30 вересня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дьоміної О.О.
суддів: Ізмайлової Т.Л.,Кадєтової О.В.,
Мостової Г.І.,Штелик С.П.,
розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Первомайського комунального підприємства «Тепломережі» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_6 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_7 є власником квартири № 55, яка розташована у тому ж будинку поверхом вище. 13 листопада 2007 року внаслідок прориву рушниковисушувача у місці з'єднання по різьбі з муфтою сталося залиття квартири позивача, чим було завдано останній матеріальної шкоди, яку позивач оцінила у 51 544,00 грн.
Зазначала, що діями відповідачів їй було спричинено моральну шкоду, яку вона оцінили у 3 000,00 грн.
Просила суд стягнути з відповідачів у 51 544,00 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 3 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29 жовтня 2012 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 31 554,00 грн на відшкодування матеріальної шкоди, 2 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 2 206,80 грн на відшкодування витрат за проведення будівельно-технічної експертизи. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції змінено, а саме: зменшено розмір стягнутих з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 матеріальних збитків до 8 145,45 грн та зменшено розмір загального відшкодування до 12 443,25 грн.
В іншій частині рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 29 жовтня 2012 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2013 року відмовлено ОСОБА_6 у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2012 року.
У червні 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2013 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 22, 1192 ЦК України, що потягнуло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Згідно частини першої статті 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
Оскільки зі змісту заяви про перегляд судового рішення та клопотання про поновлення строку убачається, що вищевказаний строк пропущено з поважних причин, він підлягає поновленню.
Як на приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на:
· постанову судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року у справі за позовом про відшкодування шкоди;
· ухвалу судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 січня 2013 року у справі за позовом про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири;
· ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 31 березня 2010 року у справі за позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири;
· ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 березня 2013 року у справі за позовом про захист прав споживача;
· ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 травня 2012 року у справі за позовом про відшкодування матеріальної шкоди у зв'язку із залиттям квартири.
Відповідно до вимог статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353-360 ЦПК України» під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Оскільки з доданих до заяви копії ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 березня 2013 року випливають різні встановлені судом фактичні обставини у порівнянні з судовим рішенням, яке оскаржується, тому вона не може бути підставою для перегляду через неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Крім того, відповідно до п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353-360 ЦПК України» постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом першим частини першої статті 355 ЦПК України.
Враховуючи вищенаведене, додані до заяви копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 січня 2013 року, від 11 травня 2012 року, а також ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 31 березня 2010 року, не можуть бути підставами для перегляду через неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки провадження по цих справах не закінчене.
Також, згідно з п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» судовими рішеннями, на які заявник посилається на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 355 ЦПК України, можуть бути рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ; Вищого адміністративного суду України; Вищого господарського суду України; Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалені як судом касаційної інстанції; апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року.
Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним. Обов'язковою є умова, щоб цими рішеннями, які набрали законної сили, вирішено спір по суті, та в них судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права.
Враховуючи наведене, постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року не може бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України, і на нього не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом першим частини 1 статті 355 ЦПК України.
Таким чином, оскільки відсутні підстави, які відповідно до вимог пункту першого частини 1 статті 355 ЦПК України є підставами для перегляду судового рішення, у допуску справи до провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Поновити ОСОБА_6 строк для подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2013 року Верховним Судом України.
У допуску справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Первомайського комунального підприємства «Тепломережі» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди до провадження Верховного Суду України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:О.О. Дьоміна Т.Л. Ізмайлова О.В. Кадєтова Г.І. Мостова С.П. Штелик