Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів: Франтовської Т.І., Тельнікової І.Г.,
за участю прокурора Міщенко Т.М.,
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 3 жовтня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 27 січня 2012 року щодо ОСОБА_1
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 27 січня 2012 року засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.
В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не переглядалась.
За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винним, за те що вони 14 лютого 2011 року приблизно о 22 год. 50 хв., попередньо вступивши в злочинну змову, знаходячись неподалік будинку АДРЕСА_1, відкрито заволоділи майном потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 3120 грн., спричинивши потерпілій матеріальної шкоди на зазначену суму.
У касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи доведеність вини ОСОБА_1 та кваліфікацію його дій, порушує питання про зміну оскаржуваного вироку суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Зазначає, що на момент скоєння злочину ОСОБА_1 був неповнолітнім, а тому до нього слід було застосовувати поряд зі ст. 75 КК України ст. 104 КК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Міщенко Т.М., яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Згідно ст. 395 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.
У касаційній скарзі прокурора, висновки суду про винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 186 КК України, не оскаржуються.
Відповідно до вимог ст.ст. 75, 104 КК України та роз'яснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», де зазначено, що рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. При звільненні особи від відбування покарання з випробуванням, суди у резолютивній частині вироку мають посилатися на ст. 75 КК України, а щодо неповнолітніх осіб ще й на ст. 104 КК України, як на підстави прийняття такого рішення.
Разом з тим, поза увагою суду залишилась та обставина, що на момент скоєння інкримінованого злочину засудженому ОСОБА_1 ще не виповнилось 18 років, і він був неповнолітній. У зв'язку з цим, суд першої інстанції не застосував кримінальний закон, який підлягав застосуванню, а саме положення ст. 104 КК України, яка регламентує порядок звільнення від відбування покарання неповнолітніх осіб.
З урахуванням викладеного, зазначений вирок суду не може бути визнаний законним і підлягає зміні, в частині призначення засудженому ОСОБА_1 покарання.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 27 січня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_1 змінити.
В резолютивній частині вироку вказати про звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного за ч. 2 ст. 186 КК України покарання, у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України та ст. 75 КК України.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Судді:
_________________ ________________ _________________
В.І. Орлянська Т.І. Франтовська І.Г. Тельнікова