"07" жовтня 2013 р. Справа № 9/59
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НІБУЛОН" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при виконанні наказу господарського суду Миколаївської області від 01.08.2005 року по справі № 9/59
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СП "Нібулон", вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Чорноморський суднобудівний завод", вул. Індустріальна, 1, м. Миколаїв, 54011
про стягнення коштів
за участю представників сторін
від позивача (скаржника, стягувача за наказом) Холод Олександр Валерійович, довіреність № 368 від 28.12.2011 року;
від відповідача (боржника за наказом) Бойко Артем Станіславович, довіреність б/н від 02.07.2013 року;
від відповідача (боржника за наказом) Захаров Денис Михайлович, довіреність № 150 від 22.01.2013 року;
від Державної виконавчої служби України Романчук Сергій Миколайович, довіреність № 2.7-4.4/4.4/1753 від 17.12.2012 року
До господарського суду Миколаївської області 20.06.2013 року надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю СП "Нібулон" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (том ХІІІ, арк. справи 60-62), в якій скаржник ТзОВ СП "Нібулон" просить суд скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України від 01.06.2013 року про закінчення виконавчого провадження (в/п. № 2733338) з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року.
23.08.2013 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області від скаржника ТзОВ СП "Нібулон" надійшли уточнення до скарги ТзОВ СП "Нібулон" від 20.06.2013 року № 6055/3-13/28 (том ХІІІ, арк. справи 94-95). В поданих уточненнях скаржник просить суд постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 01.06.2013 року про закінчення виконавчого провадження (в/п. № 2733338) з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року визнати недійсною.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.08.2013 року подані уточнення прийнято судом до розгляду.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.06.2013 року (суддя Мавродієва М. В.) розгляд скарги призначено на 04.07.13 року.
Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату господарського суду Миколаївської області щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи № 9/59 від 02.07.2013 року № 86 відповідно до підпункту 3.1.13 п.3.1. Положення про автоматичну систему документообігу суду на виконання п.п. 31.2. п. 31 рішення зборів суддів господарського суду Миколаївської області № 16 від 27.12.2012 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 9/59. За результатами повторного автоматичного розподілу справа розподілена судді Олейняш Е.М.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.08.2013 року (суддя Олейняш Е.М.) вказана скарга прийнята судом до розгляду.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.08.2013 року було продовжено строк розгляду скарги на 15 днів та зупинено провадження у даній справі по розгляду скарги на дії органу ДВС до набрання законної сили судовим рішенням про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Миколаївської області від 17.09.2012 року по справі № 9/59.
05.09.2013 року на адресу господарського суду Миколаївської області надійшов супровідний лист Вищого господарського суду України із оригіналом постанови від 27.08.2013 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.09.2013 року провадження у справі поновлено, розгляд скарги на дії ДВС призначено на 07.10.2013 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.10.2013 року здійснено заміну суб'єкта оскарження Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на Державну виконавчу службу України (код 37471975).
В судовому засіданні 07.10.13 року представник скаржника ТзОВ СП "Нібулон" (стягувач за наказом) вимоги, викладені в скарзі з урахуванням уточнень від 23.08.13 року, підтримав в повному обсязі та просив суд скаргу задовольнити. В обґрунтування скарги зазначив наступне.
На виконання рішення господарського суду Миколаївської області по справі № 9/59 був виданий наказ від 01.08.2005 року про стягнення з відповідача ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" на користь позивача ТзОВ СП "Нібулон" 13 468 385, 53 грн. - збитків, 1 700, 00 грн. - державного мита та 118, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ був переданий на виконання до Державної виконавчої служби.
05.07.2012 року до господарського суду Миколаївської області надійшла заява ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" про визнання наказу господарського суду Миколаївської області по справі № 9/59 від 01.08.2005 року таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.09.2012 року у справі № 9/59 відмовлено ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" в задоволенні вказаної заяви.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 року скасовано ухвалу господарського суду Миколаївської області від 17.09.2012 року по справі № 9/59, наказ господарського суду Миколаївської області від 01.08.2005 року № 9/59 визнано таким, що не підлягає виконанню.
17.06.13 року ТзОВ СП «Нібулон» (з супровідним листом) отримало копію постанови від 01.06.13 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Підставою для закінчення виконавчого провадження стала постанова Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 року.
ТзОВ СП «Нібулон» вважає, що винесена органом ДВС постанова про закінчення виконавчого провадження від 01.06.13 року є незаконною та підлягає визнанню недійсною, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 25.12.12 року скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 року, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 17.09.2012 року залишено без змін.
Постанова набрала законної сили та станом на дату подачі скарги постанова ВГСУ від 25.12.12 року на перегляд до Верховного суду України не направлялась.
Отже, із посиланням на приписи ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 121-2 ГПК України ТзОВ СП «Нібулон» зазначив, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 01.06.13 року є незаконною та підлягає визнанню недійсною, оскільки ґрунтується на рішенні суду, яке на момент звернення зі скаргою є скасованим.
В судовому засіданні 07.10.13 року представники ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" заперечили проти скарги, просили суд відмовити в її задоволенні. У поданих письмових запереченнях зазначили наступне (арк. справи 71-73).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.04.2013 року по справі № 9/59 заява ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" про перегляд ухвали господарського суду Миколаївської області від 17.09.2012 року у справі № 9/59 була задоволена; наказ господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року був визнаний таким, що не підлягає виконанню. Зазначена ухвала була залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року по справі № 9/59.
Таким чином, з 30.05.2013 року наказ господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року є таким, що не підлягає виконанню.
Оскаржувана постанова Відділу примусового виконання рішень ДВС була винесена 01.06.2013 року.
Тобто, на момент винесення оскаржуваної постанови наказ господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року вже був таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, у зв'язку з визнанням судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у органу ДВС були всі законні підстави для закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".
Посилання державного виконавця в оскаржуваній постанові на рішення суду, яке було скасовано, не впливає на права та обов'язки сторін у виконавчому провадженні, оскільки є інше рішення суду, яким наказ господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року визнаний таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим виконавче провадження повинно бути закінчено.
Із посиланням на вищевикладене представники боржника просили суд відмовити в задоволенні скарги, зазначивши, що стягувачем не наведено суду , які саме його права або охоронювані законом інтереси були порушені внаслідок посилання органом ДВС в оскаржуваній постанові на скасоване рішення суду замість діючого, оскільки вказане не впливає на суть цього рішення та наслідки, які виникли у зв'язку з її прийняттям.
Представник Державної виконавчої служби України в судовому засіданні 07.10.2013 року заперечив проти задоволення скарги. На виконання вимог ухвали суду органом ДВС подано суду письмові пояснення, в яких зазначено наступне (том ХІІІ, арк. справи 100-101).
Постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 01.06.2013 року про закінчення виконавчого провадження (в/п. № 2733338) з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року на підставі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 року, якою наказ господарського суду Миколаївської області від 01.08.2005 року № 9/59 визнано таким, що не підлягає виконанню. Вищевказана постанова суду апеляційної інстанції є обставиною, що зумовлює закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження узгоджуються з положеннями законодавства та відповідають його компетенції.
Той факт, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 року в подальшому була скасована постановою Вищого господарського суду України від 25.12.12 року жодним чином не впливає на правомірність винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки державний виконавець приймав рішення про закінчення виконавчого провадження на підставі наявних у нього на відповідний час документів, які зумовлювали необхідність закінчення виконавчого провадження. При цьому, на державного виконавця не покладається обов'язок здійснення перевірки чинності рішення.
Представник органу ДВС також вказав, що скаржник не зазначив жодної норми закону, яку порушив державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови. Отже, скаржник всупереч положенням ст. 33 ГПК України не обґрунтував жодними доказами незаконність дій державного виконавця щодо її винесення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників стягувача, боржника та органу ДВС, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
На виконання рішення господарського суду Миколаївської області по справі № 9/59 був виданий наказ від 01.08.2005 про стягнення з відповідача ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" на користь позивача ТзОВ СП "Нібулон" 13 468 385, 53 грн. - збитків, 1 700, 00 грн. - державного мита та 118, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ був переданий на виконання до Державної виконавчої служби.
