Суддя першої інстанції Ткаченко Л.Я. справа № 2-а-58/08/0550
Суддя-доповідач Дяченко С.П.
Україна
27 січня 2009 року м. Донецьк
зал судового засідання №3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П.,
суддів: Сіваченко І.В.,
Нікуліна О.А.,
при секретарі судового засідання:
Фаліні І.Ю.,
за участю позивача: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1., Управління праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради Донецької області
на постанову Харцизького міського суду Донецької області
від
13 листопада 2008 року
по адміністративній справі
№ 2-а-58/08 (суддя Ткаченко Л.Я.)
за позовом
ОСОБА_1м. Зугрес
до третя особа
Управління праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради Донецької області; Управління праці та соціального захисту населення виконкому Зугреської міської ради Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області
про
стягнення недотриманих сум на оздоровлення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради Донецької області; Управління праці та соціального захисту населення виконкому Зугреської міської ради про стягнення недотриманих сум на оздоровлення, посилаючись на те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської АЄС і має 2-гу групу інвалідності. Просив стягнути на його користь щорічну допомогу на оздоровлення за 2005, 2006 роки.
Постановою Харцизького міського суду Донецької області від 13 листопада 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Зугреської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради щодо відмови провести виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2005р. у розмірах, встановлених ст.. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Стягнуто на користь ОСОБА_1. з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради за рахунок державного бюджету України шляхом списання з Єдиного рахунку видатків державного казначейства України та доведення вказаної суми до позивача через Управління Державного казначейства України в м. Харцизьку недоплачену суму разової грошової допомоги за 2005р. відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 1560грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. в частині стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2006р. було відмовлено.
З постановою Харцизького міського суду відповідач не погодився, та подав апеляційну скаргу, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.
Позивач при апеляційному перегляді справи просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.
Позивач, ОСОБА_1є особою, яка віднесена до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1
Суд першої інстанції вірно визначився, що відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон №3054-III), передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема постраждалим віднесена до 2 категорії у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Управління праці та соціального захисту населення виконкому Зугреської міської ради виплатило ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2005 рік - 100 грн., за 2006 рік - 100 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.
Відповідно до вимог ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Постановою №836, на яку посилається відповідач, всупереч Закону №3054-III, (який встановив розмір щорічної допомоги як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі. Між тим, з моменту прийняття постанови №836 встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.
Окрім цього, як вбачається зі справи Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року № 63134/00 «Кечко проти України»: «Якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки ці положення є чинними. Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань».
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню стаття 48 Закону України №3054-III та Закони України Про державний бюджет на 2005 рік, тобто, суд правильно задовольнив позов і зобов'язав зробити перерахунок щорічної грошової допомоги з урахуванням отриманих позивачем коштів.
Враховуючи, що головним розпорядником бюджетних коштів на виконання соціальних програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, є Управління праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради Донецької області, а не Управління праці та соціального захисту населення виконкому Зугреської міської ради, колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції щодо необхідності стягнення недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення з відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради Донецької області, оскільки за змістом ст.21 Бюджетного Кодексу України органи соціального захисту є розпорядниками бюджетних коштів, а саме: для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів, які за обсягом наданих прав поділяються на головних розпорядників та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Кошти бюджету, які отримають фізичні особи, надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.
Вимоги щодо компенсації на оздоровлення за 2006 рік не підлягають задоволенню, так як відповідно до п. 37 статті 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», на 2006 рік зупинена дія абзацу 3 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплат компенсації і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Харцизького міського суду Донецької області від 13 листопада 2008 року по справі № 2-а-58/08 за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Зугреської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Харцизької міської ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення недотриманих сум на оздоровлення - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: /підпис/ Дяченко С.П.
Судді: /підпис/ Сіваченко І.В.
/підпис/ Нікулін О.А.
З оригіналом вірно:
Суддя - доповідач С. П. Дяченко