Головуючий в 1 інстанції -Труфанова М.О.
Суддя-доповідач - Дяченко С.П.
Іменем України
03 лютого 2009 року справа № 2-а- 301/08/1203
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого Дяченко С.П.,
Суддів Сіваченко І.В., Нікуліна О.А., при секретарі Кірсановій М.В.,
.
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу відповідача:
судовому засіданні Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної м. Луганську ради
на постанову
Артемівського районного суду м. Луганська
від 10.11.2008 року
по справі
№ 2-а-301/08
за позовом
ОСОБА_1
До Третя особа
Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної м. Луганську ради Головне управління державного казначейства України у Луганській області
про
Визнання дій неправомірними,-
Позивач звернувся до Артемівського районного суду м. Луганська з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної м. Луганську ради, третя особа Головне управління державного казначейства України у Луганській області про визнання дій неправомірними.
Постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 10 листопада 2008 року позовні вимоги задоволені. Визнані неправомірними дії посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної в м. Луганську ради щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в зменшеному розмірі, а саме: за 2007 рік в розмірі 280 грн., 2008 рік в розмірі 310 грн. неправомірними. Зобов»язано УПСЗН Артемівської районної м. Луганську ради здійснити перерахунок розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 як учаснику бойових дій. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної м. Луганську ради за рахунок бюджетних коштів на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня в 2007 році у розмірі 1770,30 грн., та в 2008 році у розмірі 2095,00 грн., а всього 3865,30 грн..
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. Представник третьої особи подав заяву про приєднання до апеляційної скарги.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є учасником бойових дій, про що свідчить копія посвідчення і у відповідності до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Згідно довідки УПСЗН Артемівської районної м. Луганську ради позивачеві були проведені виплати таким чином - за 2007 рік - 280 грн., за 2008 рік - 310 грн. Саме у зазначених розмірах позивач і отримав, а відповідач виплатив разову грошову допомогу за 2007,2008 роки, що не спростовується сторонами.
Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи було повідомлено належним чином, надав заяву про розгляд справи за їх відсутністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ст.12 цього Закону щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Абзацом 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Згідно абз. 1 ст. 17-1 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі разової грошової допомоги.
Колегія суддів вважає неправомірним довід заявника скарги щодо правомірності застосування у 2007,2008 році розміру таких виплат, встановлених, Законом України “Про Державний бюджет України на відповідний рік», відповідно до якого у 2007,2008 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у таких розмірах, зокрема, учасникам бойових дій - у 2007 році - 280 грн., у 2008 році - 310 гривень, оскільки положення зазначеної норми Закону - визнані неконституційним рішеннями Конституційного Суду України № 6 рп /2007/ від 09.07.2007 року, № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність дій щодо нарахування позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007,2008 рік - у розмірах, встановлених Законами України “Про Державний бюджет України» на відповідні роки, а не в розмірах, встановлених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно ст. 22 зазначеного закону рішення підприємств, установ і організацій, які надають пільги, можуть бути оскаржені до районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської Ради або до районного (міського) суду. Оскільки орган праці та соціального захисту населення порушив право позивача на отримання разової грошової допомоги, виплата якої встановлена ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», він звернувся за захистом порушеного права з позовною заявою, та суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи рішення Конституційного суду, наведене вище, а також приймаючи до уваги вимоги Конституції України щодо верховенства права і заборони щодо звуження іншими законами змісту вже встановлених законом прав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку має виконуватись Закон, який встановив конкретне право, і таке право не може бути обмежене іншим законом, в тому числі і законом «Про державний бюджет".
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо права позивача на отримання відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» разової грошової допомоги у 2007 та 2008 році.
Керуючись статтями ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної м. Луганську ради на постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 10 листопада 2008 року у справі № 2-а-301/08 - залишити без задоволення.
Постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 10 листопада 2008 року у справі № 2-а-301/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної м. Луганську ради, третя особа Головне управління державного казначейства України у Луганській області про визнання дій неправомірними - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Головуючий суддя: /підпис/ Дяченко С.П.
Судді /підпис/ Сіваченко І.В.
/підпис/ Нікулін О.А.
З оригіналом вірно:
суддя - доповідач Дяченко С.П.