29.01.07 року постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вищевказаного наказу господарського суду Миколаївської області по справі № 9/59 від 01.08.05 року (том Х, арк. справи 41-42).
05.07.2012 року до господарського суду Миколаївської області надійшла заява ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" про визнання наказу господарського суду Миколаївської області по справі № 9/59 від 01.08.2005 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.09.2012 у справі № 9/59 відмовлено ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" в задоволенні вказаної заяви.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 року скасовано ухвалу господарського суду Миколаївської області від 17.09.2012 року по справі № 9/59, наказ господарського суду Миколаївської області від 01.08.2005 року № 9/59 визнано таким, що не підлягає виконанню.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.12 року скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 року, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 17.09.2012 року залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.04.2013 року по справі № 9/59 заява ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" про перегляд ухвали господарського суду Миколаївської області від 17.09.2012 року у справі № 9/59 була задоволена. Наказ господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року був визнаний таким, що не підлягає виконанню (том ХІІІ, арк. справи 44-48).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року залишено без змін ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.04.2013 року по справі № 9/59 (том ХІІІ, арк. справи 51-56).
Постановою Вищого господарського суду України від 27.08.13 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 року залишено без змін (том ХІІІ, арк. справи 110-111).
Судом також встановлено наступне.
Після прийняття постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 року ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" звернулось до Відділу примусового виконання рішень ДВС України з заявою про закінчення виконавчого провадження.
01.06.2013 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.06.2013 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (том ХІІІ, арк. справи 58).
Вказаною постановою звільнено з-під арешту майно та грошові кошти, що належать боржнику.
Постанова про закінчення виконавчого провадження від 01.06.13 роек затверджена начальником Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.
Не погоджуючись з зазначеною постановою про закінчення виконавчого провадження, стягувач ТзОВ СП "Нібулон" звернувся до господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії органу ДВС та просив суд постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 01.06.2013 року про закінчення виконавчого провадження (в/п № 2733338) з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року визнати недійсною (з урахуванням уточнень від 23.08.2013 року).
При цьому, судом враховано наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Як вказано вище, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.04.13 року по справі № 9/59 заява ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" про перегляд ухвали господарського суду Миколаївської області від 17.09.2012 року у справі № 9/59 була задоволена. Наказ господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року був визнаний таким, що не підлягає виконанню (том ХІІІ, арк. справи 44-48).
Зазначена ухвала була залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року (том ХІІІ, арк. справи 51-56).
Відповідно до ч. 3 ст. 105 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Таким чином, з 30.05.13 року наказ господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року є таким, що не підлягає виконанню.
Оскаржувана постанова відділу примусового виконання рішень ДВС була винесена 01.06.2013 року.
Тобто, на момент винесення оскаржуваної постанови наказ господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року був визнаний таким, що не підлягає виконанню. Таким чином, у зв'язку з визнанням судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у органу ДВС були всі законні підстави для закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".
Судом також враховано, що наказ господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року є таким, що не підлягає виконанню й станом на день розгляду скарги, що підтверджується постановою ВГСУ від 27.08.13 року.
Враховуючи вищевикладене, відсутні правові підстави для визнання недійсною постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 01.06.2013 року про закінчення виконавчого провадження (в/п № 2733338) з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року, оскільки як станом на день винесення оскаржуваної постанови органу ДВС, так і станом на день розгляду скарги наказ господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року визнано таким, що не підлягає виконанню, в судовому порядку, що має наслідком в силу приписів п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України пдприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Скаржником не доведено суду в чому саме полягає незаконність дій державного виконавця та в чому полягає порушення прав стягувача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", ст. 1, 33, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити в задоволенні скарги стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нібулон" на дії органу Державної виконавчої служби України про визнання недійсною постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 01.06.2013 року про закінчення виконавчого провадження (в/п. № 2733338) з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 9/59 від 01.08.2005 року.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 91-95, 106, 121-2 ГПК України.
Копію даної ухвали направити Державній виконавчій службі України, вул. Артема, 73, м Київ, 04053.
Суддя Е. М. Олейняш