Справа № 2-а-17716/08/0570 Головуючий у 1 інстанції: Козаченко А.В.
Суддя-доповідач: Колеснік Г.А.
донецький апеляційний адміністративний суд
19 лютого 2009 року місто Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колеснік Г.А.
суддів апеляційного суду: Ляшенка Д.В., Гаврищук Т.Г.
при секретарі судового засідання: Кондрашовій Н.М.
З участю сторін: позивача - ОСОБА_1 представника позивача - ОСОБА_2., представник відповідача до суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу
Управління праці та соціального захисту населення Волноваського району Донецької області
на постанову
Донецького окружного адміністративного суду
від
24 жовтня 2008 року
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління праці та соціального захисту населення Волноваського району Донецької області
про
Визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої суми разової допомоги у зв»язку з встановленням групи інвалідності та зобов»язання вчинити певні дії;
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2008 року визнані протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Волноваського району, щодо відмови у виплаті позивачу разової компенсації в розмірі, встановленому ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнуто з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача недоотриману суму у розмірі 10095 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач з постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Представник позивача та позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечувала, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду відповідач був повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.
До такого висновку колегія суддів прийшла з огляду на наступне:
Як встановлено судом першої інстанції та як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, про що свідчить посвідчення НОМЕР_1від 14.05.2008 року, та довідки по інвалідності 3 групи від 13.01.1999 р НОМЕР_2. Відповідно до довідки МСЕК № 156900, серія ДОН-05, 23.04.2008 р. позивачу була встановлена друга група інвалідності.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст.48 Закону України № 796-ХП від 28.02.1991 року (далі Закон 796-ХІІ) одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами З групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, тобто позивачу мала бути виплачена компенсація у розмірі 30 мінімальних розмірів заробітної плати, інвалідам 2 групи виплачується у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, тобто позивачу мала бути виплачена компенсація у розмірі 15 мінімальних розмірів заробітної плати. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абз.7 ч.4 ст. 48 Закону № 796-ХП).
Проте, позивачу протягом з 1998 р. по 2008 р. взагалі ані відповідачем , ані за місцем роботи не виплачувалась одноразова грошова компенсація у розмірі: інвалідам 3 групи - 30 мінімальних заробітних плат, інвалідам 2 групи - 45 мінімальних заробітних плат, про що також свідчать довідки, які маються в матеріалах справи. У липні 2008 року позивач звернувся до УПСЗН Волноваського району із заявою про надання інформації, щодо розміру виплати компенсації відповідно до Закону України « Про статус та соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на що відповідач листом відмовив у виплаті такої компенсації.
Колегія вважає, що суд першої інстанції вірно виходив саме з вимог Закону, який має вищу юридичну силу відносно постанов Кабінету Міністрів України, якими, в свою чергу, керувався відповідач, сплачуючи позивачу компенсацію у разі встановлення інвалідності.
Колегія суддів, приймає до уваги норми ст.ст. 46, 48 Конституції України, відповідно до яких, громадяни України мають право на достатній життєвий рівень та соціальний захист, що включає в себе і право громадянина на пенсійне забезпечення в старості. Більш того, пенсії та інші соціальні виплати та допомоги мають забезпечувати рівень життя громадянина не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Крім того, Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі ЗУ №2017 від 05.10.2000р.), визначаються правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.
Статтею 17 ЗУ №2017 основні державні соціальні гарантії встановлюються Законами України, з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом.
Враховуючи наведене, колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції, та вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, 200, 206 КАС України, колегія;-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Волноваського району - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суд від 24 жовтня 2008 року, якою визнані протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Волноваського району, щодо відмови у виплаті позивачу разової компенсації в розмірі, встановленому ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнуто з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача недоотриману суму у розмірі 10095 грн. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня набрання ухвалою законної сили.
Колегія суддів:
З оригіналом згідно Суддя: Г.А. Колеснік