Головуючий суддя 1 - ї інстанції Ушаков Т.С. справа № 2-а-595/08/1270
Суддя-доповідач Дяченко С.П.
Україна
Іменем України
10 лютого 2009 року м. Донецьк
зал судового засідання №3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П.,
суддів: Сіваченко І.В.,
Нікуліна О.А.,
при секретарі судового Фаліні І.Ю.,
засідання
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Головного Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від
29 вересня 2008 року
по адміністративній справі
№ 2-а-595/2008 (суддя Ушаков Т.С.)
за позовом
ОСОБА_1
до
Луганського обласного військового комісаріату; Головного Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області
про
визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахунку пенсійного забезпечення, стягнення пенсійної заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Луганського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахунку пенсійного забезпечення, стягнення пенсійної заборгованості.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволений частково. Дії Луганського обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області щодо відмови провести перерахунок пенсії ОСОБА_1., як учаснику бойових дій, за період з 15.12.2004 року по 30.06.2006 року у розмірі мінімальної пенсії за віком та, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком за період з 15.12.2004 року по 30.09.2007 року визнані неправомірними. Луганський обласний військовий комісаріат , Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зобов»язані здійснити перерахунок пенсійного забезпечення ОСОБА_1 як учаснику бойових дій за період з 15.12.2004 року по 30.06.2006 року у розмірі мінімальної пенсії за віком та, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком за період з 15.12.2004 року по 30.09.2007 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не погодилося з вказаною постановою , подало апеляційну скаргу, в якій вказало на помилковість висновків суду, порушенням судом норм матеріального права. Апелянт просив скасувати постанову і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позивних вимог.
При апеляційному перегляді справи ,позивач, представник позивача просили залишити постанову суду без змін ; апеляційну скаргу - без задоволення.
Інші сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, позивача , його представника , перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій та отримує пенсію за вислугу років з 15.12.2004 року згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262 .
Згідно зі статтею 51 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам , віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду , заподіяну здорованю, призначається у розмірі 25 % мінімальних пенсії за віком.
Розрахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров»ю необхідно проводити згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 « Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету « виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
Згідно ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка була чинною до 01 липня 2006 року , учасникам бойових дій пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальних пенсій за віком, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України “ Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету » від 03.01.2002 № 1, встановлено, що виходячи з розміру 19,91 грн. провадиться розрахунок підвищень, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України “ Про пенсійне забезпечення», Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Колегія суддів вважає , що обґрунтування Управлінням Пенсійного фонду своєї позиції посиланнями на постанову Кабінету Міністрів України від 03 .01.2002 року № 1 спростовується приписами пункту 1 та 6 статті 92 Конституції України, статті 71 спеціального Закону , відповідно до якого , дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону , а також абзацом 2 преамбули , частиною 3 статті 4, пунктом 2 частини 1 статті8 та пунктами 13,16 Прикінцевих положень загального закону ,якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему ( про що зазначено у рішенні № 8-рп/2005 року по справі №1-21/2005) , пов»язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалось, що пільги , компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції країни , не допускається.
За наслідками викладеного та відповідно до нормативного припису ч. 3 ст. 159 КАС України, за змістом якого, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права , підстав для скасуванню його не має. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення
Ухвала в повному обсязі виготовлена 16 лютого 2009 року.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2008 року по справі № 2-а-595 /08 за позовом ОСОБА_1о Луганського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахунку пенсійного забезпечення, стягнення пенсійної заборгованості, без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: Дяченко С.П.
Судді: Сіваченко І.В.
Нікулін О.А.
Головуючий суддя 1 - ї інстанції Ушаков Т.С. справа № 2-а-595/08/1270
Суддя-доповідач Дяченко С.П.
Україна
Іменем України
10 лютого 2009 року м. Донецьк
зал судового засідання №3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П.,
суддів: Сіваченко І.В.,
Нікуліна О.А.,
при секретарі судового Фаліні І.Ю.,
засідання
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Головного Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від
29 вересня 2008 року
по адміністративній справі
№ 2-а-595/2008 (суддя Ушаков Т.С.)
