№ провадження 33/781/390/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванов Д.Л.
Категорія - 124 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.
09.10.2013 року. Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Ремез П.М., за участю секретаря Абрамової А.О., представника скаржника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 та представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6, розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 вересня 2013 року відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонера, проживаючого АДРЕСА_1,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 вересня 2013 року на ОСОБА_3 накладене адміністративне стягнення за ст. 124 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень на користь держави.
ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 08 серпня 2013 року о 08 год. 45 хв., керуючи автомобілем «Шкода Октавія» реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись заднім ходом по смузі зустрічного руху на вул. Колгоспній у м. Кіровограді, у порушення вимог п.п. 10.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України, при заїзді до паркувального майданчика території домоволодіння, в якому він проживає, не переконався в безпечності маневру для інших учасників дорожнього руху, не дотримався безпечного інтервалу, і допустив зіткнення з автомобілем «Сузукі Гранд Вітара» реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У своїй апеляції ОСОБА_3 просить скасувати дану постанову суду від 06.09.2013 року як незаконну та закрити провадження у даній справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Мотивує скаргу тим, що у порушення вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суд всебічно та повно не з'ясував всі обставини справи та чи винна особа у вчиненні адміністративного правопорушення, не врахував і того, що складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення не відповідає обставинам пригоди, ґрунтується на припущеннях і не підтверджується ніякими доказами по справі, та працівником ДАІ, який неправильно зазначив своє місце проходження служби. Вказує і на те, що суд не врахував його пояснення з приводу того, що дорожні умови, видимість в напрямку руху, ширина проїзної частини та габарити автомобілів дозволяли безперешкодно ОСОБА_5 об'їхати його автомобіль, не виїжджаючи на смугу зустрічного руху, а також і пояснення водія автомобіля «Сузукі Гранд Вітара» ОСОБА_5, про те, що вона завчасно побачила його автомобіль і що на ньому була ввімкнена аварійна сигналізація, при цьому не прийняла мір до зменшення швидкості свого автомобіля, не вибрала безпечний боковий інтервал і допустила зіткнення з його автомобілем, хоч ширина проїзної частини дороги в одному напрямку складає в даному місці 4.55 м., що з урахуванням ширини його автомобіля, яка складає 1.81 м. та ширини автомобіля ОСОБА_5 - 1.814 м., давало можливість останній для об'їзду перешкоди без виїзду на смугу зустрічного руху. Вказує і на те, що суд не врахував і те, що швидкість його автомобіля була дуже повільною, а тому позначити свій маневр із включеною аварійною сигналізацією є технічно неможливим. Також, що суд не врахував і показання свідка по справі про те, що зіткнення допустила ОСОБА_5 Тому вважає, що в його діях не має будь-яких порушень ПДР України, оскільки перед зіткненням він рухався в транспортному потоці в попутному напрямку, а тому не мав ні технічної, ні фізичної можливості уникнути зіткнення автомобілів, та що причиною ДТП на його думку є грубе порушення водієм ОСОБА_5 п.п. 2.3б, 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, який підтримав скаргу і просив її задовольнити, а провадження по справі закрити за відсутності в діях скаржника складу адміністративного правопорушення та пояснення представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6, який заперечив задоволення апеляції і просив постанову суду залишити без зміни вважаю, що скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без зміни, за таких підстав.
У відповідності до ст. 245 КУпАП районний суд всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки вина останнього підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення АГ2 № 885157 від 08.08.2013 року, схемою ДТП, поясненнями учасників ДТП, а саме ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_5 та долученими до матеріалів справи за клопотаннями учасників ДТП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 записами відеореєстраторів з їх автомобілів та з камери спостереження з будинку по вул. Колгоспній, 98 м. Кіровограда.
Так, відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху, під час руху транспортним засобом заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. перед будь-якою зміною напрямку руху повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 10.10 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів заднім ходом, в тому числі на дорогах для автомобілів, а також ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю - забороняється та згідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху, водій в залежності від швидкості руху та дорожньої обстановки, повинен дотримуватися безпечної дистанції та інтервалу.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, саме скаржник належним чином не виконав вищезазначені вимоги Правил дорожнього руху, оскільки він виїхавши на смугу зустрічного руху та рухаючись по ній заднім ходом, вже тим самим створював перешкоду для нормального руху автомобілів по вказаній вулиці, так як ширина проїзної частини дороги у вказаному місці незначна, всього 9.1 метра і має по одній смузі руху в кожному напрямку, тому за вказаних обставин справи скаржнику слід було взагалі утриматися від виконання такого маневру у вищевказаній дорожній ситуації.
Більш того, як вбачається з фотознімків, зроблених із записів відеореєстраторів, які долучені до справи за клопотаннями учасників ДТП (а.с.15-20, 28-33) на момент зіткнення автомобілів на даній ділянці дороги зафіксовано високу інтенсивність руху автомобілів, що й призвело у даному випадку до зіткнення автомобілів у той час, коли скаржник рухаючись заднім ходом по зустрічній смузі руху виконував маневр лівого повороту і в цей момент траєкторія руху його автомобіля була такою, що права передня частина його автомобіля змістилася ближче до середини дороги і такими своїми діями саме скаржник зменшив боковий інтервал між автомобілями і тим самим позбавив можливості потерпілу ОСОБА_5 здійснити безпечний роз'їзд автомобілів.
Таким чином, дорожньо-транспортна пригода знаходиться у прямому причинному зв'язку з порушенням ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України.
Доводи скарги ОСОБА_3 з приводу того, що водій автомобіля «Сузукі Гранд Вітара» ОСОБА_5, завчасно побачила його автомобіль на якому була ввімкнена аварійна сигналізація, однак при цьому не прийняла мір до зменшення швидкості свого автомобіля, не вибрала безпечний боковий інтервал і допустила зіткнення з його автомобілем, не зважаючи на те, що ширина проїзної частини дороги в даному місці, з урахуванням ширини їх автомобілів, дозволяли останній здійснити об'їзд перешкоди без виїзду на смугу зустрічного руху, та що в його діях відсутні порушення Правил дорожнього руху, оскільки він не мав ні технічної, ні фізичної можливості уникнути зіткнення автомобілів, та що причиною ДТП на його думку є грубе порушення водієм ОСОБА_5 п.п. 2.3б, 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали - є необґрунтованими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки як встановлено зібраними по справі достовірними доказами, саме діями скаржника, в момент виконання ним повороту ліворуч рухаючись заднім ходом, було зменшено боковий інтервал між їх автомобілями, що й призвело до зіткнення автомобілів. Тому в даному випадку порушення саме скаржником вимог п.п. 10.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України, знаходяться в причинному зв'язку з наслідками, що настали, оскільки останній при заїзді до паркувального майданчика території домоволодіння, в якому він проживає, не переконався в безпечності маневру для інших учасників дорожнього руху та не дотримався безпечного інтервалу, і тим самим допустив зіткнення автомобілів. До того ж включена аварійна сигналізація на автомобілі скаржника, в даній дорожній обстановці не давала йому будь-яких переваг у русі його автомобіля.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції під час розгляду справи всебічно дослідив усі докази по справі в їх сукупності, що узгоджуються між собою, та обґрунтовано дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 10.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України, за що законно притягнутий до адміністративної відповідальності згідно ст.124 КУпАП, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни постанови районного суду.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 вересня 2013 року стосовно ОСОБА_3 залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Ремез П.М.