Справа № 212/8547/13-к
1-в/212/264/13
11 жовтня 2013 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу в складі:
головуючого судді Чайкіна І. Б.,
при секретарі Конограй В.В.,
за участю прокурора Воїн О.М.,
представника МВ КВІ Жовтневого району м. Кривого Рогу УДПтС - Мастило Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі подання начальника МВ КВІ Жовтневого району м. Кривого Рогу УДПтС в Дніпропетровській області у відношенні:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу, українця, громадянина України, з середньо освітою, не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
про скасування звільнення від покарання,
Начальник МВ КВІ Жовтневого району м. Кривого Рогу УДПтС в Дніпропетровській області звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу з поданням про скасування звільнення від покарання з випробувальним строком та направлення для відбування покарання, призначеного вироком суду.
В судовому засіданні інспектор МВ КВІ Жовтневого району м. Кривого Рогу УДПтС в Дніпропетровській області, вказане подання підтримала в повному обсязі з підстав зазначених у ньому та просила суд його задовольнити.
В судовому засіданні прокурор проти задоволення вказаного подання не заперечувала.
В судові засіданні засуджений ОСОБА_2 пояснив, що він дійсно не виконував покладені на нього обов'язки, оскільки працює не офіційно, іноді за межами м. Кривого Рогу, проте ніякого документального підтвердження цього він надати не може оскільки працює на себе та неофіційно.
Суд, заслухавши пояснення інспектора МВ КВІ Жовтневого району м. Кривого Рогу УДПтС в Дніпропетровській області , прокурора, дослідивши подання та матеріали справи, прийшов до висновку про можливість його задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 квітня 2013 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та засуджено до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 1 рік. На засудженого покладено обов'язки: з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи, без їх відома не змінювати місце проживання, що підтверджується копією вироку.
На підставі ст. 76 ч. 1 п. 3, 4 КК України, суд зобов'язав засудженого ОСОБА_2 до певних обов'язків, а саме: повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтись до КВІ Управління ДПтС у Дніпропетровській області для реєстрації.
Між тим обов'язки, встановлені п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України засудженому ОСОБА_2 за вироком суду, останній не виконував. Так, 03.06.2013 року вказана особа до КВІ не прибула без поважних причин, 04.06.2013 року на його адресу був направлений повторний виклик до КВІ на 14.06.2013 р., за яким засуджений також не з'явився. 17.06.2013 р. до Жовтневого РВ направлено повідомлення про здійснення приводу засудженого. 01.07.2013 р. в ході телефонної бесіди з ОСОБА_2 стало відомо, що на даний час він знаходиться за межами міста, а саме в с. Матросівка. Миколаївської області. Також засудженому роз'яснено, що в разі неявки до інспекції до 09.07.2013 матеріали у відношенні нього будуть направлені до Жовтневого райсуду для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання.
ОСОБА_2 не з'явився на реєстрацію 01.08.2013, але 06.08.2013 він з'явився та пояснив, що не з'являвся так як працював, але надати документи на підтвердження цього не зміг. ОСОБА_2 повторно винесено застереження у виді письмового попередження.
19.09.2013р. з'явився до КВІ та знов не зміг надати жодних документального підтвердження поважності не прибуття на реєстрацію у встановлені дні. 19.09.2013 засудженому знову винесено застереження у виді письмового попередження, та ОСОБА_2 був попереджений про те, що особова справа та матеріали у відношенні нього будуть направлені до Жовтневого райсуду для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання.
Таким чином засуджений ОСОБА_2 не виконує обов'язки, покладені на нього судом, навмисно ухиляється від відбування призначеного судом покарання, а саме: засуджений не з'являвся до інспекції два і більше разів без поважних причин.
Суд, вислухавши думку прокурора, який вважає подання таким, що підлягає задоволенню, вважає, що останній, у період іспитового терміну, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення й перевиховання не став, порушивши встановлені йому вироком суду обмеження.
Відповідно до ч. 2 ст. 76 КК України контроль за поведінкою засуджених звільнених від відбування покарання з випробуванням, здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання засудженого.
Порядок виконання покарань у виді, зокрема, здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, передбачено Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань»від 19 грудня 2003 року N 270/1560 (далі -Інструкція).
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладених на нього обов'язків або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративне покарання та свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбуття призначеного покарання.
Згідно з приписами п.2 ч.3 ст. 164 Кримінально - виконавчого Кодексу України поважним причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання запрошення, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.
Тому, на думку суду, є підстави для скасування іспитового строку й направлення ОСОБА_2 у виправно-трудову колонію для реального відбуття ним призначеного вироком суду покарання у вигляді 1-го року позбавлення волі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 19 Конституцій України, ст.ст. 76, 78 КК України, ст.ст. 164, 166 КВК України, ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань»від 19 грудня 2003 року N 270/1560, ст.ст. 5, 7, 372, 395, 532, 537, 539 КПК України, суд,-
Скасувати звільнення від відбуття покарання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 квітня 2013 року до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 1 рік, і направити його для реального відбуття покарання на - однин рік позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його затримання.
Виконання цієї ухвали покласти на працівників Жовтневого РВ КМУ УМВД України в Дніпропетровській області.
На ухвалу може бути подана апеляція на протязі 7 днів в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу.
Суддя: І. Б. Чайкін