за позовом
ОСОБА_1
до
Луганського обласного військового комісаріату; Головного Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області
про
визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахунку пенсійного забезпечення, стягнення пенсійної заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Луганського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахунку пенсійного забезпечення, стягнення пенсійної заборгованості.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2008 року позов ОСОБА_1задоволений частково. Дії Луганського обласного військового комісаріату та Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області щодо відмови провести перерахунок пенсії ОСОБА_1., як учаснику бойових дій, за період з 15.12.2004 року по 30.06.2006 року у розмірі мінімальної пенсії за віком та, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком за період з 15.12.2004 року по 30.09.2007 року визнані неправомірними. Луганський обласний військовий комісаріат , Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зобов»язані здійснити перерахунок пенсійного забезпечення ОСОБА_1 як учаснику бойових дій за період з 15.12.2004 року по 30.06.2006 року у розмірі мінімальної пенсії за віком та, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком за період з 15.12.2004 року по 30.09.2007 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не погодилося з вказаною постановою , подало апеляційну скаргу, в якій вказало на помилковість висновків суду, порушенням судом норм матеріального права. Апелянт просив скасувати постанову і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позивних вимог.
При апеляційному перегляді справи ,позивач, представник позивача просили залишити постанову суду без змін ; апеляційну скаргу - без задоволення.
Інші сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, позивача , його представника , перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій та отримує пенсію за вислугу років з 15.12.2004 року згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262 .
Згідно зі статтею 51 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам , віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду , заподіяну здорованю, призначається у розмірі 25 % мінімальних пенсії за віком.
Розрахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров»ю необхідно проводити згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 « Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету « виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
Згідно ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка була чинною до 01 липня 2006 року , учасникам бойових дій пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальних пенсій за віком, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України “ Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету » від 03.01.2002 № 1, встановлено, що виходячи з розміру 19,91 грн. провадиться розрахунок підвищень, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України “ Про пенсійне забезпечення», Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Колегія суддів вважає , що обґрунтування Управлінням Пенсійного фонду своєї позиції посиланнями на постанову Кабінету Міністрів України від 03 .01.2002 року № 1 спростовується приписами пункту 1 та 6 статті 92 Конституції України, статті 71 спеціального Закону , відповідно до якого , дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону , а також абзацом 2 преамбули , частиною 3 статті 4, пунктом 2 частини 1 статті8 та пунктами 13,16 Прикінцевих положень загального закону ,якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему ( про що зазначено у рішенні № 8-рп/2005 року по справі №1-21/2005) , пов»язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалось, що пільги , компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції країни , не допускається.
За наслідками викладеного та відповідно до нормативного припису ч. 3 ст. 159 КАС України, за змістом якого, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права , підстав для скасуванню його не має. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення
Ухвала в повному обсязі виготовлена 16 лютого 2009 року.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2008 року по справі № 2-а-595 /08 за позовом ОСОБА_1о Луганського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахунку пенсійного забезпечення, стягнення пенсійної заборгованості, без змін .
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: Дяченко С.П.
Судді: Сіваченко І.В.
Нікулін О.А.
Головуючий суддя 1 - ї інстанції Ушаков Т.С. справа № 2-а-595/08/1270
Суддя-доповідач Дяченко С.П.
Україна
Іменем України
( вступна та резолютивна частина )
10 лютого 2009 року м. Донецьк
зал судового засідання №3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П.,
суддів: Сіваченко І.В.,
Нікуліна О.А.,
при секретарі судового Фаліні І.Ю.,
засідання
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Головного Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від
29 вересня 2008 року
по адміністративній справі
№ 2-а-595/2008 (суддя Ушаков Т.С.)
за позовом
ОСОБА_1
до
Луганського обласного військового комісаріату; Головного Управління Пенсійного Фонду України в Луганській області
про
визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахунку пенсійного забезпечення, стягнення пенсійної заборгованості, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2008 року по справі № 2-а-595 /08 за позовом ОСОБА_1о Луганського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахунку пенсійного забезпечення, стягнення пенсійної заборгованості, без змін .
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: Дяченко С.П.
Судді: Сіваченко І.В.
Нікулін О.А.