м. Чернівці «08»жовтня 2013р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Попов Г. Г.
Суддів Дембіцької О.О., Підгорної С.П.
При секретарі Сабадаш Ю.С.
За участю сторін судового провадження:
прокурора Хоміцької Т.Б.
адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12012270020000079 щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньотехнічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, останній раз судимий вироком апеляційного суду Чернівецької області від 27 жовтня 2010 року за ст.185 ч.2 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі, -
обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.198 та ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,-
Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 09 серпня 2013 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.198 та ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України і за їх вчинення призначено йому покарання:
за ст.198 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі;
за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 змінено із застави на тримання під вартою в Чернівецькому слідчому ізоляторі ВДДУ ПВП України в Чернівецькій області, взято його під варту із залу суду негайно.
Провадження №11кп/794/139 /13 Головуючий в І інстанції: Вольська- Тонієвич О.В..
Категорія ст. 198, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України Суддя - доповідач: Попов Г.Г.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 відраховано з дня проголошення вироку і взяття його під варту, тобто з 09 серпня 2013 року, зараховано у строк відбуття покарання, термін перебування в ІТТ Новоселицького РВ УМВС України в Чернівецькій області з 03.11.2012 року по 13.11.2012 рік та з 06.01.2013 року по 10.01.2013 року - в Чернівецькому слідчому ізоляторі ВДДУ ПВП України в Чернівецькій області.
Сплачені відповідно до квитанції №к4/9/5 від 09 січня 2012 року на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області 17 205 (сімнадцять тисяч двісті п'ять) грн. у вигляді застави за ОСОБА_2 повернуто заставодавцю - ОСОБА_3.
Вирішено питання про речові докази по справі
На вказаний вирок подана апеляційна скарга адвокатом ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 в якій він просить вирок районного суду від 09.08.2013 року щодо ОСОБА_2 за ст. 198 та ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України частково скасувати та ухвалити новий вирок, яким за ст. 198 КК України ОСОБА_2 виправдати, а призначене покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі зменшити із застосуванням до нього положення ст. 69 КК України. Посилається апелянт на те, що вирок районного суду є незаконним , необґрунтованим і таким що підлягає зміні, у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає , що районним судом безпідставно проігнорована та не сприйнята за належне суб'єктивна сторона злочину передбаченого ст. 198 КК України . Не взято до уваги покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які прямо вказували на той факт , що будь які речі в руках ОСОБА_2 та в салоні автомобіля не було. ОСОБА_6 та ОСОБА_2 про злочин не говорили. Також суд не врахував ту обставину, що при відсутності твердої впевненості особи у злочинному походженні майна , склад злочину передбаченого ст. 198 КК України в діях особи не утворюється.
Також апелянт посилається на те що судом не враховані всі дані щодо особи підсудного, та помякщуючі обставини і призначив занадто суворе покарання.
Обвинувачений ОСОБА_2 та потерпілий по справі ОСОБА_7 апеляційні скарги на вирок районного суду не подавали.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, прокурора, який вважає, що вирок суду, слід залишити без змін, а апеляційні скаргу захисника ОСОБА_1 як необґрунтовану без задоволення, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, розглянувши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що в листопаді 2012 року незаконно зберігав майно, одержане злочинним шляхом при наступних обставинах. Так, 03 листопада 2012 року близько 14:00 год. ОСОБА_2, знаючи про те, що його знайомий ОСОБА_8 вчинив крадіжку автомагнітоли марки «Піонер» та чоловічої сумки чорного кольору з автомобіля, який знаходився по вул. Комунальників,12 в м. Чернівці, отримав від останнього вказане майно для зберігання, не обіцяючи при цьому скрити сліди злочину і викраденого майна, однак маючи реальну можливість повернути викрадене майно власнику, протиправно, з корисливих мотивів, направлених на зберігання викраденого майна, зберігав його при собі.
Крім того, ОСОБА_2 в січні 2013 року вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна при наступних обставинах. 06 січня 2013 року близько 18:00 год. ОСОБА_2, маючи умисел на протиправне заволодіння чужим майном, діючи умисно, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, направлених на викрадення чужого майна, повторно намагався викрасти з автомобіля марки «ВАЗ-2105» державний номерний знак НОМЕР_1 білого кольору, який був припаркований по вул. Кафедральній м. Чернівці навпроти загальноосвітньої школи №2, майно, що належало ОСОБА_7, а саме: автомобільний зарядний пристрій для мобільного телефону вартістю 40 грн., ніж для полювання вартістю 250 грн. та автомагнітолу марки «Піонер» вартістю 600 грн. Однак ОСОБА_2 не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був застигнутий потерпілим ОСОБА_7, який в той час підійшов до свого автомобіля.
У відповідності до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та апеляційної скарги адвоката ОСОБА_1 вирок районного суду оскаржується в частині засудження ОСОБА_2 за ст. 198 КК України та в частині призначення покарання за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.
Подія злочину, доведеність винності та правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України в апеляційній скарзі захисника обвинуваченого не оспорюється
Згідно до матеріалів справи які були предметом дослідження в суді першої інстанції судова колегія вважає, що районний суд, дослідивши докази, надав їм належну оцінку та навів відповідні доводи, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 . у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції , досліджено всі докази по справі , які мають значення для прийняття рішення у справі, яким дана належна оцінка та сукупність яких доводить вину ОСОБА_2, а тому доводи захисника в інтересах обвинуваченого наведені в апеляційній скарзі про недоведеність вини ОСОБА_2 скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 198 КК України є необґрунтованими.
Висновок суду про доведеність вини у інкримінованому ОСОБА_2 кримінальному правопорушенні передбаченого ст. 198 КК України ґрунтується на зібраних по справі доказах, показах як самого обвинуваченого так і показах свідків, які судом повно перевірялися і яким дана належна оцінка відповідно до вимог ст. 94 КПК України.
Так свідок ОСОБА_8 показав, що дійсно він знайомий з ОСОБА_2, так вони познайомилися в місцях позбавлення волі при відбуванні покарання. В листопаді 2012 року він вчинив крадіжку автомагнітоли та чорної чоловічої сумки з автомобіля, що знаходився на території Депо по вул. Комунальників № 8 м. Чернівці. Після чого він передав викрадені речі ОСОБА_2, щоб він іх потримав сказав останньому що речи крадені, та пішов вчинити ще одну крадіжку.
Також свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показали суду , що в листопаді 2012 року підвозили знайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_8 на вул. Комунальників в м. Чернівці та проїхавши половину вулиці, останні поросили зупинитись та почекати декілька хвилин так як планували в подальшому поїхати на вул.. проспект Незалежності. Через 3-4 хвилини ОСОБА_2 та ОСОБА_8 повернулися тримаючи в руках чорну сумку з чим саме не відомо.. Після чого ОСОБА_2 попросив відвести його до нічного клубу «Балдіно» так як він має з кимось зустрітись та забрати якісь речі . Коли вони під'їхали до нічного клубу ОСОБА_2 вийшов, а через п'ять хвилин до їхнього автомобіля підійшли працівники міліції та оглянули автомобіль ОСОБА_4, в ході якого виявили ноутбук та авто магнітолу. Проте, що ОСОБА_2 чи ОСОБА_8 вчинили крадіжки або планували вчинити крадіжку їм нічого не було відомо.
Також колегія суддів вважає вірними посиланнями районного суду у вироку на те, що покази обвинуваченого ОСОБА_2 в яких він не визнав своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 198 КК України, є неправдивими та використані ним як один із способів захисту з тим щоб уникнути кримінальної відповідальності .
За таких обставин колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_2 районним судом правильно кваліфіковані за ст. 198 КК України, а наведені в апеляційній скарзі його адвокатом доводи щодо відсутності в діях ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ст. 198 КК України є необґрунтованими, які спростовуються сукупністю доказів які були досліджені судом першої інстанції.
Розглядаючи справу в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_2 районний суд у повній мірі дотримався вимог ст. 65 КК України, з урахуванням характеру і ступеню суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, даних про його особу, а також усіх обставин справи, який характеризується як раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, інкриміновані злочини вчинив в період непогашеної судимості, перебуває на обліку в Чернівецькому обласному наркодиспансері з приводу вживання наркотичних засобів, позитивно характеризується по місцю проживання, вину у вчиненні замаху на крадіжку визнав повністю, незадовільний його стан здоров'я..
Згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин , має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових злочинів буде покарання у вигляді позбавлення волі.
Виправлення і перевиховування обвинуваченого ОСОБА_2 колегія суддів вважає, що не можливо без ізоляції його від суспільства.
Таким чином, з огляду на наведене, перевіривши дані про особу обвинуваченого, врахувавши обставини справи , колегія суддів вважає, що суд вірно кваліфікував дії обвинуваченого за ст. 198 КК України, так як ОСОБА_2 незаконно зберігав майно одержане злочинним шляхом, а також правильно призначив обвинуваченому необхідне і достатнє покарання для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для скасування чи зміни вироку районного суду, колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -
Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 09 серпня 2013 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвокатом ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Судове рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня його проголошення судом апеляційної інстанції , а засудженим який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий Попов Г.Г.
Судді Дембіцька О.О.
Підгорна С.П.
Копія вірна суддя