Головуючий у 1 інстанції /Володарський районний суд
/- головуючий суддя Доценко С.І..
Доповідач -Г.А.Колеснік категорія -3.3.7
донецький апеляційний адміністративний суд
12 лютого 2009р Справа 2а-15/8/0507
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого -судді Колеснік Г.А., суддів Малашкевич С.А., Ляшенко Д..В.., при секретарі - Агейченкової К.О..,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Малоянисольської сільської ради Володарського району Донецької області , третя особа-ОСОБА_2 -
про визнання недійсним розпорядження про припинення служби в органах місцевого самоврядування , стягнення заробітної плати та моральної шкоди ,-
за апеляційною скаргою Малоянисольської сільської ради Володарського району Донецької області на постанову Володарського районного суду Донецької області від 21.11.2008року ,-
ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до сільської ради про визнання розпорядження сільського голови від 24.07.2008 року про припинення служби позивача в органах місцевого самоврядування , мотивуючи неправомірним звинуваченням її у не наданні декларації про доходи за 2007рік, яку вона своєчасна надавала і вважає, що причиною звільнення фактично була вимога сільського голови звільнитися за власним бажанням.
Постановою суду позов задоволений. Суд визнав незаконним розпорядження сільського голови від 24.07.2008року, поновив позивача на посаді спеціаліста Малоянисольської сільської ради та стягнув заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі-4033,25гр. У позові про стягнення моральної шкоди суд відмовив.
Суд виходив з того, що у відповідача не було достатніх підстав для звільнення зі служби позивачки на підставі ст. 20 Закону України “ Про службу в органах місцевого самоврядування», якою не передбачено звільнення з посади за несвоєчасне подання декларації про доходи. Відсутність в особовій справі позивачки декларації не може бути підставою для звільнення з посади. Припинення служби передбачено тільки за неподання відомостей чи подання неправдивих відомостей про доходи у встановлений термін.
На постанову суду першої інстанції подана апеляційна скарга сільською радою В апеляції просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у позові.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд неправильно застосував норми матеріального права , обставини справи, не досліджені докази під час судового розгляду. Позивачка приймала присягу як державний службовець в органах місцевого самоврядування не надала декларацію про доходи і тому згідно ст. 20 Закону “ Про службу в органах місцевого самоврядування» було прийнято розпорядження про припинення служби в органах місцевого самоврядування і позивачка звільнена. В розпорядженні помилково вказано про припинення служби у зв.язку з несвоєчасним поданням декларації, що не тягне такого наслідку для скасування розпорядження.
У судовому засіданні апеляційного суду позивач просила залишити апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач підтримав доводи апеляції і просив скасувати постанову суду і ухвалити нову постанову про відмову у позові.
Судова колегія, вислухавши сторони , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
У відповідності до Закону України “ Про службу в органах місцевого самоврядування» правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, Законами України “ Про місцеве самоврядування» та іншими законами.
Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб , передбачені законами України.
На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей , передбачених цим Законом.
Позивач 24.07.2008р звільнена з посади спеціаліста сільської ради за несвоєчасне подання декларації про доходи за 2007 рік на підставі ст. 20 Закону України “ Про службу в органах місцевого самоврядування». Відповідач встановив вказаний факт 21 .07.2008р
В той же час , п.3ч.1 ст. 20 вказаного Закону передбачено припинення служби в органах місцевого самоврядування у зв,язку з неподанням відомостей або поданням неправдивих відомостей щодо доходів у встановлений термін. / стаття 13 цього Закону/.
Статтею 13 вказаного Закону передбачається , що особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування третьої-сьомої категорії , надає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов.язання фінансового характеру. Зазначені відомості надаються посадовою особою органів місцевого самоврядування щорічно в порядку , встановленому законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач працює на посаді в сільської раді з 2004 року і подавала відомості про доходи у відповідності з вимогами закону при зарахуванні її на службу в органах місцевого самоврядування за 2004рік , 2005 рік , 2006 рік. Позивач стверджувала , що вона подавала декларацію про доходи і за 2007 рік.
Тому підстав припиняти службу позивачки виходячи з приписів статті 13 та п.3 статті 20 вказаного Закону, не було.
Враховуючи ствердження позивачки про подання вказаної декларації і її звернення з заявою про проведення службового розслідування обставин зникнення її декларації з особової справи, відповідачу слід було провести службове розслідування за заявою позивачки і відповідно до встановленого вирішувати питання щодо поновлення декларації.
Фактично доводи позивачки про те, що вона подавала декларацію не спростовані об,єктивними даними та доказами , які повиннен був надати відповідач згідно вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень , дій чи бездіяльності суб,єкта владних повноважень обов,язок щодо правомірності свого рішення, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідачем не доведено вчинення позивачкою дій, які б давали підстави для припинення нею служби в органах місцевого самоврядування.
При розгляді цієї справи судом першої інстанції встановлено , що подача посадовими особами декларацій про доходи не фіксувалось ніяким чином. Позивач стверджувала , що подавала декларацію особисто третьої особі, яка займала посаду секретаря сільради, особисту справу вона не отримувала і у особовій справі не робились ніякі відмітки. Також встановлено , що порядок подачі декларації кожним службовцем безпосередньо в даній сільраді , не був врегульований .Тому відповідачі не могли спростувати пояснення позивачки про те, що вона здавала декларацію.
При таких обставинах вказівка відповідача про те , що позивач не надавала декларації взагалі не могла бути підставою для припинення служби позивачки. Тим більш , що в розпорядженні про припинення служби позивачки вказано про несвоєчасне подання декларації, що не передбачає припинення служби.
Тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додерженням норм матеріального та процесуального права і тому апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню а постанова суду - не підлягає скасуванню .
Керуючись ст. 198,ст.202 Кодексу адміністративного судочинств України,- апеляційний суд-
Апеляційну скаргу Малоянисольської сільської ради Володарського району Донецькій області - залишити без задоволення.
Постанову Володарського районного суду Донецької області від 21 листопада 2008 року про задоволення позову ОСОБА_1 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.
Колегія суддів Г.А.Колеснік Д.В.Ляшенко С.А.Малашкевич