16 вересня 2013 року о 12 год. 30 хв.Справа № 808/6258/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шари І.В.
при секретарі судового засідання Пелеху С.І.
за участю сторін
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом Фермерського господарства "Время", с. Бабанівка Приазовського району
Запорізької області
до Управління Державіної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у
Запорізькій області
про скасування постанови про застосування фінансових санкцій
Позивач, Фермерське господарство "Время", звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом від до Управління Державіної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Запорізькій області, в якому позивач просить скасувати постанову №032171 від 25.06.2013 про застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 1700,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не було взято до уваги, що статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачений перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, тоді як позивач здійснює перевезення виключно вантажів, а отже зазначена норма Закону не відноситься до позивача. Також в обґрунтування позовних вимог зазначив, що при перевірці водія ним було надані усі зазначені в статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Представник відповідача надіслав до суду заперечення проти позову, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечення зазначає, що під час проведення перевірки державними інспекторами було встановлено, що транспортний засіб, який належить ФГ "Время" не обладнаний діючим та повіреним тахографом відповідно до вимог Наказу №340 від 07.06.2010 року. Також в обґрунтування заперечення зазначають, що позивач належним чином повідомлявся про розгляд матеріалів за наслідками складання акту перевірки, проте на зазначену дату не з'явився та не заявляв клопотання про перенесення розгляду матеріалу, у зв'язку з чим начальником Управління на підставі виявлених та не спростованих позивачем порушень було складено оскаржувану постанову та застосовано фінансову санкцію за порушення статті 48 вищезазначеного Закону.
В судове засідання представники сторін не з'явились. Від представника позивача 12.08.2013 року надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову заперечують.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи наступні обставини.
Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2013 року №054525, який складений Управлінням Укртрансінспекції у Харківській області, встановлені порушення з перевезення вантажів, а саме надання послуг по перевезенню вантажів транспортним засобом не обладнаним діючим та повіреним тахографом без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія.
На адресу позивача з Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області надіслано запрошення на розгляд справи про порушення транспортного законодавства, що підтверджується наявним в матеріалах справи копії поштового повідомлення про вручення, яку згідно особистого підпису керівника ФГ "Время" Єфименко С.В. було отримано 15.06.2013 року.
За результатами розгляду справи, за підписом Заступника начальника Управління Укртрансінспекції в Запорізькій області Велігоша В.М., винесено постанову від 25.06.2013 року №032171 про застосування фінансової санкції в сумі 1700 грн.
Також судом встановлено, що на підтвердження того, що позивач займається господарською діяльністю в тому числі з надання послуг з перевезення вантажу в матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України де серед видів діяльності зазначається вантажний автомобільний транспорт (а.с.13), а також надана представником відповідача для долучення до матеріалів справи копії товарно-транспортної накладної №1006625011 від 30.05.2013 року на товар який перевозився на автомобільному транспорті, що належить ФГ "Время".
Не погоджуючись з винесеною постановою, позивач звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування в повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ) центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту забезпечує: підготовку пропозицій щодо вдосконалення законодавства про автомобільний транспорт; участь у здійсненні стандартизації та сертифікації в установленому порядку; формування пропозицій щодо тарифної політики; формування мережі автобусних маршрутів загального користування в міжнародному сполученні; формування мережі та проведення конкурсу на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі області; захист прав споживачів послуг автомобільного транспорту відповідно до законодавства; організацію наукового забезпечення щодо основних напрямів розвитку автомобільного транспорту, ефективної і безпечної його діяльності, визначення соціальних стандартів якості його роботи та їх реалізації. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень; державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення; видачу відповідно до законодавства ліцензій на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом та контроль ліцензійних умов; державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. Діяльність щодо перевезення пасажирів і вантажів автотранспортом регулюється Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Законом України «Про автомобільний транспорт», та іншими нормативними актами.
Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до ст. 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Також, суд зазначає, що статтею 48 Закону передбачено перелік обов'язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, для водія фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України. Отже перелік документів згідно ст. 48 Закону України „Про автомобільний транспорт" не є вичерпним.
Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 року за №811/18106 передбачено, що водій керуючий транспортним засобом, яке не обладнано тахографом, веде індивідуально контрольну книгу.
Суд зазначає, що індивідуальна контрольна книжна є одним із документів, передбачених законодавством, оформлення якої передбачено статтями 39 та 48 Закону України № 2344.
Враховуючи викладене, в зв'язку з тим, що водій на момент здійснення перевірки не надав державним інспекторам індивідуально контрольну книгу водія, наявність якої у водія є обов'язковим відповідно до ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів №340 від 07.06.2010 року, а також відмовився від надання пояснень щодо наявності зазначеної книги на момент перевірки, суд дійшов висновку, що в постанові №032171 від 25.06.2013 року вірно зазначено правопорушення.
Згідно із абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, а саме за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, застосування до позивача санкції у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн. 00 коп. - відповідає вимогам закону, і при прийнятті відповідної постанови відповідач діяв правомірно.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваної постанови, у зв'язку із чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Керуючись ст.ст. 41, 86, 158, 161-163,167 КАС України, суд
В задоволенні позову Фермерського господарства "Время" - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В.Шара