25.09.2013
Справа 2/489/2018/13
25 вересня 2013 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
У червні 2013 р. ОСОБА_1 пред'явила до суду даний позов, яким просила стягувати з відповідача 1/3 частину його доходу, але не менш ніш 30% прожиткового мінімуму на двох спільних неповнолітніх дітей.
В судовому засіданні позивачка суду підтвердила, що на відповідача судовим рішенням вже присуджені аліменти в розмірі 1/3 частини від доходу (заробітку), але він сплачує їх менше ніж 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину, а тому просить збільшити мінімально граничний розмір аліментів до вказаного розміру. Просила позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, зокрема, копію виконавчого провадження про стягнення аліментів і постанови про стягнення аліментів з відповідача, наявної в архіві суду, дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
За постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 травня 1999 р. у справі №13-162/99 з відповідача на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання доньок: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, до їх повноліття в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менш ніж ? частина неоподаткованого мінімуму доходів громадян. (а.с. 38).
Сторони розірвали шлюб 16 травня 2000 р. і відповідно до копій свідоцтв про народження є батьками зазначених дітей (а.с.2-4).
Відповідач працює на малому приватному підприємстві «Тетис - II» і за місцем роботи з його заробітної плати відраховуються аліменти у розмірі 33,33%, але щомісячна сума аліментів є меншою ніж сума 30% встановленого Законом України N 2901-IV від 22 вересня 2005 р. від прожиткового мінімуму на двох дітей відповідного віку (а.с.32-35).
Згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленості між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
На обставини, які передбачені ст. 192 СК України, які дають підстави для збільшення розміру аліментів, позивачка не посилалась.
Тому вимоги про збільшення мінімально граничного розміру аліментів на утримання дитини у зв'язку зі зміною законодавства в частині визначення цього розміру є безпідставним та задоволенню не підлягають.
Позивачка повинна була звернутися до органу виконавчої служби щодо виконання цього судового рішення у відповідності до діючого законодавства, а не звертатися до суду з новим позовом.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок держави
Керуючись ст.. 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.Г. Губницький