Справа № 22-а-9984/08 Головуючий у І інстанції - Дмитренко А.М.
Суддя-доповідач - Глущенко Я.Б.
21 січня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Глущенко Я.Б,
суддів Бараненка І.І., Коротких А.Ю.,
при секретарі Токар М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2007 року, -
У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернулася із вказаним позовом, в якому, посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просила зобов'язати УПФУ у м. Білій Церкві Київської області здійснити з 01.07.2007 року перерахунок доплати до пенсії згідно ст. 39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відповідності до розміру заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2007 року заявлений позов задоволено частково: зобов'язано відповідача провести перерахунок доплати до пенсії позивача з 09 липня 2007 року.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, УПФУ у м. Білій Церкві Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвали нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Колегією суддів встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві як непрацюючий пенсіонер. Позивач зареєстрований та постійно проживає у м. Білій Церкві, яке відповідно до Постанови КМУ від 23.07.1991 року № 106 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Проте, до пенсії позивача проводиться доплата відповідно до ч. 2 ст. 39 вказаного Закону в розмірі, передбаченому Постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто у сумі 5,20 грн. Відповідач також керувався п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Разом з тим, судовою колегією враховується, що Конституційним Судом України положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Отже, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.
Відповідно, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог стосовно зобов'язання відповідача здійснити перерахунок доплати на підставі ст. 39 Закону в період з 01.07.2007 року по 09.07.2007 року, обґрунтовано не застосував зазначену норму, оскільки у цей період вона не діяла.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини і, всупереч доводам апеляції, правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 листопада 2007 року залишити без змін.
Повний текст ухвали виготовлений 26 січня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 27 січня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: