Головуючий у 1 інстанції Радченко В.Є.
Категорія 51 Доповідач Корчиста О.І.
Іменем України
30 серпня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої судді: Біляєвої О.М.
суддів: Могутової Н.Г., Корчистої О.І.
при секретарі Щебетун В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 30 липня 2013 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донвуглереструктуризація» про забезпечення вугіллям на побутові потреби,
встановив:
У травні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до державного підприємства «Донвуглереструктуризація» про зобов'язання забезпечення побутовим вугіллям. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що вона має право на отримання безоплатного палива на побутові потреби після смерті чоловіка ОСОБА_2 Відповідно до ч. 7 ст. 43 Гірничого закону України відповідач повинен забезпечувати позивачку вугіллям на побутові потреби. Але відповідач належним чином не виконує свої обов'язки, тому утворилась заборгованість з побутового вугілля за перше півріччя 2007 року, друге півріччя 2007 року, друге півріччя 2008 року, друге півріччя 2010 року у кількості 11800 кг. У зв'язку з вищевикладеним позивачка просила стягнути з відповідача заборгованість з побутового вугілля.
Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 30 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства «Донвуглереструктуризація» про зобов'язання забезпечення побутовим вугіллям було задоволено частково: стягнуто з державного підприємства «Донвуглереструктуризація» заборгованість з побутового вугілля за друге півріччя 2010 року у кількості 2950 кг. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права просила рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 30 липня 2013 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог за 2007, 2008 року змінити та прийняти нове рішення, в якому задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явилась, її представник ОСОБА_3 подав заяву з проханням розглянути справу без його участі, апеляційну скаргу задовольнити.
В судове засідання представник відповідача ДП «Донвуглереструктуризація» Лонська Ю.І. не з'явилась, подала заяву з проханням розглянути справу без її участі, проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, за наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка має право на отримання безоплатного палива на побутові потреби після смерті чоловіка ОСОБА_2. Відповідно до ч.7 ст.43 Гірничого закону України відповідач повинен забезпечувати позивачку вугіллям на побутові потреби, Але належним чином не виконує свої обов'язки, тому утворилась заборгованість із забезпечення побутовим вугіллям позивачу за перше півріччя 2007 року, друге півріччя 2007 року, друге півріччя 2008 року, друге півріччя 2010 року у кількості 11800 кг.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства «Донвуглереструктуризація» про зобов'язання забезпечення побутовим вугіллям, суд першої інстанції виходив с того, що відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позивачка звернулась до суду 30.05.2013 року, тому вона пропустила строк звернення з позовними вимогами про стягнення заборгованості за перше та друге півріччя 2007 року, друге півріччя 2008 року. Таким чином суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги позивачки в частині стягнення заборгованості з побутового вугілля за перш та друге півріччя 2007 року та друге півріччя 2008 року не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЗУ Гірничого Закону України підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб: пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку(переробки вугілля), вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років для жінок.
Суд першої інстанції відмовляючи ОСОБА_1 позовних вимог в частині стягнення заборгованості за перше та друге півріччя 2007 року, друге півріччя 2008 року виходив с того, що відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позивачка звернулась до суду 30.05.2013 року, таким чином вона пропустила строк звернення з позовними вимогами про стягнення заборгованості за перше та друге півріччя 2007 року, друге півріччя 2008 року.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( ч.3, 4ст.267 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно п.6 Інструкції про порядок забезпечення працівників виробничих одиниць, підприємств і організацій Міністерства вугільної промисловості УРСР паливом на побутові потреби від 11.05.1976р. цієї Інструкції виписка та підвіз палива здійснюється на поточний рік не рідше одного разу на півріччя по графіку підприємства, узгодженому з профспілковим комітетом.
Посилання позивачки на те, що строк звернення до суду нею не пропущено, оскільки відповідачем він був перерваний тим, що він надав їй письмову відповідь на її звернення та в ній визнає факт наявності заборгованості за побутове вугілля, є неспроможним, оскільки зазначена довідка лише констатує факт не вивезення позивачу побутового вугілля за перше та друге півріччя 2007року, друге півріччя 2008р. та друге півріччя 2010р. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач вчинив дії, що свідчать про визнання ним свого боргу, які б відповідно до вимог ч.1ст.264 ЦК України перервали перебіг строку позовної давності, не надано.
Рішення в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання забезпечити позивача побутовим вугіллям за друге півріччя 2010р. не оскаржується, тому в апеляційному порядку не переглядається ( ч.1ст.303 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 30 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді