Справа № 1716/5321/2012
номер провадження 1/570/33/2013
22 липня 2013 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.
з участю прокурора Салайчука Т.І.,
потерпілого ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
його захисника адвоката ОСОБА_3,
при секретарі судового засідання Данчук Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області ( м.Рівне вул.Дубенська 25 б ) кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Липова Долина Липоводолинського району Сумської області, українця, громадянина України, з вищою юридичною освітою, приватного адвоката, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, проживаючої АДРЕСА_1,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369, ч.1 ст.190 КК України,
ОСОБА_2 протягом травня-липня 2012 року в смт.Володимирець Рівненської області, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_1 шляхом зловживання довірою підбурив його до передачі грошових коштів в якості хабара в сумі 19 985 грн. службовим особам прокуратури та суду, чим вчинив шахрайство та підбурювання до закінченого замаху на давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище.
Злочини скоєно за таких обставин.
ОСОБА_2, будучи адвокатом та згідно свідоцтва № 711, виданого 18.12.2009 року Рівненською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, маючи право на заняття адвокатською діяльністю, зокрема, згідно вимог ст.5 Закону України «Про адвокатуру», на виконання своїх обов'язків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства, будучи згідно вимог ч.5 ст.44 КПК України допущеним до участі у кримінальній справі №5/54-12 по обвинуваченню неповнолітнього ОСОБА_4 за ч.3 ст.185 КК України в якості захисника ОСОБА_4, протиправно використав свій статус адвоката та процесуальне становище захисника в особистих цілях.
Зокрема, в порушення вимог ст.7 ч.1 Закону України «Про адвокатуру», яка передбачає обов'язок адвоката при здійсненні своїх професійних обов'язків неухильного додержуватись вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і забороняє використання своїх повноважень на шкоду особі, в інтересах якої прийнято доручення, зловживаючи довірою до себе як адвоката та захисника, протягом травня-липня 2012 року в смт.Володимирець Рівненської області шляхом умовляння та переконання викликав впевненість у ОСОБА_1-вітчима ОСОБА_4 у необхідності передачі для державного обвинувача у справі - старшого помічника прокурора Володимирецького району ОСОБА_8 хабара в сумі 4 000 грн., а також для голови Володимирецького районного суду ОСОБА_5 та невстановлених суддів апеляційного суду Рівненської області хабара в загальній сумі 8 000 доларів США, тобто для службових осіб, які, згідно п.2 Примітки до ст.368 КК України займають відповідальне становище. При цьому ОСОБА_2, не маючи дійсного наміру передавати грошові кошти вказаним особам, переконав ОСОБА_1 у невідворотності призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді реального позбавлення волі у разі відмови передати грошові кошти, таким чином схилив його до давання хабара службовим особам, які займають відповідальне становище.
Так, в ході досудового слідства у кримінальній справі №5/54- 12, порушеній по факту таємного викрадення з приміщення Антонівської сільської ради грошових коштів працівників установи, постановою слідчого СВ Володимирецького РВ УМВСУ в Рівненській області ОСОБА_6 від 08.05.2012 року адвоката ОСОБА_2 на підставі угоди про надання правової допомоги від 08.05.2012 року допущено до участі у справі в якості захисника підозрюваного ОСОБА_4 За участь у справі в якості захисника та надання правової допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_7 було досягнуто домовленість про винагороду - гонорар останнього в розмірі 2 000 грн., в рахунок чого ОСОБА_1 в той же день передав ОСОБА_2 кошти в сумі 1 500 грн. без отримання від нього жодних підтверджуючих документів.
При цьому тоді ж ОСОБА_2 висловив ОСОБА_1 протиправне твердження про необхідність передачі в подальшому для судді Володимирецького районного суду, яким вказана справа розглядатиметься по суті, хабара у вигляді грошових коштів в сумі 2 000 доларів США за винесення у справі вироку з призначенням ОСОБА_4 покарання, не пов'язаного з реальним позбавленням волі. При цьому ОСОБА_2 запевнив ОСОБА_1, що в разі відмови передати вказані кошти ОСОБА_4 буде засуджено з призначенням покарання у вигляді реального позбавлення волі.
В подальшому на початку червня 2012 року ОСОБА_2 переконав ОСОБА_1 в необхідності передачі державному обвинувачу у справі ОСОБА_8 хабара у вигляді грошових коштів в сумі 4 000 грн. за заняття нею позиції у справі щодо можливості призначення ОСОБА_4 покарання, не пов'язаного з реальним позбавленням волі.
ОСОБА_1, будучи внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 впевненим у необхідності передачі вказаних грошових коштів для державного обвинувача у справі та у дійсному намірі ОСОБА_2 передати кошти, погодився на його протиправні вимоги. У зв'язку з цим ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 отримав 07.06.2012 року в смт.Володимирець Рівненської області грошові кошти в сумі 1 800 грн. та 08.06.2012 року в м.Рівне поблизу залізничного вокзалу грошові кошти в сумі 2 200 грн., що загалом становило 4 000 грн. для подальшої передачі їх ОСОБА_2 в якості хабара державному обвинувачу у справі - старшому помічнику прокурора Володимирецького району ОСОБА_8 за заняття нею позиції у кримінальній справі №5/54-12 щодо можливості призначення ОСОБА_4 покарання, не пов'язаного з реальним позбавленням волі. При цьому ОСОБА_2 дійсного наміру передавати вказані кошти не мав, а отримані кошти присвоїв та використав у власних потребах, у зв'язку з чим злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_1
В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, об'єднані єдиним умислом, ОСОБА_2 орієнтовно в кінці червня 2012 року, точний час та місце досудовим слідством не встановлено, висловив ОСОБА_1 протиправне твердження про необхідність передачі голові Володимирецького районного суду ОСОБА_5, в провадженні якої перебувала кримінальна справа №5/54-12 відносно ОСОБА_4, хабара у вигляді грошових коштів в сумі 4 000 доларів США за винесення нею у справі вироку з призначенням ОСОБА_4 покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а також необхідності передачі хабара у вигляді грошових коштів в сумі 4 000 доларів США невстановленим суддям апеляційного суду Рівненської області за залишення вказаного вироку в частині призначеного покарання без змін.
ОСОБА_2 в телефонній розмові висловив ОСОБА_1 протиправну вимогу про необхідність передачі вказаних коштів в сумі 8 000 доларів США для подальшої передачі їх ОСОБА_2 в якості хабара вказаним службовим особам в строк до 05.07.2012 року, тобто до чергового судового засідання у справі, призначеного на вказану дату. Під час зустрічі з ОСОБА_1 в м.Кузнецовськ Рівненської області ОСОБА_2 підтвердив вказані вимоги. При цьому ОСОБА_2 переконав ОСОБА_1 у необхідності передачі йому першої частини хабара в розмірі 4 000 доларів США для передачі судді ОСОБА_5. наступного дня до початку судового засідання у справі, а решти в сумі 4 000 доларів США для передачі суддям апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з дня винесення вироку.
Таким чином, ОСОБА_2 шляхом переконання та умовляння викликав у ОСОБА_1 впевненість у необхідності передачі коштів в якості хабара для вказаних суддів, тобто для службових осіб, які займають відповідне становище, чим схилив його до вчинення даного злочину.
ОСОБА_1, будучи внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 впевненим у необхідності передачі вказаних грошових коштів в якості хабара в загальному розмірі 8 000 доларів США для вказаних службових осіб суду та у дійсному намірі ОСОБА_2 передати їм в подальшому вказані кошти в якості хабара, погодився на його протиправні вимоги.
У зв»язку з цим 05.07.2012 об 10 год. 11 хв. у приміщенні службового кабінету адвоката ОСОБА_2, що по АДРЕСА_2 Рівненської області ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 отримав грошові кошти в сумі 2 000 доларів США, що становило 15 985,00 грн., під приводом їх подальшої передачі в якості хабара голові Володимирецького районного суду ОСОБА_5 за винесення у кримінальній справі №5/54-12 вироку з призначенням ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу. Вказані кошти були першою частиною хабара в загальному розмірі 8 000 доларів США, до давання якого для судді Володимирецького районного суду ОСОБА_5. та невстановлених суддів апеляційного суду Рівненської області ОСОБА_2. схилив ОСОБА_1
Після отримання від ОСОБА_1 грошових коштів всумі 2 000 доларів США ОСОБА_2 було затримано працівниками правоохоронних органів, у зв'язку з чим злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_1
Одночасно ОСОБА_2, будучи адвокатом, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою протиправного особистого збагачення, зловживаючи довірою ОСОБА_1 до себе як адвоката та захисника у кримінальній справі №5/54-12 відносно ОСОБА_4, шляхом обману щодо свого наміру в подальшому передати грошові кошти в якості хабара 07.06.2012 року в смт.Володимирець Рівненської області заволодів грошовими коштами ОСОБА_1 в сумі 1 800 грн. та 08.06.2012 року поблизу залізничного вокзалу в м.Рівне заволодів його грошовими коштами в сумі 2 200 грн., а загалом в сумі 4 000 грн. під приводом їх подальшої передачі в якості хабара державному обвинувачу у справі - старшому помічнику прокурора Володимирецького району ОСОБА_8 за заняття нею позиції у кримінальній справі №5/54-12 щодо можливості призначення ОСОБА_4 покарання, не пов'язаного з реальним позбавленням волі. При цьому ОСОБА_2 дійсного наміру передавати отримані кошти не мав та присвоїв їх для використання у власних потребах.
Продовжуючи свої злочинні дії, об'єднані єдиним умислом, спрямованим на протиправне заволодіння чужим майном грошовими коштами ОСОБА_1, ОСОБА_2 05.07.2012 о 10.11 год. у приміщенні свого службового кабінету за адресою: АДРЕСА_2 заволодів грошовими коштами ОСОБА_1 в сумі 2 000 доларів США, що становило 15 985,00 грн., під приводом подальшої їх передачі в якості першої частини хабара голові Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_5 за винесення у кримінальній справі №5/54-12 вироку з призначенням ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу. При цьому ОСОБА_2 дійсного наміру передавати вказані кошти не мав, а отримані кошти присвоїв для використання їх у власних потребах. Своїми протиправними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 19 985 грн.
Підсудний свою вину у скоєному не визнав і показав, що з 18.12.2009 року він є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність в основному в смт.Володимирець.
В травні 2012 року в райвідділі міліції зустрів ОСОБА_9, який повідомив про необхідність обов»язкової участі адвоката у справі ОСОБА_4 Він підійшов до обвинуваченого і його вітчима ОСОБА_1, оговоривши в загальному всі умови. В той же день він з вітчимом оформили угоду про надання правової допомоги, згодом така ж угода укладена і з матір»ю обвинуваченого, яка була визнана законним представником неповнолітнього обвинуваченого. При цьому усно вони домовились, що гонорар ОСОБА_2 становитиме 4 000 грн. за його участь на стадії досудового слідства. Вказана кримінальна справа перебувала в провадженні СВ Володимирецького РВ УМВСУ в Рівненській області. На підставі даної угоди ОСОБА_2 було допущено до участі у вказаній справі в якості захисника підозрюваного ОСОБА_4 Під час досудового слідства ОСОБА_1 заплатив ОСОБА_2 гонорар в сумі 4 000 грн. двома частинами - по 1 800 грн. та 2 200 грн.
Оскільки ОСОБА_4 злочин, по факту вчинення якого розслідувалась кримінальна справа, вчинив під час іспитового строку, призначеного йому вироком суду по одній з попередніх справ, то ОСОБА_1 цікавило засудження ОСОБА_4 з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі. Вітчим неодноразово просив його все зробити, щоб пасинок не сидів, при цьому постійно вказував, що питання про гроші не головне. Для цього особиста позиція ОСОБА_2 як захисника полягала в тому, що він, використовуючи ряд пом'якшуючих обставин, планував переконати суд (за умови доведеності вини) застосувати покарання у вигляді штрафу, яке виконується окремо від інших видів покарань, чи повторно звільнити підсудного від покарання з випробовуванням. Серед іншого ОСОБА_2 мав намір надати суду позитивні характеристики і використати інші пом'якшуючі обставини (щире каяття, відшкодування збитків потерпілим, вік неповнолітнього ОСОБА_4.), в цьому напрямку він працював, про що повідомив ОСОБА_1 Він неодноразово наголошував про необхідність отримання позитивних характеристик для використання їх як пом»якшуючу обставину, але вітчим такої характеристики не привіз. Також для цього адвокат спілкувався з потерпілими, щоб вони не наполягали на позбавленні ОСОБА_4 волі.
Про чергову зустріч ОСОБА_2 домовився з ОСОБА_1 на 5 липня 2012 року перед судовим засіданням у вказаній кримінальній справі. 05.07.2012 о 10.00 год. ОСОБА_1 зайшов до службового кабінету ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) та в ході розмови передав йому гонорар в сумі 2 000 доларів США., сказавши, що характеристики не взяв і зразу ж вийшов з кабінету. Негайно за ним зайшли працівники міліції і повідомили, що він взяв хабар, хоча він всім повідомляв, що це гонорар, який він ще не вирішив, чи буде брати, бо ОСОБА_1 не надав матеріалів для позитивного вирішення справи, а саме позитивної характеристики. В подальшому слідчим було проведено огляд, в ході якого вказані грошові кошти було вилучено.
Ніякої реальної можливості розпорядитися цими коштами у нього не було, бо після виходу потерпілого ОСОБА_1 з кабінету через секунду вже забігли працівники міліції. Він поклав гроші в барсетку і збирався йти в судове засідання, по дорозі поговорити з ОСОБА_1 і визначитися з подальшими їх діями.
Ніяких підтверджуючих документів про отримання гонорару він потерпілому не надавав, бо перебуває на єдиному податку і сплачує щомісячно 100 грн.
Вважає, що ОСОБА_1 необхідно притягнути до кримінальної відповідальності як організатора та підбурювача до дачі хабара, бо саме його незаконні дії призвели до порушення даної кримінальної справи, він вважає дії потерпілого провокацією хабара. Про запис їх розмов на диктофон ОСОБА_1 його не повідомляв.
Свої показання при допиті в якості підозрюваного повністю підтримує, хоча тоді говорив, що 2 тис.доларів США - це раніше обумовлений гонорар, бо у зв'язку з таким бажанням клієнта завдання ОСОБА_2 як захисника потребувало додаткових зусиль, знань тощо, через що він попередньо обумовлений гонорар у розмірі 4 000 грн. збільшив на 2 000 доларів США. Про це обвинувачений завчасно повідомив ОСОБА_1 по телефону, на цю умову той погодився.
