25.09.2013
Справа №2/489/213/13
25 вересня 2013 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою, -
У жовтні 2013 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1. Вимоги обґрунтувала тим, що вона є власником 55/100 частин вказаного житлового будинку, відповідачу належить 45/100 частин. Але відповідач користується земельною ділянкою, що більша за площею, ніж ідеальна, що йому належить.
В судовому засіданні позивачка з представником позовні вимоги підтримали, просили визначити порядок користування земельною ділянкою за варіантом №3 висновку судової будівельно-технічної експертизи №3494-3495 від 16 травня 2013 р., оскільки він відповідає теперішнім часткам у праві власності на житловий будинок, надає можливість обслуговувати її прибудову літ «а» по виділеній вздовж стіни прибудови ділянці та дозволяє мати окремий вхід до погрібу літ. «Впд», а не через приміщення відповідача у літній кухні літ. «Д»
В судовому засіданні відповідач позов частково визнав, просив визначити порядок користування спірною земельною ділянкою за варіантом №4 зазначеної експертизи, оскільки він відповідає тому порядку, який склався на час придбання ним частини у домоволодінні, який існує дотепер. Категорично заперечував проти визначення порядку користування земельною ділянкою за варіантом №3, оскільки надання позивачці за цим варіантом земельної ділянки шириною 1,0-1,06 м. вздовж стін прибудови літ. «а» звузить заїзд автотранспорту до земельної ділянки, що знаходиться в його особистому користуванні, де знаходиться його гараж літ. «К»
Суд, заслухавши поясненні осіб, які беруть участь в справі, експерта Дишкант І.В., дослідивши письмові докази у справі, матеріали інвентарної справи №11405 КП «Миколаївське МБТІ», встановив наступні обставини.
Згідно із рішенням виконкому Миколаївської міської ради депутатів трудящих від 21 вересня 1955 р. ОСОБА_4 під побудову житлового будинку виділена земельна ділянка площею 600 кв.м. із земельної ділянки по АДРЕСА_2 з присвоєнням окремої адреси - АДРЕСА_1 (а.с. ін. справи 4).
30 грудня 1955 р. ОСОБА_4 уклала договір забудови земельної ділянки площею 600 кв.м. по АДРЕСА_1 житловим будинком (а.с.1-3 ін. справи).
Відповідно до генерального плану вказаної земельної ділянки площею 600 кв.м. від 26 жовтня 1955 р. її конфігурація характеризується прямими кутами і мала такі зовнішні розміри: фасадна межа по АДРЕСА_1 довжиною 17,0 +3,0 м., права бокова межа 32,18 м., тильна межа 20,0 м., ліва бокова межа 17,68+14,50 м. Актом від 26 жовтня 1955 р. здійснений виділ в натурі даної земельної ділянки. Аналогічний генеральний план земельної ділянки був складений 02 квітня 1957 р. (а.с. ін. справи 8, 10).
Рішенням виконкому Сталінської райради від 21 липня 1957 р., затверджено акт прийняття до експлуатації побудованого ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 житлового будинку та басейну, погребу (а.с. ін. справи 11-13).
Рішенням виконкому Ленінської райради від 05 квітня 1985 р. ОСОБА_4 оформлено самовільно побудовану літню кухню літ. Д, сарай літ. Ж по АДРЕСА_1 (а.с. ін. справи 15).
Відомостей підставу та лату зміни поштової адреси вказаного житлового будинку матеріали інвентарної справ не містять
У відповідності до копії свідоцтва про право на спадщину від 10 вересня 1987 р. за реєстровим №2-3606, право власності на даний житловий будинок на земельній ділянці площею 600 кв.м. в порядку спадкування після ОСОБА_4 в рівних частках, по ?, отримали ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (а.с. ін. справи 17).
Згідно договору купівлі-продажу від 22 вересня 1988 р. за реєстровим №2-2875, ОСОБА_6 продала ? житлового будинку по АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд ОСОБА_7 (а.с. ін. справи 19-20).
Відповідно до нотаріально посвідченої копії договору про порядок користування житловим будинком, посвідченим нотаріально 28 липня 1994 р. в користуванні ОСОБА_5 відішли приміщення житлового будинку 1-4, 1-5, 1-6,1-7 загальною площею 30,4 кв.м., а також по ? частині погребу літ. Впд, літньої кухні літ. Д, воріт №3, забору №4, водопровідної колонки №5, замощення №I, а в користування ОСОБА_7 відійшла частина будинку, що складається з приміщень 1-1-, 1-2. 1-3, загальною площею 27,00 кв.м. та також крильце №1 та по ? частині погребу літ. Впд, літньої кухні літ. Д, воріт №3, забору №4, водопровідної колонки №5, замощення №I.
Також цим договором визначений порядок користування земельною ділянкою, а саме: ОСОБА_5 відійшла земельна ділянка площею 233 кв.м. позначена на поверховому плані №I, де під житловими приміщеннями 43,00 кв.м., під службовими 16,5 кв.м., під індивідуальним користуванням 174 кв.м., а ОСОБА_7 відійшла земельна ділянка загальною площею 233 кв.м., позначена на поверховому плані №II, де під житловими приміщенням 40,20 кв.м., під службовими приміщеннями 16,70 кв.м., ділянка індивідуального користування 176 кв.м. Ділянка загального користування складає 134 кв.м. Даний договір зареєстрований у БТІ (а.с. ін. справи 22-23).
Проте, договором не містить графічного плану меж співвласників домоволодіння. Посилання позивачки на схематичний план (а.с.6), як на додаток до даного договору неспроможні. В даному додатку немає дати складання цього документу. Розміри земельних ділянок ОСОБА_8 і ОСОБА_9 під будівлями та в індивідуальному користування розбіжні з розмірами зазначеними у нотаріальному договорі.
Більш того, наданий позивачкою схематичний план за показниками площ суттєво різниться з таким самим документом, який є в матеріалах інвентарної справи (а.с.ін справи 54).
Тому, прийняти вказаний договір від 28 липня 1994 р., як належний та допустимий доказ визначення порядку користування даною земельною ділянкою неможна.
Договором №457 від 08 серпня 1994 р. ОСОБА_7 продав ОСОБА_2 ? частину житлового будинку житловою площею 44,80 кв.м. з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд по АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м. (а.с. ін. справи 24).
Рішенням виконкому Ленінського райради №186 від 23 вересня 1994 р. ОСОБА_5 дозволено побудову по АДРЕСА_1 житлової прибудови площею 7,0 х 5,0 м. та нежитлової прибудови 3,0 х 8,0 м. (а.с. ін. справи 27).
Рішенням виконкому Ленінської райради №186 від 23 вересня 1994 р., ОСОБА_2 дозволено побудувати по АДРЕСА_1 нежитлову прибудову 3,0 х 6,5 м., гаражу 3,5 х 6,0 м.(а.с. ін. справи 35).
За договором дарування від 18 березня 1997 р. ОСОБА_5 подарував ОСОБА_10 ? частину житлового будинку житловою площею 44,80 кв.м. з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд по АДРЕСА_1 (а.с.ін. справи 29).
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 жовтня 2004 р. по справі №2-3994/2004 за ОСОБА_10 визнано право власності на самочинно побудовані сарай літ. З 3,27 х 3,25, житлову прибудову літ. А' житловою площею 15,4 кв.м.,. вбиральню літ. И' розміром 1,0 х 1,0 м. (а.с. ін. справи 38).
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва у цивільній справі №2-4011/2004, яке набрало законної сили, визнано дійсним договір купівлі-продажу ? частини домоволодіння по АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с.ін. справи 41)
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 березня 2005 р. у справі №2-822/2005 у зв'язку із визнанням за ОСОБА_10 права власності на самочинно побудовані споруди рішенням того ж суду від 22 жовтня 2004 р., затверджені нові частки співвласників: за ОСОБА_10, - 55/100 частин, за ОСОБА_2 45/100 частин (а.с. ін. справи 44).
18 жовтня 2005 р. за договором дарування за реєстровим №3866, ОСОБА_10, подарувала ОСОБА_1 55/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд по АДРЕСА_1 (а.с. ін. справи 47, 48).
За даними технічної інвентаризації проведеною у 2012 р., гараж літ. Е самочинно збільшений у площі забудови на 4,4 кв.м. (а.с. ін. справи 162 зворот).
На виконання рішення виконкому Ленінської райради №186 від 23 вересня 1994 р., головним управлінням архітектури і містобудування м. Миколаєва були складені плани земельної ділянки по АДРЕСА_1 виходячи з 300 кв.м. на кожного співвласника (а.с. ін. справи 26, 34).
З даних планів вбачається, що розміри зовнішніх меж були змінені, у порівнянні до генерального плану земельної ділянки 1955 р. і 1957 р. (а.с. ін. спарви10). Так, ліва бокова межа мала довжину 33,18 м. (за генеральним планом 1955 і 1957 р.р. - 32,18 м.), ділянка по правій боковій межі мала розміри 14,51 м. +17,68 м. (за генеральним планом 1955 і 1957 р. - 14,50 м. + 17,68).
Наведені документи інвентарної справи долучені в копіях до цивільної справи.
Відповідно до висновку судової будівельно - технічної експертизи №3494-3495 від 16 травня 2013 р., результатами геодезичної зйомки земельної ділянки по АДРЕСА_1 встановлені такі зовнішні розміри її меж: по фасаду 17,10+3,30 м.; по лівій межі 34 м.; по правій межі 14,20 + 17,90 м.; по тильній межі - 20,70 м. (а.с.69) Конфігурація земельної ділянки також змінена, відбулося збільшення її площі на 35 кв.м. (складає 635 кв.м.)
Експерт в судовому засіданні пояснила, що відновлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 можливо до первісних меж, оскільки первісний генеральний план земельної ділянки, має прив'язки від стін будівель до її зовнішніх меж, з зазначеннями розміру такої відстані.
Самі сторони не заперечували, що межі земельної ділянки змінені як за рахунок користування ними площами сусідніх земельних ділянок, так і за рахунок захоплення сусідами частини їх земельної ділянки.
Отже, на переконання суду сторони без належних правових підстав користуються земельною ділянкою, яка за площею, розмірами та конфігурацією не відповідає площі та конфігурації земельної ділянки із зовнішніми розмірами, яка виділялася на дану адресу відповідно до генеральних планів земельної ділянки 1955 і 1957 р., щодо
Тому, до відновлення первісних меж спірної земельної ділянки, заявлені позовні вимоги є передчасними. Їх задоволення призведе до порушено прав суміжних землекористувачів і територіальної громади і слугує підставою для відмови у задоволенні позову згідно ст. 212 ЗК України.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати сплачений судовий збір, витрати на проведення судової будівельно - технічної експертизи 1708 грн (а.с.91), понесені позивачкою їй не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.
Суддя підпис Д.Г. Губницький
Копія згідно оригіналу.Рішення не набрало законної сили. Суддя: