Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 2-890/11
Провадження № 2/499/44/13
Іменем України
"23" вересня 2013 р. смт. Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Кравчука О.О., учасника цивільного процесу секретаря судового засідання Моторко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» в особі Іванівського РЕМ про визнання висновків в актах необґрунтованими, складання протоколу передчасним, зарахування витрат в рахунок наступних платежів, стягнення моральної шкоди та позовну заяву ВАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» в особі Іванівського РЕМ до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,
13.12.2011 ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою до ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» в особі Іванівського РЕМ (далі - обленерго) в якій просив визнати акт №011469 від 18.11.2011, акт-вимогу №90134 від 18.11.2011, протокол засідання комісії від 18.11.2011 та розрахунок до нього про розмір недорахованої електроенергії недійсним.
03.01.2012 представник обленерго звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просив стягнути з відповідача суму збитків в розмірі 8325, 42 грн. та судові витрати в розмірі 188,20 грн.
02.04.2012 ухвалою Іванівського районного суду Одеської області зазначені позовні заяви були об'єднанні в одне провадження.
05.03.2013 ОСОБА_1, змінив позовні вимоги та просив: визнати висновки в акту №011469 від 18.11.2011 про порушення правил користування електричною енергією необґрунтованим; визнати складання Протоколу засідання комісії від 18.11.2011 по необґрунтованому акту № 011469 від 18.11.2011 та розрахунок до нього про розмір недорахованої електроенергії передчасними; визнати акт-вимогу №90134 від 18.11.2011 про перенесення електролічильника за його рахунок на фасад будинку, що не передбачено договором №5200/1079 від 10.09.2007 необґрунтованим; зарахувати витрати понесені ним на придбання матеріалів та оплату роботи по перенесенню лічильника за межі будинку в сумі 1073, 11 грн., в рахунок наступних платежів за спожиту електроенергію; стягнути з обленерго моральну шкоду викликану безпідставним відключенням будинку від електропостачання в розмірі 2 000 грн.
ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх у повному обсязі, а позовні вимоги обленерго залишити без задоволення.
Представник обленерго в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх у повному обсязі та в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Встановивши наступні обставини і визначивши відповідно до них правовідносини, суд вважає, що в задоволенні позовних заяв слід відмовити.
ОСОБА_1 та його представник пояснили, що вважають дії представників Іванівського РЕМ щодо складання акту від 18.11.2011 неправомірними, так як правила користування електричною енергією позивач не порушував, підключення енергопостачання здійснювали працівники Іванівського РЕМ, схему підключення енергопостачання не змінював з моменту укладення відповідного договору, підключення енергопостачання поза приборами обліку не здійснював, періодично працівниками Іванівського РЕМ здійснювався контроль споживання ним електричної енергії й порушень виявлено не було.
Представник обленерго пояснила, що 18.11.2011 представниками Іванівського РЕМ правомірно складено акт, так як ОСОБА_1 порушив умови договору, правила користування електричною енергією допустивши самостійне підключення до облікового автомату та порушення ізоляції ввідного до облікового проводу на якому маються сліди обвуглювання.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що з 2002 року виконує обов'язки контролера Іванівського РЕМ, кожного місяця здійснював контроль споживання електричної енергії у ОСОБА_1, порушень правил користування електричною енергією у ОСОБА_1 ним виявлено не було.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що виконує обов'язки інспектора Іванівського РЕМ, 18.11.2011 здійснював перевірку дотримання правил користування електричною енергією споживачем ОСОБА_1, виявлене підключення до облікового автомату, порушення ізоляції ввідного до облікового проводу на якому малися сліди обвуглювання, фактичного підключення приборів у будинку поза приладами обліку виявлено не було, за результатами перевірки 18.11.2011складено акт про порушення № 011469, акт-вимогу № 90134 й у подальшому складений розрахунок кількості недорахованої електроенергії та її вартості.
Свідки ОСОБА_4 - електромонтер Іванівського РЕМ, ОСОБА_5 - інженер по буту Іванівського РЕМ дали аналогічні пояснення, надані свідком ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що періодично на протязі 20 років перебувала в будинку ОСОБА_1, який постійно в будинку не проживає, підключення приладів обліку та автомату здійснювали працівники Іванівського РЕМ з самого початку підключення будинку, щомісячно контролер ОСОБА_2 здійснював контроль споживання електричної енергії у ОСОБА_1 й порушень правил користування електричною енергією не виявляв.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що виконував обов'язки електромонтера Іванівського РЕМ та в 2004 році за нарядом здійснював заміну лічильника у споживача ОСОБА_1 й за схемою підключення на той період до облікового автомату не було, яка особа здійснювала підключення автомату йому не відомо.
Між споживачем ОСОБА_1 та електропостачальником Іванівського РЕМ 10.09.2007 укладено договір про користування електричною енергією № 52/1079 ( а.с. 12-13).
З акту про порушення № 011469 від 18.11.2011 вбачається, що споживач ОСОБА_1 порушив правила користування електричною енергією шляхом порушення ізоляції ввідного до облікового проводу на якому маються сліди обвуглювання, підключення до облікового автомату. В зазначеному акті заповнення всіх графів та рядків не здійснено ( а.с. 3-4).
Загальна сума нарахування по акту складає суму 8325,42 грн. ( а.с. 6)
З особового рахунку споживача ОСОБА_1 вбачається, що з 01.01.2009 по 01.12.2011 працівниками Іванівського РЕМ здійснювались щомісячні контрольні обходи споживача в тому числі у 22 випадках з фактичним, особистим контролем приборів контролю ( а.с. 42-44).
Відповідно до наряду-завдання № 95 від 09.08.2004 у споживача ОСОБА_1 проведено заміну лічильника. Відомостей про схему підключення приладів обліку результати виконання наряду не містять ( а.с. 67).
Згідно з розділом 2 робочої інструкції контролера по роботі з побутовими споживачами від 26.10.2009, контролер зобов'язаний виявляти випадки розкрадання електроенергії та самовільного підключення до сеті РЄМ ( а.с. 149-150).
Вирішуючи питання про застосування судом норм матеріального права, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.
Так, статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються нормами Цивільного Кодексу України, Законом України «Про електроенергетику», Правилами і Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.
Згідно пункту 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (далі - Правил від 26.07.1999 № 1357) споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки. Договір про користування електричною енергією (далі - договір) вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного терміну жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.
За п. 5.1 Правила користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - Правил від 31.07.1996 № 28) договір є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Згідно п. 5.2 Правил від 31.07.1996 № 28 умови договору, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору.
З пункту 5.6 Правил від 31.07.1996 № 28 виходить, що невід'ємними частинами договору є: акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо); схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання.
Пунктом 4.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методики) встановлено, що Акт про порушення оформляється згідно з формою, наведеною в додатку 3 до Методики.
Згідно з пунктом 4.6 Методики в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.
Пунктом 4.7 Методики встановлено, що в акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
Оцінка доказів та аналіз наведених вище норм, враховування положень ст.ст.15, 16 ЦК України дає підстави для висновку про те, що позивачем ОСОБА_1 вибрано спосіб захисту, що не передбачений цивільним законодавством, так як акт про порушення, акт-вимога, протокол є не нормативними документами, а лише фіксують порушення, яке було виявлено під час проведення перевірки дотримання Правил, є доказами і їх оскарження не передбачено чинним законодавством, як спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів особи.
Така правова позиція випливає також з того, що згідно зі ст.57 ЦПК України, такі акти, протокол є лише доказом, який у разі виникнення спору повинні оцінюватися судом відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.
Крім того, відмовляючи в частині визнання висновків в актах від 18.11.2011 необгрунтованими, складання протоколу передчасним, суд звертає увагу на те, що працівники Іванівського РЕМ діяли з урахуванням положень пункту 53 Правил від 26.07.1999 № 1357 на виконання своїх службових обов'язків. Зазначене виходить з того, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем.
Вимоги щодо зарахування витрат в рахунок наступних платежів за спожиту електроенергію, також не підлягають задоволенню, так як така форма розрахунку на майбутнє не випливає з договірних відносин між сторонами.
Відмовляючи позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 2000,00 грн., суд констатує, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Таку позицію висловив Верховний Суду України в п. 5 постанови № 4 Пленуму від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.
Відповідно до змісту ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1167 ЦК України для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки (шкоди); 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. Тобто, відповідальність наступає лише в разі наявності всіх вище названих чотирьох складових.
Однак, судом не було встановлено шкідливий результат для позивача ОСОБА_1, не встановлено наявність спричинення моральної шкоди позивачу відповідачем, тобто відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями (винними, а не будь-якими) відповідача за завданою шкодою. Позивачем не було зазначено з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, не зазначено якими доказами це підтверджується.
В позовній заяві та під час судового розгляду позивачем не було надано належних доказів наявності моральної шкоди та підтвердження факту заподіяння позивачу відповідачем моральних страждань, він не довів вину відповідача, не надав доказів причинно-наслідкового зв'язку між діями (винними, а не будь-якими) третіх осіб, відповідача за начебто завданою шкодою.
Судом було встановлено лише порушення відповідачем процедури складання акту про порушення правил від 18.11.2011, яка суперечить Методиці та п. 5.6 Правил від 31.07.1996 № 28. Тому слід прийти до висновку про відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, у зв'язку з чим і відсутні підстави для відповідальності відповідача за завдану моральну шкоду.
Акт складено з урахуванням процедури, передбаченої пунктом 53 Правил. Разом з тим форма акта від 18.11.2011 № 011469 не відповідає формі, наведеній в додатку 3 Методики, не містить всієї інформації, яка необхідна, та достатня для проведення розрахунку обсягу й вартості не облікованої електричної енергії, що є порушенням вимог п.4.2, 4.6, 4.7 Методики. Дії енергопостачальника щодо процедури здійснення за Актом розрахунку збитків є такими, що суперечать вимогам нормативних документів щодо користування електричною енергією. Так в графі 3 акту «струм споживання» маються пропуски й інші графи та рядки є незаповненими.
Крім того, згідно з вимогами пункту 3.1 Методики, у разі виявлення у споживача, зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі. Разом з тим, працівниками Іванівського РЕМ під час перевірки не було встановлено фактичного підключення приборів в будинку поза придладами обліку й при ввімкнутому навантаженні розрахунковий електролічильник не працював, тому спожита таким чином електрична енергія не обліковувалася та не оплачувалася.
Водночас, суд доходить до висновку, що встановлені обставини відсутності схеми електропостачання споживача станом на час укладення договору, свідчать про невиконання енергопостачальником п. 5.6 Правил від 31.07.1996 № 28. При цьому, суд критично ставиться до доводів представника обленерго щодо можливості збереження схем електропостачання споживача тільки на протязі 3 років, так як за п. 5.6 Правил від 31.07.1996 № 28 схеми електропостачання споживача є невід'ємною частиною договору й тому повинні зберігатись протягом дії таких договорів. Невиконання зазначених вимог унеможливлює відповідальність відповідача ОСОБА_1, так як встановити, що саме ним було допущенні порушення схеми, не представляється можливим при відсутності схеми енергопостачання на час укладення договору.
Вирішуючи справу керуючись процесуальними нормами суд зазначає, що за ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, в межах позовних вимог та на підставі поданих ними доказів.
З ч.1 ст.58 ЦПК України вбачається, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Таким чином, виходячи з наведених матеріальних та процесуальних норм, суд вважає, що позивачі не надали суду достатньо належних й допустимих доказів на підтвердження обставин, на які вони посилаються у позовних заявах.
Керуючись ст.ст. 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» в особі Іванівського РЕМ про визнання висновків в актах необґрунтованими, складання протоколу передчасним, зарахування витрат в рахунок наступних платежів, стягнення моральної шкоди - відмовити.
В задоволенні позовної заяви ПАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» в особі Іванівського РЕМ до ОСОБА_1 про відшкодування збитків - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги.
СуддяО. О. Кравчук