Головуючий у 1 інстанції - Стиран В.В.
Суддя-доповідач - Нікулін О.А.
Україна
Іменем України
м. Донецьк 03 лютого 2009 року
справа № 2-а-110/08/0570
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Нікуліна О.А.
Суддів: Сіваченка І.В., Дяченко С.П.
при секретарі Кірсановій М.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1та ДПА в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1до Державної податкової адміністрації в Донецькій області, Державної податкової адміністрації України, Державного Казначейства України, Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області, треті особи: 1) Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»; 2) Донецька обласна дирекція Національної акціонерної компанії «Оранта»; 3) Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Орадон» «про визнання дій неправомірними, стягнення суми недоплати страхової виплати, відшкодування моральної шкоди»,-
У липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачів про визнання дій неправомірними, стягнення суми недоплати страхової виплати, відшкодування моральної шкоди.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково.
Зазначеною постановою визнано дії Державної податкової адміністрації в Донецькій області щодо недоплати ОСОБА_1 страхової суми неправомірними, стягнуто з Державної податкової адміністрації у Донецькій області на користь ОСОБА_1 у відшкодування недоплати страхової виплати суму 11 164,32 гривень.
З постановою суду першої інстанції не погодилися сторони по справі ОСОБА_1. та Державна податкова адміністрація в Донецькій області та звернулися з апеляційними скаргами на неї, в яких зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважають, що постанова підлягає скасуванню, відповідач наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, позивач вимагає задоволення його позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги сторін не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами та застосував відповідні норми матеріального та процесуального права під час вирішення справи та виходив з наступного.
У період з 26.12.1994 року по 07.11.2003 року ОСОБА_1. проходив службу у податкових органах, а саме на посаді начальника управління правового забезпечення ДПА в Донецькій області.
Наказом ДПА у Донецькій від 07.11.2003 року ОСОБА_1звільнено у відставку у зв'язку із виходом на пенсію по інвалідності.
У період проходження служби позивачем отримане захворювання, внаслідок якого обласною МСЕК № 3 його було визнано інвалідом другої групи безстроково, встановлено втрату ним 40 % працездатності.
У відповідності до ст.8 ЗУ «Про страхування» при настанні страхового випадку виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми страхувальнику, застрахованій особі або іншій третій особі.
У відповідності до п.11 Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби, затвердженого Постановою КМУ від 03.06.1994 року № 349 для вирішення питання про виплату страхової суми застрахований повинен звернутися до відповідно органу державної податкової служби.
Позивач звернувся із заявою до державної податкової адміністрації в Донецькій області про виплату йому належної страхової суми. ДПА в Донецькій області у відповідності до п.11 Порядку за № 349 провела засідання комісії, про що було складено протокол від 27.05.2004 року, з якого вбачається, що прийняте рішення передати матеріали щодо виплати страхових сум при проведенні обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб і службових осіб податкової міліції в ВАТ «Орадон».
12.07.2004 року документи ОСОБА_1. ДПА у Донецькій області були направлені до ВАТ «Орадон» для нарахування та виплати страхової суми. Страхові суми були виплачені позивачу у грудні місяці 2004 року із розрахунку щомісячної заробітної плати - 1603,80 грн.
Рішенням Київського районного суду міста Донецька від 15.08.2005 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДПА у Донецькій області, третя особа УПФУ в Київському районі міста Донецька про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки, виплати за тимчасову непрацездатність, винагород за безперервну працю в органах державної власті та при звільненні, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань на оздоровлення, грошової допомоги при звільненні на пенсію, середньої заробітної плати за період
затримки виплати частини сум належних при звільненні, визнання неправомірними дій
при розгляді скарг та заяв, відшкодування моральної шкоди, спонукання видати довідки для нарахування пенсії та перерахунку пенсії, яке набрало законної сили 20.12.2005 року, встановлено, що заробітна плата позивача по посаді, яку він займав на час страхового випадку, складала 2068,98 грн.
Позивач звернувся із заявою до Державної податкової адміністрації в Донецькій області щодо виплати йому належної по закону страхової суми. ДПА в Донецькій області провела засідання комісії, про що було складено протокол від 18.12.2006 року, з якого вбачається, що згідно п. 9.4 Порядку виплати страхових сум з обов'язкового особистого страхування, затвердженого наказом ДПА України № 188 від 01.04.2004 року вирішено повернути ОСОБА_1 документи на доопрацювання у зв'язку із недотриманням вимог чинного законодавства щодо повноти та правильності оформлення документів на виплату страхової суми, а саме: надана ОСОБА_1заява на доплату страхової виплати не відповідає вимогам додатку 2 до Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування, затвердженого Постановою КМУ № 349 від 03.06.1994 року, довідка МСЕК про ступень втрати працездатності не засвідчена у нотаріальному порядку, а також не надані документи, що засвідчують особу, тобто, надані документи не відповідали вимогам п.9.2 Порядку виплати страхових сум з обов'язкового особистого страхування, затвердженого наказом ДПА України № 188 від 01.04.2004 року.
У відповідності до п.11 Постанови КМУ від 03.06.1994 року № 349 Про затвердження Порядку та умов обов'язково державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби, для вирішення питання про виплату страхової суми у випадках, передбачених пунктом 5 цього Порядку та умов, застрахований або його спадкоємиць оформляють у відповідному органі державної податкової служби та подають страховику заяву за встановленою формою, а також пред'являють документ, що засвідчує особу.
14.03.2006 року між ДПА України та НАСК «Оранта» було укладено договір № 08-03-21/069-06 про закупівлю послуг з обов*язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби України.
Суд встановив, що з пп.3.3.1 договору вбачається, що страхувальник може відмовити застрахованому в оформленні документів, необхідних для виплати страхової суми, тільки у випадку, якщо його вимоги не ґрунтуються на чинному законодавстві.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що органи державної податкової служби повинні оформляти документи застрахованим особам, якщо їх вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві, підстави для відмови у прийнятті документів від позивача є надуманими.
Згідно вказаного договору ДПА України перераховує до НАСК «Оранта» страхові платежі для здійснення останньою страхових виплат, у тому числі у разі втрати застрахованими працездатності в результаті інвалідності.
Пунктом 7.1 вказаного договору визначений термін дії договору з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року.
Страховий випадок та право на отримання страхових виплат, виникли у позивача у 2004 року. ОСОБА_1., як застрахованій особі, яка втратила працездатність, в порядку ст.18 ЗУ «Про державну податкову службу» було сплачено страхову суму.
В обґрунтування відмови прийняти документів у позивача відповідач посилався на те, що відповідно до листа ДПА України від 21.11.2005 року № 23263/7/05-01173, з 22.11.2005 року ДПА у Донецькій області було заборонено оформляти документи на виплату страхових сум з державного обов'язкового особистого страхування та направляти їх до відділень страхової компанії у зв'язку із перевищенням суми платежу, обумовленого договором на поточний рік, оскільки, посадові особи ДПА у Донецькій
області не могли оформляти документи на виплату страхової суми до Донецької обласної дирекції НАСК «Оранта», так як договір на проведення обов'язкового державного страхування між ДПА України на НАСК «Оранта» був укладений лише 14.03.2006 року.
Суд правильно встановив, що відповідач - ДПА у Донецькій області під час дії зазначеного договору безпідставно не були оформлені документи на виплату страхових сум позивачу.
Договір між НАСК «Оранта» та ДПА України на 2007 року відсутній.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Страхова виплата, підлягає обов'язковій виплаті у розмірі, передбаченому п.5 «б» Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби, затвердженого Постановою КМУ від 03.06.1994 року №349.
Розмір недоплати страхової виплати позивачем визначений у відповідності до цього порядку з урахуванням 40 % ступеня втрати працездатності, становить 11164.32 грн.
Суд правильно встановив, що відповідачем ДПА у Донецькій області не було дотримане право позивача на своєчасне отримання страхової суми. Висновком експертної комісії встановлений прямий зв'язок між втратою працездатності і виконанням службових обов'язків.
Колегія суддів не може погодитися з представником відповідачів щодо покладення обов*язку зі сплати коштів на орган Державного казначейства.
11 164.32 гривні не є шкодою, завданою позивачеві, зазначені кошти є сумо недоплати страхової суми, яка виникла з вини відповідача - ДПА в Донецькій області внаслідок помилкового розрахунку заробітної плати для встановлення суми страхового відшкодування, що підтверджено рішенням Київського районного суду м. Донецька.
Колегія суддів також не може погодитися з тим, що сплату 11164.32 гривень повинен здійснювати новий страховик - ЗАТ «страхова компанія «Брокбізнес».
Відповідно до розпорядження ДПА України від 22 серпня 2008 року направленню до страховика підлягають документи, які зберігаються в регіональних ДПА. З матеріалів справи виливає, що відповідач не зберігає документів позивача.
Колегія суддів зазначає, що посилання суду на ст.ст. 629, 231 ЦК України є зайвим оскільки сторони виконали обов*язки за вказаним договором. Страховик - ВАТ «Страхова компанія «Орадон» сплатив позивачеві кошти за первинним документами, тобто в нього на час звернення позивача з позовом до суду відсутні будь-які обов*язки стосовно позивача.
В подальшому відповідач - ДПА України не укладало будь-яких угод зі страховою компанією «Оранта» про купівлю послуг з обов*язкового державного особистого страхування посадових осіб державної податкової служби України.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди.
У відповідності до Постанови Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під
моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних
чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Позивачем не надав належних доказів, які підтверджують заподіяння йому моральної шкоди.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ДПА в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1до Державної податкової адміністрації в Донецькій області, Державної податкової адміністрації України, Державного Казначейства України, Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області, треті особи: 1) Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»; 2) Донецька обласна дирекція Національної акціонерної компанії «Оранта»; 3) Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Орадон» «про визнання дій неправомірними, стягнення суми недоплати страхової виплати, відшкодування моральної шкоди»- залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2008 року - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 лютого 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 05 лютого 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя: О.А.Нікулін
/підписи/
Судді: І.В.Сіваченко
С.П.Дяченко
З оригіналом згідно.
Суддя: