09.07.2013
Справа № 522/3926/13-ц
Провадження №2/522/6798/13
09 липня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Івченко В.Б.,
при секретарі Січінава М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, просить суд шлюб, зареєстрований 06 липня 1993 року між нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 Палацом урочистих подій м. Одеси, актовий запис №808 розірвати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 липня 1993 року позивачка вступила у шлюб з відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований Палацом урочистих подій м. Одеси, актовий запис №808. Від спільного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3
Позивачка зазначає, що їх з відповідачем подружнє життя не склалося через несумісність характерів, втрати поваги один до одного та постійної зради чоловіка, що є і головною причиною розладу у сім'ї. Позивачці стало відомо, що у Вірменії у відповідача є цивільна дружина та двоє неповнолітніх дітей, такий факт ОСОБА_2 приховував.
Відповідач періодично зникав з дому, ніби-то на заробітки, але позивачці стало відомо, що він їздив до Єревану до другої сім'ї.
Усі вищезазначені обставини призвели до розладу сім'ї.
Позивачка стверджує, що у 2000 році відповідач, зібравши всі свої речі, поїхав до Вірменії та з того часу усі стосунки з ним припинилися. Матеріальної допомоги на утримання дитини позивачка ніколи не отримувала. Ані позивачка, ані відповідач не намагалися протягом минулого часу їх сімейні відносини, сім'я перестала існувати, шлюб став носити формальний характер, а тому, позивачка вважає, що шлюб підлягає розірванню.
Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату, місце розгляду справи був повідомлена належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, про причини неявки до суду не повідомив.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість слухати справу за відсутності відповідачки та на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що 06 липня 1993 року між ОСОБА_1. та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Палацом урочистих подій, актовий запис №808, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, серії НОМЕР_1.
Від шлюбу позивач та відповідач мають повнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Тому суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України).
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Беручи до уваги вищевикладене та керуючись ст. 3, 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 105, 109, 110 - 112 СК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 06 липня 1993 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 Палацом урочистих подій м. Одеси, актовий запис № 808 розірвати.
Відповідно ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня його отримання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.
Суддя В.Б. Івченко