09 жовтня 2013 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого : Винту Ю. М.,
Суддів : Заводян К.І., Лисак І.Н.
При секретарі : Ковальчук Н.О.
За участю : позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 04 вересня 2013 року, -
ОСОБА_5 звернулася до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на дитину, посилаючись на наступне.
Під час перебування у шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_6, яка проживає з нею та перебуває на її повному утриманні. Після народження дитини вона самостійно несе всі витрати, пов'язані з матеріальним забезпеченням дочки.
З березня 2011 року подружні стосунки припинились, від дня народження дитини відповідач почав ухилятися від своїх батьківських обов'язків щодо утримання, виховання, піклування дитиною, протягом 23 місяців не надавав будь-якої матеріальної допомоги. Вона неодноразово зверталась до відповідача з проханням надавати матеріальну допомогу, але він тільки обіцяв допомагати.
Просила стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання ОСОБА_6 від дня народження дитини за 23 місяці та в подальшому стягувати щомісяця до досягнення нею повноліття в твердій грошовій сумі 1000 грн.
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 04 вересня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн. щомісячно на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 до її повноліття, починаючи з 23 липня 2013 року. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 04 вересня 2013 року змінити в частині розміру стягуваних аліментів з 700 грн. на 486 грн., що складає ? прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції дав неправильну оцінку зібраним доказам, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
№22ц-1392/2013р. Головуючий в 1 інстанції : Владичан А.І.
Категорія : 46/48 Доповідач: Винту Ю.М.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції з'ясував у повному об'ємі обставини справи та вірно застосував норми матеріального та процесуального права до правовідносин, що склалися.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Ст.184 СК України визначено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є батьком малолітньої дитини ОСОБА_6 2011 р.н., що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.09.2011 року.
Батьки дитини припинили подружні стосунки та проживають окремо, дівчинка проживає разом із матір'ю.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, дружини, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Оскаржуючи рішення по справі, відповідач посилається як на підставу для зміни розміру стягуваних аліментів на те, що він на даний час ніде не працює, підприємницькою діяльністю не займається, фермерського господарства не має.
Однак, твердження апелянта про те, що його заробіток є сезонним, виключно у літній період, не підтверджують його доводи про неможливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, оскільки доказів про його намагання знайти роботу у вільний від вирощування влітку овочів для реалізації не надано, відомості про його перебування на обліку в Центрі зайнятості населення як безробітного - відсутні.
Крім того, з довідки Міністерства охорони здоров'я вбачається, що батько відповідача, ОСОБА_7, мав третю групу інвалідності станом на 2007 рік та був працездатним, а мати, ОСОБА_8, в лютому 2012 року була направлена на МСЕК для встановлення групи інвалідності. Однак, відомостей щодо стану здоров'я батьків на даний час надано не було. Таким чином, зазначене спростовує доводи апеляційної скарги щодо матеріального утримання відповідачем хворих батьків, оскільки суперечить вищенаведеному.
Крім того, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_9, суд першої інстанції врахував, що відповідач проживає з батьками та має мінливий дохід, в зв'язку з чим визначив розмір аліментів на дитину в сумі, меншій заявленої позивачкою. В той же час, судом також було взято до уваги, що відповідач не має інших дітей, є працездатною особою, тяжкими хворобами не обтяжений.
Згідно зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.
Всупереч вимогам ст.ст. 60, 131 ЦПК України, ОСОБА_3 не надав суду першої інстанції докази на підтвердження своїх доводів про неплатоспроможність в зв'язку з відсутністю постійної роботи та офіційного працевлаштування та про відсутність підстав для стягнення з нього аліментів на утримання доньки в розмірі 700 грн. щомісячно.
Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального й процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 04 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді: