02 жовтня 2013 року Справа № 5011-12/11788-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Суддів:Мирошниченка С.В., Алєєвої І.В., Картере В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р.
у справі№ 5011-12/11788-2012 господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс"
доАнтимонопольного комітету України
проскасування рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України в місті Дніпропетровськ
За участю представників:
позивача:Іорданов В.Ф.;
відповідача:Харченко С.В.;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс" звернулось до господарського суду з позовом до Антимонопольного комітету України про скасування рішення тимчасової адміністрації АМК України в м. Дніпропетровськ по справі № 22/06-10-1/11 від 05.04.2012 р. та визнати незаконним застосування штрафних санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.04.2012 р. у справі № 22/06-10-1/11 тимчасовою адміністративною колегією АМК України в м. Дніпропетровськ було винесено рішення про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2012 р. (суддя Прокопенко Л.В.) в позові відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. (судді: Тищенко О.В., Смірнова Л.Г. Чорна Л.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду та рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Отже, закінчення даного присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України та його органів. Такий висновок підтверджується змістом пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".
Як вбачається з матеріалів справи вбачається, оскаржуване позивачем рішення було отримане ним 26.04.2012 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
З урахуванням приписів ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", строк оскарження позивачем зазначеного рішення спливає 26.06.2012 р.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява від 22.06.2012 р. про скасування рішення тимчасової адміністративної колегії АМК України в м. Дніпропетровськ була подана позивачем до господарського суду м. Києва 02.07.2012 р., що підтверджується вхідним штампом Господарського суду міста Києва від 02.07.2012 р.
Після виправлення недоліків, 06.08.2012 р. позивач повторно поштою звернувся до суду з позовною заявою від 22.06.2012 р. про скасування рішення тимчасової адміністративної колегії АМК України в м. Дніпропетровськ. Вказана позовна заява була отримана судом 10.08.2012 р., що підтверджується відповідним вхідним штампом господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-12/11788-2012 та прийнято позовну заяву до розгляду.
В клопотанні про поновлення строків на звернення до суду з позовною заявою про оскарження рішення АМК України, яке надійшло разом з позовною заявою, позивач зазначає, що позовна заява була направлена відповідачу своєчасно та належним чином отримана відповідачем, тому пропуск терміну на звернення до суду щодо оскарження рішення АМК України відбувся не з вини позивача, а з технічних підстав.
Проте, Господарський процесуальний кодекс України не містить припису, згідно якого після усунення допущених недоліків позовної заяви, про які було зазначено судом в ухвалі про повернення позовної заяви без розгляду та при повторному зверненні до суду із зазначеним позовом, позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.
Таким чином, повторно подана до господарського суду позовна заява вважається поданою саме у день повторного звернення з позовом до господарського суду.
Таким чином, суди вірно зазначено, днем подання позовної заяви від 22.06.2012 р. про скасування рішення тимчасової адміністративної колегії АМК України в м. Дніпропетровськ. з дотриманням встановленого порядку подання слід вважати 06.08.2012 р., а отже, наведена позовна заява подана позивачем до суду з пропуском встановленого частиною 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячного строку для оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України.
З огляду на вищезазначене касаційний суд вважає обґрунтованим висновок суддів попередніх інстанцій щодо відмови позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог через пропущення останнім двомісячного строку для оскарження рішення Антимонопольного Комітету України від 05.04.2012 р. у справі № 22/06-10-1/11, який в силу приписів чинного законодавства відновленню не підлягає.
Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.
З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень Вищий господарський суд України не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Сервіс" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. у справі № 5011-12/11788-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді: І.В. Алєєва
В.І. Картере