03 жовтня 2013 року Справа № 5011-4/4557-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Могил С.К. (головуючий),
Борденюк Є.М., . Вовк І.В. (доповідач),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року у справі № 5011-4/4557-2012 за позовом заступника прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до приватного акціонерного товариства "МТС Україна", третя особа: Чернігівський філіал "Чернігівцивільпроектреконструкція" державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" про внесення змін до договору,
У квітні 2012 року заступник прокурора міста Чернігова звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "МТС Україна" про внесення змін до пункту 3.1 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.12.2008 року № 148-08 у зв'язку із законодавчою зміною річних ставок орендної плати за використання нерухомого державного майна, виклавши зазначені пункти договору в редакції позивача.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2013 року (судді Борисенко І.І., Ващенко Т.М., Літвінова М.Є.) позов задоволено та постановлено внести зміни до п. 3.1 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.12.2008 року № 148-08, виклавши його у наступній редакції:
"Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.1995 року № 786 з урахуванням змін і доповнень та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (перший місяць оплати за новими орендними ставками) - вересень 2011 року 40 924,89 грн."
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року (судді Майданевич А.Г., Лобань О.І., Федорчук Р.В.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.
У касаційній скарзі заступник прокурора міста Києва вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Відзиви на касаційну скаргу від відповідача та третьої особи до суду не надходили.
Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, що 31.12.2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та Закритим акціонерним товариством "Український мобільний зв'язок" (26.04.2010 року змінено назву на приватне акціонерне товариство "МТС Україна") було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 148-08.
Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування без права передачі у суборенду, приватизації та переходу права власності третім особам, державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлові приміщення площею 217,9 кв.м., розміщене за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 21-А, на 1-му поверсі восьмиповерхового блоку адмінбудинку, що перебуває на балансі Чернігівського філіалу "Чернігівцивільпроектреконструкція" державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПроектреконструкція", вартість якого визначена за звітом про оцінку майна на 15.10.2008 року і становить за незалежною оцінкою 912144,65 грн.
Пунктом 2.1 договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
Згідно з п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (далі - Методика) з урахуванням змін і доповнень і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - жовтень 2008 року 23191,28 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2009 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за листопад - грудень 2008 року, січень 2009 року.
Сторонами в п. 3.5 договору погоджено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Пунктом 3.6 договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Відповідно до п. 10.2 договору умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.
Згідно з п. 10.3 договору зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін та за погодженням з балансоутримувачем при обов'язковій наявності дозволу органу управління. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
Строк дії договору сторонами в пункті 10.1 договору визначено тривалістю в один рік до 31.12.2009 року.
Додатковою угодою від 03.12.2009 року сторонами продовжено строк дії договору до 31.12.2010 року.
Додатковою угодою від 03.12.2010 року сторонами продовжено строк дії договору до 31.12.2012 року.
За актом приймання-передачі від 01.01.2009 року позивач передав, а відповідач прийняв у користування індивідуально визначене нерухоме майно, визначене п. 1.1 договору.
Зазначене нерухоме майно повернуто балансоутримувачу за актом приймання-передачі від 31.03.2013 року.
З метою приведення договорів оренди нерухомого державного майна у відповідність до вимог чинного законодавства, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 року № 961 "Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" позивач направив відповідачу від 24.10.2011 року лист № 18.4.03333, яким повідомив останнього про необхідність перегляду умов, за договором від 31.12.2008 року № 148-08, однак, згоди між сторонами щодо внесення змін до спірного договору не досягнуто.
Предметом даного судового розгляду є вимоги орендодавця до орендаря про внесення змін до договору оренди нерухомого державного майна щодо збільшення розміру орендної плати у зв'язку з законодавчою зміною розміру орендних ставок.
Рішення місцевого господарського суду про задоволення позову та внесення змін до спірного договору мотивовано наявністю правових підстав для внесення змін до договору оренди нерухомого державного майна.
Висновок апеляційного господарського суду про скасування рішення суду першої інстанції та про відмову в позові про внесення змін до договору оренди нерухомого державного майна обґрунтовано відсутністю підстав для зміни розміру орендної плати починаючи з вересня 2011 року, а також закінченням строку дії спірного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
За вимогами ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частинами 1 та 2 ст. 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
За вимогами ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
За приписами ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата є однією із істотних умов договору.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 19 цього Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з неналежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також і в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Ставки за використання нерухомого державного майна встановлені у Методиці розрахунку, за змістом додатку 2 якої розмір орендної ставки залежить від використання орендарем нерухомого майна за цільовим призначенням.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 року № 961 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року № 629 та від 04.10.1995 року № 786" внесено зміни, зокрема, у п. 3 додатку 2 до зазначеної Методики та змінено (збільшено) розмір орендних ставок за використання нерухомого державного майна за розміщення операторів телекомунікацій, які надають послуги з рухомого мобільного зв'язку до 40%.
Зазначені зміни набрали чинності з 20.09.2011 року.
З урахуванням наведених норм законодавства та встановлених обставин справи, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що зміна орендних ставок, обумовлена зміною законодавства, яке їх визначає, є підставою для зміни умов договору в частині орендної плати. До того ж можливість таких змін передбачена умовами договору.
Однак, висновок суду апеляційної інстанції про відмову в позові у зв'язку із закінченням строку дії договору та безпідставністю вимог про зміну розміру орендної плати з вересня 2011 року є необгрунтованим.
Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Так, предметом спірного договору є державне майно, взаємовідносини щодо якого регулюються наведеним Законом та Методикою, стаття 188 ГК України дає можливість встановлювати суду конкретну дату набрання чинності змін до договору, тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав нарахування орендної плати у збільшеному розмірі за період, що минув.
Разом з тим, беручи до уваги п. 10.2 договору, за яким його умови зберігають силу протягом усього строку дії цього договору, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань, а також п. 10.4 договору, який передбачає певну процедуру припинення договору, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи щодо відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди, суд першої інстанції вірно зазначив про чинність спірного договору на час прийняття рішення та правомірно задовольнив позов про внесення змін до п. 3.1 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.12.2008 року № 148-08 в редакції позивача.
За таких обставин, оскаржену постанову апеляційного господарського суду не можна визнати законною й обґрунтованою, і тому вона підлягає скасуванню, а законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2013 року залишити без змін.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "МТС Україна" в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 802,90 грн. за розгляд касаційної скарги.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя С.Могил
Судді Є.Борденюк
І.Вовк