Шевченківський районний суд Харківської області
9а м. смт. Шевченково Шевченківський район Харківська область Україна 63600
10.10.2013
справа № 637/916/13-к
провадження № 1-кп/637/56/13
Іменем України
10 жовтня 2013 року с.м.т. Шевченкове
Шевченківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Островської Н.І.,
за участю секретаря Катренко Ю.С.,
прокурора Охрименка А.Є.,
обвинуваченої ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області кримінальне провадження № 1-кп/637/56/13 відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області, громадянки України, українки, вдови, з середньою освітою, працюючої кухарем ліцею Шевченківської районної ради Харківської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,-
ОСОБА_1, працюючи за трудовим договором у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, та будучи матеріально-відповідальною особою, в обов'язки якої входило правильно вести облік доходів і витрат та забезпечувати збереження виручки, діючи з умислом, спрямованим на привласнення чужого майна - грошових коштів, які перебували у її віданні, у травні 2013 року, більш точна дата під час досудового слідства та судом не встановлена, взяла з каси гроші в сумі 2700 гривень, привласнила ввірені їй кошти, чим завдала ОСОБА_2 матеріальний збиток на вищевказану суму.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 191 КК України, тобто привласнення чужого майна, яке перебувало у її віданні.
10 жовтня 2013 року до суду надано угоду про примирення між обвинуваченою та потерпілим, згідно з якою сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, усіх істотних обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 191 КК України.
ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Сторонами угоди також визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме виправні роботи строком на шість місяців.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені сторонам.
Розглядаючи в судовому порядку питання про можливість затвердження даної угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим про примирення.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.
ОСОБА_1 в судовому засіданні просила вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України в обсязі обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив факт укладення угоди та просив її затвердити.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 звинувачується, за ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, та те, що умови угоди про примирення обвинуваченої з потерпілим відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність усіх правових підстав для затвердження даної угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 умисно привласнила чуже майно, яке перебувало у її віданні, тобто кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 191 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання примирення міру покарання.
Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 374, 471 - 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про примирення, укладену 10 жовтня 2013 року між обвинуваченою ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 1-кп/637/56/13.
Визнати винною ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про примирення від 10 жовтня 2013 року покарання у вигляді виправних робіт строком на шість місяців.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 не визначалась.
Вирок після його проголошення негайно вручається засудженій та прокурору.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченою, прокурором, потерпілим виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Шевченківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Шевченківського
районного суду Н.І.Островська
Харківської області