154/2540/13-а
2-а/154/51/13
Копія.
іменем України
09 жовтня 2013 року м.Володимир-Волинський
Суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Лященко О.В.,розглянувши в приміщенні суду в м.Володимир-Волинський в порядку скороченого провадження відповідно до ст.183-2 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області про зобов'язання здійснити підвищення та виплату надбавки до пенсії як реабілітованому громадянину, -
встановив:
Позивач звернулась в суд із адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати відповідача встановити до її пенсії підвищення як реабілітованому громадянину.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що вона належить до категорії громадян, які були виселені на спецпоселення і згодом були реабілітовані, і які мають право на підвищення до пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки їй, як реабілітованому українському громадянину виплачується надбавка у твердому розмірі 43,52 грн., що є нижче розміру, встановленого п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому просить позов задоволити.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали та копій документів.
28.08.2013 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача на позов, суть яких зводиться до наступного. Так, відповідач позов не визнає і зазначив, що відповідно до підпункту 2 пункту 4 постанови КМУ від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»встановлено, що з 01.09.2008 року, громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані та членам їх сімей, яких було примусово переселено, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачують замість пенсії, проводиться підвищення і відповідно така надбавка виплачується і позивачу в розмірі 43,52 грн. Окрім цього, вважає, що посилання позивача на те, що визначення розміру мінімальної пенсії за віком проводиться виходячи з рівня прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, суперечить нормі ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», де вказано, що такий застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з вищевказаним законом. Просить в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, враховуючи заперечення відповідача та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується та спростовується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з архівної довідки №4-5066-т від 05.01.1993 року, виданої інформаційним бюро УМВС України у Львівській області, позивач 21.06.1947 року була виселена на спецпоселення в Кемеровську область, звідки звільнена 30.06.1950 року, на підставі ст.3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»від 17 квітня 1991 року, є реабілітованою.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області та отримує підвищення до пенсії у розмірі 43,52 грн. відповідно до підпункту 2 пункту 4 постанови КМУ від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» як особа, що є членом сім'ї репресованої і згодом реабілітованої і яку було примусово переселено.
Відповідно до п.«г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначені пенсії підвищуються громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Отже, підвищення до пенсії в розмірі 43 грн. 52 коп., яке щомісячно виплачується відповідачем позивачу як члену сім'ї репресованої і згодом реабілітованої особи і яку було примусово переселено, виплачується у розмірі меншому, ніж передбачено законом.
З урахуванням наведеного та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу, як особі, що є членом сім'ї політично репресованого і реабілітованого і яку було примусово переселено, застосуванню підлягає п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 15 травня 1992 року, з наступними змінами і доповненнями, а не постанови КМУ від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому цей розмір не може застосовуватись для інших розрахунків (доплат, підвищень, дотацій, надбавок) є безпідставними, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено п. «г»ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, оскільки відповідач без законних підстав не здійснив виплату належної соціальної виплати, чим порушує законні права позивача, слід визнати таку бездіяльність відповідача щодо ненарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії позивачу як особі, яка є членом сім'ї політично репресованого і згодом реабілітованого, будучи примусово виселеною протиправною та зобов'язати відповідача усунути порушення прав позивача шляхом проведення нарахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії як реабілітованому громадянину в розмірі, передбаченому п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Тому суд, з врахуваннями цих вимог та вищенаведених обставин, вважає за необхідне, визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу надбавки до пенсії як члену сім'ї політично репресованого, згодом реабілітованого і якого було примусово переселено в розмірі, передбаченому п. «г»ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення»із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок надбавки до пенсії і провести відповідну виплату ОСОБА_2 як члену сім'ї політично репресованого, згодом реабілітованого і якого було примусово переселено в розмірі, передбаченому п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення»із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 15.02.2013 р. в межах строку позовної давності, з урахуванням попередніх виплат і проводити виплати у вказаному розмірі в подальшому.
Керуючись ст.ст. 7-12, 161-162, 167, 183-2 КАС України, ст.ст.8, 22 Конституції України, ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд-
постановив:
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області щодо невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії як члену сім'ї політично репресованого, згодом реабілітованого і якого було примусово переселено в розмірі, передбаченому п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення»із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області здійснити перерахунок надбавки до пенсії і провести відповідну виплату ОСОБА_1 як члену сім'ї політично репресованого, згодом реабілітованого і якого було примусово переселено в розмірі, передбаченому п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 15.02.2013 р. з урахуванням попередніх виплат і проводити вказані виплати в подальшому.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга в порядку і в строки передбачені ст.186 КАС України.
Суддя:/-/ підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Володимир-Волинського
міського суду О.В. Лященко