Головуючий у 1 інстанції - суддя Ковальова Т. І.
Суддя-доповідач - Яманко В. Г.
Україна
Іменем України
27 лютого 2009 року справа № 2-а-14406/08/1270
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів: при секретарі судового засідання
Міронова Г. М. Шаптали Н. К. Білоус К. І.
за участю представників:
від позивача:
не з'явився,
від відповідача:
не з'явився, надане клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від
12 листопада 2008 року
по адміністративній справі
№ 2-а-14406/08 (суддя Ковальова Т.І.)
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська
про
визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання виплатити підвищення до пенсії
Позивач звернувся 18 липня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою (арк. справи 2) до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська (далі по тексту - УПФУ в Ленінському районі м. Луганська) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати за період липень-грудень 2007 року підвищення до пенсії як дитині війни, зобов'язання відповідача здійснити нарахування недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни за липень-грудень 2007 року в сумі 735 грн. 30 коп.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року (арк. справи 17) позовні вимоги ОСОБА_1. були задоволені повністю. Суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльність УПФУ в Ленінському районі м. Луганська щодо відмови позивачу у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, зобов'язав УПФУ в Ленінському районі м. Луганська здійснити виплату ОСОБА_1. підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням здійснених виплат, стягнув з Державного бюджету України на користь позивача судові випрати з оплати судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову, просив суд розглянути справу за відсутності відповідача.
Позивач про час, місце та дату судового розгляду був повідомлений належним чином, проте правом бути присутнім на судовому розгляді не скористався.
Колегія суддів зазначає, що з врахуванням частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги відповідача.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Закон України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 вказаного закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
ОСОБА_1. згідно паспортуНОМЕР_1, виданого 22 червня 2001 року Ленінським РВ УМВС України в Луганській області (арк. справи 7-9), народилася 20 серпня 1934 року, тобто станом на 2 вересня 1945 року їй було 9 років.
Відповідач в апеляційній скарзі посилався на відсутність нормативних актів згідно яких органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати заявлену позивачем доплату до пенсії як дитині війни.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання права позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року є вірним.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 9 липня 2007 року - 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року - 124 грн. 53 коп.
Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно з цим Законом.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-ХІV від 15 липня 1999 року передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, визначення права на призначення соціальної допомоги.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся 13 червня 2008 року (арк. справи 3) до відповідача з заявою про виплату підвищення до пенсії як дитині війни, відповідач листом (арк. справи 4) відмовив в перерахунку підвищення до пенсії за заявою позивача, виплата підвищення до пенсії як дитині війни позивачу відповідачем не здійснювалася, тому, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про визнання незаконною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
З огляду на те, що апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється відповідно частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України в межах апеляційної скарги відповідача, а позивачем постанова суду першої інстанції не оскаржувалася, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтею 24, частиною 1 статті 94, статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року по адміністративній справі № 2-а-14406/08 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року по адміністративній справі № 2-а-14406/08 - залишити без змін.
Повний текст ухвали складений, підписаний колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошений в судовому засіданні 27 лютого 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий В.Г.Яманко
Судді: Г.М.Міронова
Н.К.Шаптала