Вирок від 08.10.2013 по справі 713/1223/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«08» жовтня 2013 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Косована Т.Т.

Суддів секретар судового засідання учасники судового провадження: прокурор обвинуваченийОлійника М.В. та ОСОБА_2 ОСОБА_3 Єжелів П.П. ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013270060000192, за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Вижницького району Владічана В.А. на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2013 року, яким,-

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, громадянина України, раніше судимого: 19 жовтня 1990 року, Вижницьким районним судом Чернівецької області, за ч. 1 ст. 142 КК (1960 р.) до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців з конфіскацією мана; 07 квітня 2004 року, Вижницьким районним судом Чернівецької області за ч. 1 ст. 199 КК України, до покарання у виді позбавлення волі терміном на 3 (три) роки із застосуванням ст. 75 КК України - умовно з іспитовим строком 2 (два) роки; 28 лютого 2007 року, Вижницьким районним судом Чернівецької області ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі терміном 2 (два) роки; 02 лютого 2009 року, Вижницьким районним судом Чернівецької області за ч. 1 ст. 296 КК України, до покарання у виді позбавлення волі терміном 8 (вісім) місяців,

Провадження №11-кп/794/141/13 Головуючий в І Інстанції: Кириляк А.Ю.

Категорія ч. 3 ст. 185 КК України Суддя-доповідач: Косован Т.Т. визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання із застосування ст. 69 КК України у виді 6 (шести) місяців арешту.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу, залишено у виді особистого зобов'язання.

Вироком вирішено долю речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_5, 14 квітня 2013 року біля 21 год. 00 хв., діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшов до господарства громадянина ОСОБА_8, яке розташоване в АДРЕСА_2 Переконавшись в тому, що на подвір'ї господарів немає, через незачинені ворота зайшов на подвір'я вказаного господарства та підійшов до приміщення майстерні, де шляхом зриву защіпки з вхідних дверей, проник в приміщення майстерні, звідки таємно викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_8, а саме: електричну дриль вартістю 200 грн.; електричну болгарку вартістю 250 грн.; електричний двигун потужністю 1,5 кВт, вартістю 294 грн.; ручну дискову електричну пилу вартістю 558 грн.; штангель-циркуль вартістю 20 грн.; три дискові пили до циркулярки вартістю однієї пили 27,90 грн. на загальну суму 83,80 грн.; три рожкових ключі вартістю одного ключа 6,75 грн. на загальну суму 20,25 грн., всього на загальну суму 1425,95 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на вказану суму.

На вказаний вирок суду першої інстанції старшим прокурором прокуратури Вижницького району Владічаном В.А., подано апеляційну скаргу в якій він просить суд, вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2013 року, в частині призначення покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

При цьому, апелянт не оспорюючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, посилається на те, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, оскільки районний суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, не в достатній мірі взяв до уваги те, що ОСОБА_5, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та засуджувався за вчинення злочинів, судимість за які не погашена, проте належних висновків для себе не зробив і знову вчинив умисне, корисливе, кримінальне правопорушення.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції та основні доводи апеляційної скарги, доводи прокурора, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_5, який заперечував у задоволенні апеляційної скарги, провівши апеляційний розгляд, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_5, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено, що 14 квітня 2013 року біля 21 год. 00 хв., ОСОБА_5, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшов до господарства громадянина ОСОБА_8, яке розташоване в АДРЕСА_2 Переконавшись в тому, що на подвір'ї господарів немає, через незачинені ворота зайшов на подвір'я вказаного господарства та підійшов до приміщення майстерні, де шляхом зриву защіпки з вхідних дверей, проник в приміщення майстерні, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_8, а саме: електричну дриль вартістю 200 грн.; електричну болгарку вартістю 250 грн.; електричний двигун потужністю 1,5 кВт, вартістю 294 грн.; ручну дискову електричну пилу вартістю 558 грн.; штангель-циркуль вартістю 20 грн.; три дискові пили до циркулярки вартістю однієї пили 27,90 грн. на загальну суму 83,80 грн.; три рожкових ключі вартістю одного ключа 6,75 грн. на загальну суму 20,25 грн., всього на загальну суму 1425,95 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на вказану суму.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 15.05.2006 року «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ у апеляційному порядку», вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Зокрема, якщо в апеляції порушено питання про скасування вироку суду першої інстанції у зв'язку із необхідністю застосування більш суворого покарання, апеляційний суд не наводить у вироку докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні злочинів та доводи щодо кваліфікації діяння.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення, при обставинах, викладених у вироку є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності і сторонами не оскаржується.

Що стосується міри покарання призначеної обвинуваченому ОСОБА_5, то колегія суддів вважає, що вона призначена останньому з порушенням вимог кримінального закону.

Так, відповідно до ст. 65 КК України, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання районний суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини які пом'якшують і обтяжують покарання.

Зокрема, районний суд врахував те, що обвинувачений ОСОБА_5 по місцю проживання характеризується негативно, раніше неодноразово судимий і відбував покарання у місцях позбавлення волі, свою вину у вчинені тяжкого кримінального правопорушення визнав повністю, тяжких наслідків від вчиненого не наступило, шкода потерпілому відшкодована.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд визнав, щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та думку потерпілого, який немає претензій до обвинуваченого.

Враховуючи всі ці обставини, суд першої інстанції на думку колегії суддів, правильно призначив ОСОБА_5 покарання нижче від найнижчої межі на підставі ст. 69 КК України.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів кримінального провадження суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_10 покарання, не в повній мірі врахував, особу обвинуваченого ОСОБА_10, а саме негативну характеристику по місцю проживання те, що останній, будучи раніше неодноразово судимим, за вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі корисливих і тяжких, належних висновків для себе не зробив та маючи не зняту і непогашену судимість, знову вчинив тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, призначив за надто м'яке покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 6 (шести) місяців арешту, яке не можливо вважати необхідним і достатнім для його виправлення та перевиховання.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання у виді 6 (шести) місяців арешту, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок м'якості, тому в цій частині вирок районного суду, слід скасувати та ухвалити новий вирок.

Згідно ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 міри покарання, колегія суддів враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Зокрема, колегія суддів враховує те, що ОСОБА_5 по місцю проживання характеризується негативно, повністю визнав свою вину у вчиненому, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та вчинив тяжке кримінальне правопорушення,

Крім того, колегією суддів також враховано те, що обвинувачений ОСОБА_5 у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, має на утриманні неповнолітню доньку та відшкодував потерпілому шкоду заподіяну злочином.

Дані обставини, колегія суддів визнає такими, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, тому вважає за можливе при призначені покарання, застосувати до нього ст. 69 КК України і призначити покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, нижче від найнижчої межі, передбаченої даною статтею кримінального закону.

Проте, з урахуванням вищенаведеного, а також того, що ОСОБА_5 неодноразово раніше судимий, належних висновків для себе не зробив, вчинив тяжке кримінальне правопорушення під час не знятої та не погашеної судимості, колегія суддів дійшла висновку, що суд необґрунтовано перейшов до іншого більш м'якого покарання не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 185 КК України, а тому судова колегія суддів вважає, що ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, так як таке покарання буде необхідне й достатнє для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 374, 404, 405, 407, 409, 414, 420 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Вижницького району Владічана В.А. - задовольнити частково.

Вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 15 серпня 2013 року, в частині призначення покарання ОСОБА_5 - скасувати.

Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Взяти ОСОБА_5 під варту в залі судового засідання.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 08 жовтня 2013 року.

В решті частині вирок районного суду залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

Головуючий Судді Т.Т. Косован М.В. Олійник В.І. Петлюк

Копія вірно: суддя

Попередній документ
34029533
Наступний документ
34029535
Інформація про рішення:
№ рішення: 34029534
№ справи: 713/1223/13-к
Дата рішення: 08.10.2013
Дата публікації: 14.10.2013
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Чернівецької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка