№ провадження 11-сс/781/288/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Запорожець О.М.
Категорія ст. 303 КПК України Доповідач в колегії апеляційного суду Ремез П. М.
07.10.2013 м.Кіровоград
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Ремеза П.М.,
cуддів Лещенка Р.М., Бондарчука Р.А.,
при секретарі - Абрамовій А.О.,
за участю прокурора - Бойка Ю.С.,
та захисника - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2013 року,
Ухвалою слідчого судді Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2013 року повернуто ОСОБА_4 її скаргу на дії слідчого СВ Новоархангельського РВ УМВС Сінючкова Р.В. під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.
В обґрунтування постановленої ухвали судом першої інстанції вказано на те, що скаржницею долучено до матеріалів скарги світлокопія свідоцтва серії НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу марки Фольксваген Гольф, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 та дві світлокопії довіреностей на розпорядження транспортним засобом. Дослідивши вказані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу, на підставі п.1 ч.2 ст. 304 КПК України, оскільки ОСОБА_4 власником транспортного засобу ОСОБА_7, відповідно до доручення, було надано право розпорядження транспортним засобом, а не його володіння, а це два різних за своєю правовою природою поняття.
При цьому, слідчий суддя послався на те, що відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а ч.1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, також послався і на ч.1 ст. 328 ЦК України, згідно якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд іншому слідчому судді вказуючи на те, що лише 24.09.2013 року ОСОБА_4 отримала поштою рекомендованим листом, ухвалу слідчого судді від 04.09.2013 року про повернення їй скарги, з тих підстав, що вона не має повноважень на оскарження дій слідчого, оскільки не входить в коло осіб, зазначених в п.1 ч.1 ст. 303 КПК України. Вказує і на те, що в порушення ст. 306 ч.2 КПК України слідчий суддя розглянув скаргу ОСОБА_4 від 14.08.20132 року, лише 04.09.2013 року.
Вважає її незаконною, через істотні порушення вимог КПК та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, при цьому посилається на те, що при подачі скарги до суду вперше у червні 2013 року ОСОБА_4 долучила до неї довіреність від власника автомобіля з наданням їй права користування та розпорядження автомобілем.
Вказує і на те, що слідчим суддею не враховано вимоги ст. 397 ЦК України, відповідно до якої володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе, право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам і фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду і на ст. 398 ЦК України, відповідно до якої право на володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій було передано майно власником, а також на інших підставах, встановлених законом. Тому вважає, що скаржниця є володільцем майна і входить до осіб, передбачених п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, крім того власником автомобіля довіреністю надано право ОСОБА_4 представляти його інтереси в судових органах в питаннях, що стосуються належного йому автомобіля.
Заслухавши доповідача, пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу, - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, який підтримав свою апеляційну скаргу у повному обсязі, прокурора, який заперечив задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали скарги, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Як убачається з матеріалів скарги, підставою для повернення судом першої інстанції скарги ОСОБА_4 є те, що скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу, на підставі п.1 ч.2 ст. 304 КПК України, оскільки ОСОБА_4 власником транспортного засобу ОСОБА_7, відповідно до доручення, було надано право розпорядження транспортним засобом, а не його володіння, а це два різних за своєю правовою природою поняття.
Однак, такі висновки слідчого судді є хибними, оскільки слідчий суддя в даному випадку фактично сплутав поняття власника та володільця майна, і що право на оскарження останнім, тобто володільцем майна, передбачено п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, при цьому безпідставно не врахував і того, що власником транспортного засобу ОСОБА_7 довіреністю від 18.06.2013 року надано право ОСОБА_4 представляти його інтереси в судових органах в питаннях, що стосуються належного йому автомобіля марки Фольксваген Гольф, 1987 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, яка долучена скаржницею до матеріалів справи при поданні скарги до місцевого суду.
За таких обставин справи, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про те, що скаржниця є володільцем майна, а тому входить до числа осіб, передбачених п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, до того ж таке право їй надано і власником автомобіля ОСОБА_7 довіреністю від 18.06.2013 року, а тому вважає необхідним в цій частині задовольнити апеляцію адвоката та скасувати ухвалу слідчого судді від 04.09.2013 року.
Вимога апеляції захисника про направлення скарги на новий судовий розгляд іншому слідчому судді не ґрунтується на законі і суперечить вимогам ч.3 ст. 407 КПК України, а тому є такою, що не підлягає задоволенню, а тому з наведених вище підстав апеляційна скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2013 року, якою скаргу ОСОБА_4 на дії слідчого СВ Новоархангельського РВ УМВС Сінючкова Р.В. під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013120200000012 - повернуто скаржнику, як таку, що подана особою, яка не має права подавати скаргу, згідно п.1 ч.2 ст. 304 КПК України, - скасувати.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: /підписи/
Ремез П.М. Лещенко Р.М. Бондарчук Р.А.
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області П.М. Ремез