ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
10 жовтня 2013 р. Справа № 909/943/13
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.,
при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстім ЛТД" ,
вул. С.Стрільців, 23, м. Івано-Франківськ, 76018,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
"Болехівський завод будівельних матеріалів",
вул. С.Стрільців, 160, м. Болехів, Івано-Франківська область,77202,
про стягнення заборгованості в сумі 139 370,12грн., з яких: 123 408,20грн. - сума боргу, 12 340,82 грн. - штраф та 3 621,10 грн. - 3% річних,
за участю представників сторін:
від позивача: Ружицький В.М. - представник (довіреність № 143 від 20.08.2013 р.);
від відповідача: не з'явилися,
встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Екстім ЛТД" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів" про стягнення заборгованості в сумі 139 370,12 грн., з яких: 123 408,20 грн. - сума боргу, 12 340,82 грн. - штраф та 3 621,10 грн. - 3% річних.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обґрунтування виклав у позовній заяві та письмових поясненнях по справі (вх. №14839/13 від 20.09.13). Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 24.09.13, надав суду витяг з ЄДРЮОФОП №17291692 від 02.10.13 про відповідача.
Представник відповідача тричі в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Ухвали суду від 27.08.12, 10.09.13, 24.09.13 направлялась відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві. Проте, ухвала суду від 27.08.13 повернулась до суду із відміткою "повернута за терміном зберігання". При цьому суд зауважує, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №17291692 від 02.10.13 місцезнаходженням відповідача вказано: вул. С.Стрільців, 160, м. Болехів, Івано-Франківська область,77202, що є ідентичною тій адресі по якій надсилалась ухвала відповідачу. Крім того, відповідач вимоги ухвал суду не виконав.
Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстім ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів" укладено договір поставки №27/06 від 27.06.12.
Відповідно до п.1.1 зазначеного вище договору, у порядку та на умовах визначених у цьому договорі постачальник (відповідач) зобов'язується передати у власність покупця (позивача) товари визначені в п.1.2 цього договору, а покупець (позивач) - прийняти та оплатити товар.
Найменування, одиниці вимірювання, термін поставки та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його свіввідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначається специфікаціями, що є невід'ємними частинами договору (п.1.2 договору).
В засіданні суду представником позивача зазначено, що сторонами погоджено термін поставки та загальну кількість товару у специфікаціях №№1,2,3,4, які є невід'ємними частинами договору, копії яких знаходяться в матеріалах справи і є додатками до позовної заяви.
Як вбачається із специфікації №4 кінцевий термін поставки до 31.08.12.
Пунктом 2.2 договору сторонами погоджено, що постачальник (відповідач) зобов'язався після здійснення покупцем 100% оплати за товар, поставити цей товар покупцю (позивачу) згідно затвердженим сторонами графіком поставки.
Позивач в період з 03.07.12 по 27.07.12 перерахував постачальнику (відповідачу) грошові кошти в розмірі 280 000,00грн. В підтвердження даного факту надав суду банківські виписки по рахунку №2600911436 за період з 01.01.12 по 26.09.12.
Однак, відповідач в супереч умов договору здійснив поставку товару на суму 156 591,80грн. Таким чином, відповідач не в повному обсязі поставив позивачу товар, на суму 123 408,20грн., чим порушив взяті на себе зобов'язання по договору.
Позивач надіслав відповідачу претензію (вих.№119 від 05.07.13) з вимогою погасити борг в розмірі 123 408,20грн. та акт звірки взаємних розрахунків станом на 05.07.13, які були отримані позивачем 18.07.13, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.07.13, наявне в матеріалах справи.
Відповідач відповіді на претензію не надав, акт звірки не підписав, борг не сплатив.
Відповідно до п.5.1 договору, у випадку затримки передачі (відвантаження) партії товару покупцю (позивачу) у терміни, які передбачені в підписаних сторонами специфікаціях, постачальник (відповідач) сплачує покупцю (позивачу) штраф у розмірі 10% від вартості недопоставленого товару.
За затримку передачі (відвантаження) партії товару позивач, згідно п.5.1 договору, нарахував відповідачу штраф у розмірі 12 340,82грн.
Крім того, за порушення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 3% річних, що становлять 3 621,10 грн. Розрахунок знаходиться в матеріалах справи.
Станом на день звернення позивача до господарського суду Івано-Франківської області борг відповідача перед позивачем становить 139 370,12грн., з яких: 123 408,20грн. - сума боргу, 12 340,82 грн. - штраф та 3 621,10 грн. - 3% річних.
Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.
В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Аналогічна норма закріплена і в ст.265 Господарського кодексу України.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Однак, відповідач в супереч умовам договору не поставив в повному обсязі товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 123 408,20грн., яка підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем порушено умови договору, в частині поставки товару в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 123 408,20грн. Позивач згідно п.5.1 договору нарахував відповідачу штраф у розмірі 10% від вартості недопоставленого товару. Судом встановлено, що правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 12 340,82грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних, що становлять 3 621,10грн. (розрахунок в матеріалах справи).
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договорами не виконав, тобто не виконав визначені на розсуд сторонами і погоджені ними умови договору, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідач порушив договірні зобов'язання що стосуються поставки продукції. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Відповідачем позовні вимоги доказами не спростовано. На момент звернення до суду відповідач борг не погасив.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11,202,509,525,526,530,610,611,625,628,629,655,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,218,230,265 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
задоволити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс тім ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів" про стягнення заборгованості в сумі 139 370,12 грн., з яких: 123 408,20 грн. - сума боргу, 12 340,82 грн. - штраф та 3 621,10 грн. - 3% річних.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів", вул. С.Стрільців, 160, м. Болехів, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 05467145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екс тім ЛТД", вул. С.Стрільців, 23, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 37182426) 123 408,20 грн. (сто двадцять три тисячі чотириста вісім грн. 20коп.) боргу, 12 340,82 грн. (дванадцять тисяч триста сорок грн. 82коп.) штрафу, 3 621,10 грн. (три тисячі шістсот двадцять одна грн. 10коп.) 3% річних, 2 787,40грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят сім грн. 40коп.) судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 10.10.13.
Суддя Булка В.І.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
Помічник судді Гандера М.В. 10.10.13