Не дивлячись на невизнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненому підтверджується зібраними по справі доказами, дослідженими судом.
Так, у заяві ОСОБА_1 від 05.07.2012 року вказано про підбурювання його адвокатом ОСОБА_2 до давання хабара службовим особам прокуратури та суду / т.1 а.с.5 /.
Як показав потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні на початку травня 2012 року відносно його пасинка ОСОБА_4 Володимирецьким РВ УМВСУ в Рівненській області було порушено кримінальну справу за ч.3 ст.185 КК України по факту крадіжки чужого майна з проникненням у приміщення. При цьому ОСОБА_4 протягом 2010-2011 років вже двічі притягувався до кримінальної відповідальності за фактами вчинення крадіжок. По першій кримінальній справі йому судом було призначено покарання у вигляді позбавлення з іспитовим строком, а наступна справа була закрита судом у зв'язку з амністією.
В ході досудового слідства 08.05.2012 року між адвокатом ОСОБА_2 та дружиною потерпілого ОСОБА_10 була укладена угода, згідно якої ОСОБА_2 зобов'язався здійснювати захист ОСОБА_4 у кримінальній справі, тобто захищати його інтереси під час досудового слідства та в суді. Відразу після підписання угоди ОСОБА_1 того ж дня передав адвокату гроші в сумі 1 500 грн. за послуги, що він мав надавати, тобто в якості гонорару (винагороди) . При цьому розмір гонорару ОСОБА_2 встановив в сумі 2 000 грн., на що ОСОБА_1 погодився, однак на той момент в нього не було таких коштів, тому решту він пообіцяв віддати згодом.
Також відразу після вступу в справу під час цієї ж зустрічі 08.05.2012 року в смт.Володимирець ОСОБА_2 сказав ОСОБА_1, що якщо той хоче, щоб він щось робив і це дало позитивний результат, то додатково необхідно передати судді Володимирецького районного суду, який буде розглядати вказану кримінальну справу, кошти в сумі 2 000 доларів США, оскільки в іншому випадку ОСОБА_4 буде засуджено до реального позбавлення волі. ОСОБА_2 сказав, що у випадку готовності ОСОБА_1 до передачі грошових коштів в якості хабара судді, особа якого на той час відома не була, він вирішить питання винесення вироку з призначенням ОСОБА_4 покарання, не пов'язаного з реальним позбавленням волі.
В подальшому ОСОБА_1 ще кілька разів зустрічався з адвокатом ОСОБА_2, переважно це було в смт.Володимирець, оскільки ОСОБА_10 доглядала малолітню дитину і не мала можливості туди їздити. Зі слів потерпілого, хоча ОСОБА_4 не є йому рідним сином, однак вже тривалий період часу вони проживають разом і він є дуже близькою людиною для ОСОБА_1, а дружина дуже вболіває за його долю. При цьому ОСОБА_10 до питань захисту ОСОБА_4 фактично жодного відношення не мала і з ОСОБА_2 з цього приводу не спілкувалась, а просила цим займатись ОСОБА_1
Оскільки на той час у ОСОБА_1 інших варіантів не було і він дуже переживав за те, щоб ОСОБА_4 не засудили до позбавлення волі, то він був вимушений погодитись на пропозицію адвоката, який запевнював потерпілого, що лише в разі передачі хабара судді можна позитивно вирішити це питання і ОСОБА_4 залишиться на волі.
На початку червня ОСОБА_2 по телефону або при черговій зустрічі в смт.Володимирець сказав ОСОБА_1, що йому необхідно передати прокурору (вже згодом під час судового розгляду ОСОБА_1 стало зрозуміло, що мова йшла про старшого помічника прокурора Володимирецького району ОСОБА_8.) грошові кошти в сумі 4 000 грн. з метою позитивного вирішення питання щодо підтримання обвинувачення в суді, оскільки від позиції прокурора дуже багато залежить у справі. ОСОБА_1 вимушений був погодитись і передав ОСОБА_2 кошти у вказаному розмірі двома частинами: в смт.Володимирець в сумі 1 800 грн. і наступного дня 08.06.2012 року в м.Рівне поблизу залізничного вокзалу - в сумі 2 200 грн.
В другій половині червня 2012 року під час розмов ОСОБА_2 (одна з них була телефонною, а одна відбулась в смт.Володимирець) кілька разів казав потерпілому, що за винесення вироку відносно ОСОБА_4 з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, судді необхідно передати грошові кошти вже в сумі 4 000 доларів США, а в іншому випадку ОСОБА_4 буде призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі (на той час вже було відомо, що справа розглядається головою Володимирецького районного суду ОСОБА_5, тобто мова ОСОБА_2 велась саме про неї). ОСОБА_2 наполягав, що в разі отримання суддею хабара в сумі 4 000 доларів США нею буде гарантовано винесено вирок з призначенням покарання у вигляді штрафу, що дозволить ОСОБА_4 уникнути ув'язнення.
25 червня 2012 року після судового засідання у кримінальній справі відносно ОСОБА_4 ОСОБА_2 сказав ОСОБА_1, що ситуація дуже серйозна і ОСОБА_4 загрожує реальне позбавлення волі. Він наголосив, що уникнути цього можна лише давши хабара і суддям апеляційного суду, які будуть розглядати справу в апеляційній інстанції, оскільки прокуратура оскаржить м'який вирок. При цьому міра покарання залежить саме від суддів, а не від прокурора (прокуратури). ОСОБА_2. пояснив, що в апеляційному суді Рівненської області він про все домовився, оскільки в даній установі працює його знайомий на посаді судді, хто саме він не уточнював, але при цьому сказав, що необхідно зачекати до остаточного узгодження суми хабара з цією особою. На запитання ОСОБА_1, наскільки обтяжливо буде для нього вирішення даного питання позитивно, ОСОБА_2 відповів, що йому необхідно готувати гроші для передачі їх в якості хабара судді ОСОБА_5. та суддям апеляційного суду Рівненської області орієнтовно в сумі 8 000 доларів США. Після явного здивування ОСОБА_1 ОСОБА_2 наголосив, що про остаточну суму він повідомить йому пізніше- після узгодження з вказаними суддями.
Наступного дня, 26 червня 2012 року, ОСОБА_2 зателефонував до ОСОБА_1 на мобільний телефон та наголосив, що якщо він бажає, щоб ОСОБА_4 залишився на волі, то сума, яка ним була названа попереднього дня (тобто 8 000 доларів США), має бути обов'язково передана йому до 5 липня 2012 року до початку судового засідання. ОСОБА_1 пояснив, що не має можливості зібрати та передати в такий короткий термін таку суму, у зв'язку з чим ОСОБА_2 сказав, що до 10.30 год. 05.07.2012 він має передати йому як мінімум половину суми, тобто 4 000 доларів США, а решту - після винесення вироку та до направлення справи в апеляційний суд.
04.07.2012 року в м.Кузнецовськ ОСОБА_1 знову зустрівся з адвокатом ОСОБА_2 Під час розмови той наголосив, що якщо ОСОБА_1 не хоче, щоб ОСОБА_4 засудили до реального позбавлення волі, то він має на 09 год. ЗО хв. 05.07.2012 року принести ОСОБА_2 гроші в сумі 4 000 дол.США, які він передасть голові суду ОСОБА_5 Після цього нею буде винесено вирок ОСОБА_4 з призначенням покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Іншу частину грошей в сумі 4 000 доларів США, які він має передати суддям апеляційного суду Рівненської області за залишення вироку в силі, ОСОБА_1 повинен довезти йому протягом 15 діб з моменту проголошення вироку. При цьому ОСОБА_2 сказав потерпілому, щоб він не затягував з передачею другої половини хабара, оскільки це в його інтересах передати дані кошти якомога швидше.
Оскільки ОСОБА_1 бажав захистити свої інтереси та себе від можливих протиправних дій ОСОБА_2, в тому числі мати підтвердження у спілкуванні з ОСОБА_2 в разі недосягнення ним обіцяних результатів у справі, то майже всі свої розмови під час зустрічей з ОСОБА_2 протягом червня-липня 2012 року він з власної ініціативи записував на свій диктофон марки «Sапуо».
Вимоги ОСОБА_2 щодо передачі хабарів працівникам прокуратури та суду він сприймав реально і на його протиправні вимоги погоджувався лише під страхом призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді реального позбавлення волі. Потерпілий побоювався, що якщо відмовить адвокату, то він негативно вплине на хід судового розгляду і ОСОБА_4 буде призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі, хоча ніхто на той час не міг стверджувати, що це справедлива міра покарання.
Врешті, остаточно усвідомивши протиправність дій ОСОБА_2, 05.07.2012 року вранці ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою до УБОЗ УМВСУ в Рівненській області. При цьому він видав вказаний диктофон із записами своїх розмов із ОСОБА_2, диктофон відразу в присутності його та понятих був оглянутий працівниками УБОЗ, а наявні на ньому записи прослухано, про що складено протокол. Після цього працівники УБОЗ оглянули грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 2 000 доларів США, які в нього вимагав ОСОБА_2 (названої ним суми в 4 000 доларів США потерпілий просто не зміг зібрати), при цьому кошти були помічені за допомогою спеціальних хімічних речовин у вигляді спрею та фломастеру. Гроші були повернуті ОСОБА_1, після чого він разом з працівниками міліції поїхав в смт.Володимирець, де біля 10.00 год. зустрівся з ОСОБА_2 в його кабінеті.
Під час розмови ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 кошти в сумі 2 000 доларів США, він їх взяв лівою рукою, перерахував та поклав в шкіряну сумочку на замку, що стояла в нього на столі. ОСОБА_2 запитав, чому так мало грошей, і кому саме він їх має нести - судді чи прокурору (хоча на той час мова про передачу коштів прокурору вже взагалі не йшла). Далі ОСОБА_2 сказав, що розділить кошти між кимось, а судове засідання буде перенесено, поки ОСОБА_1 не довезе ще 2 000 доларів США для судді ОСОБА_5.
Допитана в якості свідка ОСОБА_10 - його дружина і мати ОСОБА_4 підтвердила показання потерпілого ОСОБА_1 в частині необхідності передачі ним грошових коштів адвокату ОСОБА_2 як гонорар в розмірі 2 000 грн. Про всі інші витрати чоловік їй нічого не говорив, повідомляючи, що зробить все, щоб син не сидів. Свідок ОСОБА_4 ( т.1 а.с.74-75 ) показав, що його захист на досудовому слідстві та у суді протягом травня-червня 2012 року здійснював адвокат ОСОБА_2, про все домовлявся його вітчим. Йому лише відомо, що гонорар адвоката становив 2 000 грн., 1500 грн. з яких вітчим передав при укладенні договору з адвокатом.
Згідно показань свідка ОСОБА_11 потерпілий дійсно обговорював з ним долю пасинка, але він, як звичайна середньо обізнана з юридичними тонкощами людина, повідомив, що вважає, що пасинку «світить» тюрма, тобто реальне відбування покарання, бо новий злочин ним вчинено під час іспитового строку.
Суд, перевіривши та зіставивши показання потерпілого та свідків, які узгоджуються між собою, вважає їх достовірними, а існуючі несуттєві неточності, на його думку, не є суперечностями, а індивідуальним викладенням обставин.
Показання потерпілого ОСОБА_1 також повністю підтверджуються речовими доказами - диктофоном «Sапуо ІСR- FP600Б» з картою пам'яті «Тгапsсепd 80 SD НС 4 GВ», а також протоколом їх огляду та прослуховування від 05.07.2012 року. Протоколом огляду ( т.1 а.с.6, 137 ) встановлено наявність на вказаному носієві інформації звукозаписів (фонограм) розмов не менше двох чоловіків з приводу передачі одним з них хабарів прокурору, судді місцевого суду та суддям апеляційного суду Рівненської області за призначення сину іншого із співрозмовників покарання, не пов'язаного з реальним позбавленням волі.
Висновками експертів №№2690/2691 від 06.08.2012 року за наслідками проведеної судової експертизи матеріалів та засобів відеозвукозапису підтверджено зміст вказаних розмов та належність відповідних висловлювань ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( т.1 а.с.119 ).
Враховуючи викладене, показання потерпілого ОСОБА_1 судом оцінюються як правдиві та достовірні, оскільки вони чіткі, послідовні і логічні та повністю підтверджуються іншими здобутими в ході досудового слідства доказами.
Протоколом про результати здійснення оперативно-технічних заходів від 09.07.2012 року з відповідними додатками - картами пам'яті «МісгоSD Кingston 8 GB» №195нт та «SD Silicon Роwer 2 GB №196нт з матеріалами проведених оперативно-технічних заходів ( т.1 а.с.99 ) зафіксовано розмову між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що відбулась 05.07.2012 року в приміщенні службового кабінету ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2. В ході розмови ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2 000 доларів США під приводом їх подальшої передачі в якості хабара службовим особам прокуратури, Володимирецького районного суду та апеляційного суду Рівненської області.
Протоколом огляду від 23.07.2012 року підтверджено наявність на карті пам'яті ««МісгоSD Кingston 8 GB» №195нт з матеріалами ОТЗ відеозапису зустрічі ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в ході якої останній передав йому предмет, схожий на грошові кошти в доларах США ( т.1 а.с.100 ).
Висновками експертів №№2688/2689 від 06.08.2012 року ( т.1 а.с.115 ) за наслідками проведеної експертизи матеріалів та засобів відеозвукозапису підтверджено наявність на карті пам'яті «МісгоSD Кingston 8 GB» №195нт з матеріалами ОТЗ звукозапису розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 При цьому висновками експертів повністю підтверджено зміст вказаного протоколу за результатами проведення оперативно-технічного заходу від 09.07.2012 року, належність викладених в ньому фраз ОСОБА_2 і ОСОБА_1, а також відсутність виявлених ознак монтажу.
При цьому встановлено наявність наступних фраз, які повністю узгоджуються з іншими частинами розмови та її загальним змістом (В - ОСОБА_1, Я - ОСОБА_2, *** - зміст фрази не вдалось встановити, ? - фраза непридатна для ідентифікації):
? - Ну, і?
В- Привіз, але не все.
Я- Скільки?
В- Дві привіз. Але обіцяли сьогодні, ну, кров з носа. Чесне слово обіцяли сьогодні...
Я- Розумієш, така сума. А кому *** із них первому давать, судді чи прокурору? Хто буде ***?
В- Я не знаю. Обіцяли... Не прийшло просто на рахунок. Я даже не знаю як... А треба було скільки?
Я- Я тобі казав *** в тебе є *** п'ятнадцять днів. Но сьогодні мені нада.
В- Шо будем робить?
Я- Та шо: назад ходу немає. Буду я проситься, а шо робить. ОСОБА_1, а коли ти решту можеш привезти? Бо я вже не можу...
Я- То счас я піду в суд... І тоді мені тут буде проще. Ти до цього часу собереш всю касу...
В- Угу.
Я- І мені проще буде з ними говорить про те, шо ти не голословний. Согласєн?
В- Хорошо. Добренько.
Таким чином, добутими під час слідства доказами і показаннями самого ОСОБА_2 в якості підозрюваного повністю підтверджено факт одержання ним від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 4 000 грн. двома частинами по 1 800 грн. та 2 200 грн. , а також коштів в сумі 2 000 доларів США. При цьому показання ОСОБА_2 про отримання ним вказаних грошових коштів від ОСОБА_1 в якості гонорару судом оцінюються критично, оскільки ним не можуть вважатись кошти, отримані для подальшої передачі в якості хабара, вони повністю спростовуються зібраними доказами, що вказує на те, що вони дані з метою уникнення від відповідальності та є неправдивими.
Згідно протоколу огляду, помітки та вручення грошових коштів ( т.1 а.с.17 ) оглянуто грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 2 000 доларів США купюрами номіналом 100 дол. США НК 26856820 С, НА 80303456 А, АВ 61759248 А, КС 94198884 А, АБ 48621709 А, НЕ 04462571 В, КС 05216037 А, КН 49813113 А, КН 49813198 А, КН 49813172 А, КН 49813173 А, КН 49813197 А, КН 49813192 А, КН 49813191 А, КН 49813162 А, КН 49813161 А, КН 49813169 А, КН 49813168 А, КН 49813171 А, КН 49813170 А. При цьому всі купюри помічено за допомогою спеціальних хімічних речовин - спецпрепарату "Промінь-1" та люмінесцентного фломастера, а також взято зразки цих речовин. Вказані грошові кошти надані ОСОБА_1 для передачі ОСОБА_2
Протокол огляду місця події від 05.07.2012 року підтверджено виявлення та вилучення даних грошових купюр в сумці ОСОБА_2 у його службовому кабінеті адвоката за адресою: АДРЕСА_2. При освітленні вказаних купюр лампою з ультрафіолетовим випромінюванням виявлено явні сліди нашарування люмінесцентних речовин яскравого жовто-зеленого та блакитного кольорів (у вигляді напису «хабар»).
При освітленні вказаною лампою рук ОСОБА_2 на них виявлено нашарування речовини, яка має люмінесценцію яскравого жовто-зеленого кольору. В ході огляду зроблено та вилучено змиви з рук ОСОБА_2
Висновком експерта №366 від 24.07.2012 за наслідками проведеної експертизи спеціальних хімічних речовин встановлено, що на вказаних грошових купюрах, тампонах із змивами з пальців та внутрішніх поверхонь долонь лівої та правої рук ОСОБА_2 виявлено нашарування речовини, яка в УФ-променях має люмінесценцію яскравого жовто-зеленого кольору та має спільну групову належність з речовиною на тампоні із зразком речовини спецпрепарату «Промінь-1». Також на лицевій стороні вказаних грошових купюр виявлено нашарування речовини з люмінесценцією блакитного кольору у вигляді напису «ХАБАР», яка має спільну родову належність з речовиною на аркуші паперу із зразком речовини люмінесцентного фломастера / т.1 а.с.147 /.
Допитана в якості свідка ОСОБА_5-голова Володимирецького районного суду Рівненської області повністю заперечила свою обізнаність з діями ОСОБА_2 щодо отримання коштів від ОСОБА_1 для подальшої передачі їх в якості хабара, а також свій намір отримати від нього грошові кошти в подальшому ( т.1 а.с.76 ). Аналогічні показання щодо себе та інших осіб дала свідок ОСОБА_8 - старший прокурор прокуратури Володимирецького району Рівненської області ( т.1 а.с.79 ), свідок ОСОБА_13 - прокурор Володимирецького району ( т.1 а.с.83 ). Свідок ОСОБА_14 - керівник апарату Володимирецького районного суду ( т.1 а.с.86-87 ) показала, що у зв»язку з автоматичним розподілом справ ніхто не має ніякого впливу на отримання конкретної справи конкретним суддею. Жодних доказів, які б спростовували показання даних свідків в цій частині, в ході досудового слідства не здобуто.
Викладене повністю підтверджує відсутність в ОСОБА_2 умислу на передачу отриманих від ОСОБА_1 грошових коштів для службових прокуратури та суду, що свідчить про обман ОСОБА_1 зі сторони ОСОБА_2 щодо мети отримання від нього грошових коштів та про наявність у вказаних діях ОСОБА_2 корисливих мотиву та мети.
Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 повністю підтвердили хід та результати слідчих дій, проведених 05.07.2012 року за їх участю як понятих, а також зміст складених про слідчі дії протоколів - протоколу огляду та прослуховування диктофону, а також протоколу огляду, помітки та вручення грошових коштів ( т.1 а.с.90, 91 ), а показаннями свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 повністю підтверджено хід та результати огляду місця події, проведеного 05.07.2012 року за їх участю як понятих, а також зміст відповідного протоколу ( т.1 а.с.94, 96 ).
Кваліфікація та повноваження підсудного як захисника по кримінальній справі №5/54-12 відносно ОСОБА_4 підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_19, свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю №711 від 18.12.2009 року, виданим Рівненською обласною кваліфікаційно- дисциплінарною комісією адвокатури ОСОБА_2 ( т.1 а.с.33), угодою про надання правової допомоги ( т.1 а.с.46 ), належним чином завіреною копією постанови про допуск захисника до участі у кримінальній справі ( т.1 а.с. 47 ).
Аналізуючи представлені докази, суд приходить до висновку, що виннуватість підсудного у вчинених кримінальних правопорушеннях за пред'явленим обвинуваченням знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні показаннями свідків, а також доводиться в повному обсязі матеріалами кримінальної справи, які не суперечать один одному, співвідносяться між собою, узгоджуються в деталях і доповнюють один одного. Суд оцінює зібрані по справі і представлені докази відносними, допустимими, достовірними і достатніми для правильного вирішення справи по суті, у зв'язку з чим вважає можливим покласти їх в основу вироку. Доказів, які спростовують його вину у вчиненні вказаних злочинів, в ході розслідування справи не здобуто. При отриманні та фіксації доказів у справі порушень Кримінально-процесуального закону допущено не було, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об'єктивність та правдивість.
Невизнання підсудним своєї виннуватості в інкримінованих йому злочинах та незгоду його захисника з пред'явленим обвинуваченням суд розцінює як обраний спосіб захисту та бажання уникнути підсудним кримінальної відповідальності за вчинене.
Таким чином, судом встановлено, що своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив злочини, передбачені ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369 КК України, тобто підбурювання до закінченого замаху на давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище та ч.1 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).
При обранні виду і визначенні міри покарання підсудному суд враховує, що злочини, в яких він обвинувачується, згідно ст.12 КК України є тяжким та невеликої тяжкості злочинами, особу підсудного, який за місцем проживання та за місцем роботи (у сфері професійної діяльності) характеризується позитивно, є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії, має на утриманні неповнолітню дитину.
Обставин, що обтяжують та пом"якшують покарання підсудного, суд не вбачає.
Вищевказане свідчить про відсутність у підсудного стійкої установки на антигромадське життя, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без відбування покарання, але в умовах постійного контролю за його поведінкою з боку органів кримінально-виконавчої системи, тому вважає за можливе звільнити його від покарання з випробовуванням, поклавши на підсудного певні обов"язки. У зв»язку з цим додаткове покарання у вигляді конфіскації майна не може мати місце.
Судові витрати по справі відсутні.
Питання про речові докази вирішується на підставі ст.81 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324, 328 Кримінально-процесуального кодексу України , суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369, ч.1 ст.190 КК України і призначити покарання
- за ч.1 ст.190 КК України у виді обмеження волі строком на три роки,
- за ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369 КК України у виді позбавлення волі строком на п»ять років без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на п»ять років без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.
Зобов»язати ОСОБА_2 не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
В строк покарання підсудному ОСОБА_2 зарахувати його затримання як підозрюваного у вчиненні злочину з 05 по 13 липня 2012 року.
Запобіжний хід щодо підсудного ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - застава.
Речові докази по справі:
повернути власнику ОСОБА_1:
грошові кошти в сумі 2 000 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США НК 26856820 С, НА 80303456 А, АВ 61759248 А, КС 94198884 А, АБ 48621709 А, НЕ 04462571 В, КС 05216037 А, КН 49813113 А, КН 49813198 А, КН 49813172 А, КН 49813173 А, КН 49813197 А, КН 49813192 А, КН 49813191 А, КН 49813162 А, КН 49813161 А, КН 49813169 А, КН 49813168 А, КН 49813171 А, КН 49813170 А., які передано на відповідальне зберігання до Філії АТ «Укрексімбанк» у м.Рівному / а.с.152, 153, 155 /.,
диктофон «Sапуо ІСR- FP600Б» з картою пам'яті «Тгапsсепd 80 SD НС 4 GВ», в опечатаному вигляді зберігаються при кримінальній справі. / а.с.137 /.
Знищити марлеві тампони із змивами з рук ОСОБА_2, зразки спецпрепарату «Промінь-1» та люмінесцентного фломастера, які зберігаються при кримінальній справі / а.с. 152 /.
Зняти арешт з майна ОСОБА_2 - автомобіля «Мегсеdеs-Веns 220» д.н.з. НОМЕР_1. / т.1 а.с.239, 241 /.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом п»ятнадцяти днів з дня його проголошення
Суддя Кушнір Н.В.