ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не реагували, з викраденим майном з місця події зникли.
На момент скоєння злочину ОСОБА_7, згідно ст. 22 КК України не досягнув віку, з якого передбачена кримінальна відповідальність.
Прокурор Монич О.Ю. підтримав клопотання слідчого та просив застосувати до малолітнього ОСОБА_7 примусові заходи виховного характеру, у вигляді передачі малолітнього обвинуваченого під нагляд батьків.
Малолітній ОСОБА_7 суду пояснив, що він 15 лютого 2013 року, приблизно після 14 години разом зі своїм рідним братом ОСОБА_8, між будинком № 7 по вул. Перемоги в м. Тернівка та забором дитячого садка «Зірковий» за пропозицією брата вони з метою забрати мобільний телефон, наздогнали невідомого їм ОСОБА_1, якого він до цього декілька разів бачив, але не був з ним знайомий, та попросили надати їм телефон для здійснення дзвінка. Отримавши відмову він підійшов до потерпілого і сказав, що якщо він не віддасть йому добровільно телефон то він його поб»є, але ОСОБА_1 відмовився добровільно віддавати телефон. Після цього вони притиснули хлопця до забору, він взяв потерпілого за ліву руку та наступив своєю ногою на його, а брат ОСОБА_8 тримаючи його за праву руку, вільною рукою з лівої зовнішньої кишені куртки забрав мобільний телефон марки «Нокіа». Хлопець просив віддати йому телефон, але вони втекли. У вчиненому він розкаюється та просить пробачення у потерпілого.
Захисник ОСОБА_5 не заперечувала проти застосування щодо малолітнього ОСОБА_7 примусових заходів виховного характеру, у вигляді передачі останнього під нагляд батьків.
Законний представник малолітнього ОСОБА_6 просив передати під нагляд батьків сина ОСОБА_7
Представник служби в справах дітей Брусенцева І.В. та представник кримінальної міліції у справах дітей Гирдимов М.І. вважали за доцільним застосувати відносно малолітнього ОСОБА_7 примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі малолітнього під нагляд батьків.
Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого малолітній ОСОБА_1 показав, що 15 лютого 2013 року, приблизно о 14 годині 25 хвилин, він йшов зі школи та поговоривши по телефону поклав його в кишеню своєї куртки. Після цього до нього підійшло двоє хлопців, та старший з них, як з»ясувалося згодом - ОСОБА_8, попрохав у нього мобільний телефон щоб подзвонити. Він відмовив та пішов далі. Між будинком № 7 по вул. Перемоги в м. Тернівка та забором дитячого садка «Зірковий» ці хлопці наздогнали його та знову попросили надати їм мобільного телефону для здійснення дзвінка, але він їм відмовив. Тоді вони притисли його до забору, менший з хлопців взяв його за ліву руку та наступив своєю ногою на його ногу, а старший, тримаючи його за праву руку, вільною рукою з лівої зовнішньої кишені куртки забрав мобільний телефон марки «Нокіа». Він просив віддати йому мобільний телефон, але хлопці втекли, а він пішов додому та все розповів батькам. Хлопцям за викрадення телефону він пробачив.
Допитаний в судовому засіданні законний представник потерпілого ОСОБА_2 показав, що 15 лютого 2013 року о 14 годин 30 хвилин додому прийшов його син ОСОБА_1 та пояснив, що двоє раніше йому не знайомих хлопців із застосуванням насильства забрали у нього мобільний телефон. Після цього він викликав міліцію та пішов шукати цих хлопців. В той же день працівники міліції знайшли винних та згодом повернули телефон. Претензій матеріального характеру він не має.
Законний представник неповнолітнього ОСОБА_6 суду показав, що син проживає з ними та навчається в школі. Кирило попав під негативний вплив старшого брата ОСОБА_8, але з його вихованням він та мати справляються. Вважає, що вони зможуть впливати на поведінки ОСОБА_7, який дуже шкодує про свій вчинок, тому просить передати сина під нагляд батьків.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що ОСОБА_7 її рідний син. ОСОБА_7 проживає з ними та навчається в школі. ОСОБА_7 попав під негативний вплив старшого брата ОСОБА_8, але з його вихованням вона та батько справляються. Вважає, що вони зможуть впливати на поведінки ОСОБА_7, який дуже шкодує про свій вчинок, тому просить передати сина під нагляд батьків.
Крім того, винуватість неповнолітнього ОСОБА_7 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом від 15.02.2013 року огляду місця події та фототаблицею до протоколу вилучення мобільного телефону «Нокіа» (т.2 а.с.9-12);
- протоколами від 15.02.2013 року огляду та вилучення мобільного телефону «Нокіа» (т.2 а.с. 21);
- протоколом пред»явлення для впізнання ОСОБА_8 неповнолітньому потерпілому ОСОБА_1 (т.2 а.с.64-66);
- речовими доказами по кримінальному провадженню та розпискою представника потерпілого (т.2 а.с.23-24).
Таким чином, оцінивши зібрані по кримінальному правопорушенню докази, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_7 в скоєнні ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України доведена в повному обсязі.
Відповідно до ст. 498 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може настати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
При вирішенні питання про застосування до малолітнього ОСОБА_7 примусових заходів виховного характеру, суд враховує особу неповнолітнього ОСОБА_7, який негативно характеризується за місцем проживання та місцем навчання, на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досяг 14 років і таким чином він не досяг віку, з якого можлива кримінальна відповідальність за скоєне діяння.
Крім того, суд бере до уваги, відповідно до ст. 487 КПК України, умови життя та виховання малолітнього ОСОБА_7, який виховується в повній багатодітній родині, перебуває на обліку в службі у справах дітей, як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах, мати малолітнього працює, батько працює неофіційно, батьки займаються вихованням малолітнього ОСОБА_7, але в недостатній мірі.
В зв»язку з цим суд вважає, що до ОСОБА_7 слід застосувати примусові міри виховного характеру, у вигляді передачі його під нагляд батька.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 493, 497, 500, 501 КПК України, ст. 105 КК України, суд, -
Застосувати примусові заходи виховного характеру до малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Тернівка Дніпропетровської області, який вчинив суспільно-небезпечного діяння, передбачене ст. 186 ч.2 КК України, передавши його під нагляд батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_9 строком на 1 (один) рік.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного суду через Тернівський міський суд протягом тридцяти діб з дня її проголошення.
Головуючий суддя: І.П. Пономаренко