Суддя 1 інстанції - Стиран В.В.
Суддя - доповідач - Ханова Р.Ф.
Україна
Іменем України
29 січня 2009 року справа № 22-а-7568/08/0570
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Василенко Л.А
Старосуд М.І.
при секретарі судового засідання
Чуріковій Я.О.
за участю представників:
від позивача:
ОСОБА_1- особисто
від першого відповідача: від другого відповідача
ОСОБА_2. - за дов. від 26 грудня 2008 року ОСОБА_2. - за дов. від 26 грудня 2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від
20 листопада 2008 року (постанова в повному обсязі складена 25 листопада 2008 року)
по адміністративній справі
№ 2-а-7568/08/0570 (головуючий суддя Стиран В.В., судді Папазова Г.П., Козаченко А.В.)
за позовом
ОСОБА_1
до
1)Східної регіональної митниці (правонаступника Донецької митниці) 2)Державна митна служба України
про за участю третьої особи
визнання дій неправомірними, скасування наказу Донбаської регіональної митниці №181-до від 8 серпня 2005 року, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди Головного управління Державного казначейства України в донецькій області
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року у справі № 2-а-7568/08/0570 (том 2 арк. справи 137-144) відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1про визнання дій неправомірними, скасування наказу Донецької регіональної митниці від 8 серпня 2005 року №181-до, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди, з мотивів безпідставності заявлених вимог.
Розгляд справи здійснювався в порядку нового розгляду відповідно до ухвали Вищого Адміністративного Суду України від 6 березня 2008 року (том 2 арк. справи 42-44).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1(том 2 арк. справи 151-159), посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають істотне значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції, та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідачів у запереченнях на апеляційну скаргу та під час апеляційного розгляду справи доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилив, і просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.
Представник третьої особи до суду не прибула,направила клопотання щодо розгляду справи без її участі.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Позивач перебував на публічній службі, був інспектором сектору чергових митної вартості, 17 лютого 1996 року прийняв присягу державного службовця, 4 грудня 2006 року пройшов атестацію та йому присвоєно звання інспектора митної служби 3 рангу. Звільнений наказом керівника митного органу від 8 серпня 2005 року №181к, за прогули без поважних причин 4 та 5 серпня 2008 року згідно пункту 4 статті 40 КЗОТ України. Зазначений наказ є рішенням про припинення державної служби.
Оцінка спірних відносин щодо незаконності зазначеного наказу та застосування правових наслідків такої незаконності правомірно здійснена судом першої інстанції з урахуванням приписів Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-12, відповідно до преамбули якого визначаються загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Основні обов'язки державних службовців визначені статтею 10 зазначеного закону.
Підстави припинення державної служби статтею 30 вищезазначеного закону, у якій наведені спеціальні випадки її припинення, крім загальних підстав, передбачених кодексом законів про працю України.
Порядок і умови проходження служби в митних органах України затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1993 року №97 (надалі Положення).
Серед обов'язків службових осіб митних органів визначених пунктом 18 Положення передбачено, зокрема, обов'язок не допускати порушень трудової дисципліни.
Керівником митного органу були застосовані загальні підстави розірвання трудового договору а саме пункт 4 статті 40 Кодексу Законів про Працю України, відповідно до якого припинення публічної служби здійснено за прогул без поважних причин.
Факт прогулів, які припустив позивач 4 та 5 серпня 2005 року не є спірним між сторонами. Спірним є обставини щодо їх поважності або не поважності їх причин.
Позивач вважає, що прогули мали місце з поважних причин внаслідок неприйняття від нього заяви про звільнення відповідно до частини 3 статті 38 КЗпПУ (том 1 арк. справи 164).
Матеріалами справи підтверджується надання позивачем заяви про звільнення 2 серпня 2005 року, з 2 серпня 2005 року з посиланням на приписи вищезазначеної статті, неприйняття її керівником митниці колегія суддів вважає доведеним.
Колегія суддів зазначає, що подання відповідної заяви само по собі не припиняє публічної служби, і не надає право позивачу не з'являтися на роботу, а причини такого нез'явлення вважати поважними.
Такого висновку колегія суддів дійшла з огляду на приписи пункту 44 Положення згідно якого службові особи, які виявили бажання звільнитися зі служби, письмово попереджають про це керівника митного органу не пізніш як за два тижні до дня звільнення. Зазначена норма є спеціальною.
Відповідно до частини 3 статті 38 КЗпПУ працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Колегія суддів вважає, що в даній нормі йдеться про припинення трудового договору, а у межах спірних відносин спірним є припинення служби, внаслідок чого застосування її до спірних відносин є безпідставним. Сама по собі норма передбачає визначення строку розірвання працівником, але не надає право на звільнення у день подання заяви.
Враховуючи зазначене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відсутність у позивача підстав для поновлення на роботі.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргуОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року у справі № 2-а-7568/08/0570 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року у справі № 2-а-7568/08/0570 залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 січня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 29 січня 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: Л.А.Василенко
М.І. Старосуд
З оригіналом згідно:
Суддя Р.Ф. Ханова