Головуючий в 1 інстанції - Маловічко З.О.
Суддя-доповідач - Дяченко С.П.
Іменем України
29 січня 2009 року справа № 2а-232/08/0511
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дяченко С.П.
суддів Сіваченко І.В., Нікуліна О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради
на постанову Дебальцевського міського суду Донецької області
від 13 листопада 2008 року
по справі № 2а-232/08
за адміністративним позовом ОСОБА_1 що діє за дорученням в інтересах ОСОБА_2
до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради
про визнання неправомірною відмови у виплаті недоотриманої суми допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2. до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради про визнання неправомірною відмови у виплаті недоотриманої суми допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення.
Постановою Дебальцевського міського суду Донецької області від 13.11.2008 року у справі № 2а-232/08 позовна заява задоволена частково: визнана неправомірною відмова Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради у виплаті ОСОБА_2недоотриманої суми разової грошової допомоги відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3520 грн. недоотриманої нею щорічну допомогу на оздоровлення за 2005,2007 роки відповідно до ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні вимог відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовують невірним застосуванням судом першої інстанції норми матеріального права.
Сторони в судове засідання не з»явились, про день слухання справи було повідомлено належними чином.
Дослідивши матеріали справи в межах апеляційної скарги, колегія суддів встановила.
ОСОБА_2 - є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, що підтверджується посвідченням, має 2 групу інвалідності.
Статтею 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » передбачена щорічна допомога на оздоровлення, яка виплачується інвалідам 2 групи в розмірі 5-х мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати.
Фактично відповідачем виплачена позивачу така допомога:
за 2005 рік - в сумі 120,00 грн.
за 2006 рік - в сумі 120,00 грн.
за 2007 рік - в сумі 120,00 грн.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ».
Статтею 63 Закону передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на нього покладений обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Колегія суддів вважає необґрунтованим застосування відповідачем при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення розміру таких виплат, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » та з 2005 року - Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ».
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Тобто, нормами спеціального Закону визначений розмір щорічної допомоги як величина, кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на час здійснення виплати.
Всупереч нормам спеціального закону, зазначеними постановами встановлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України “Про Єдиний державний реєстр нормативних актів » від 27.06.1996 року стосовно преюдиції нормативних актів.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми ст. 48 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2005, 2007 роки, а не вказані Постанови КМУ.
Дія абзацу другого та третього частини четвертої статті 48 була зупинена в частині виплати компенсації і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України № 3235-1V від 20.12.2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік», який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України»
Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Пунктом 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України передбачається, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
У зв'язку з тим, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, має 2 групу інвалідності, а спірні грошові кошти йому виплачуються на оздоровлення у зв'язку з ушкодженням здоров'я, тому позовна давність на ці правовідносини не поширюється.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 120,00 грн. за 2005, 2007 роки, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними.
На підставі викладеного керуючись Конституцією України, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Дебальцевського міського суду Донецької області від 13 листопада 2008 року у справі № 2а-232/08 за позовом ОСОБА_1 що діє за дорученням в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевського міського суду Донецької області про визнання неправомірною відмови у виплаті недоотриманої суми допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя /підпис/ Дяченко С.П.
Судді /підпис/ Сіваченко І.В.
/підпис/ Нікулін О.А.
З оригіналом вірно:
Суддя - доповідач Дяченко С.П.