Ухвала від 04.02.2009 по справі 22-а-9960/08

Справа № 22-а-9960/08 Головуючий у І-ій інстанції: Ярмола О.Я.

№ 2-а-8119/07 Суддя-доповідач: Малинін В.В.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 лютого 2009 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Малиніна В.В.,

суддів: Романчук О.М. Усенка В.Г.,

при секретарі: Демченко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2007 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області (далі - відповідач, УПФУ у м. Білій Церкві) про зобов'язання провести перерахунок доплати до його пенсії.

Свої вимоги мотивує тим, що він є непрацюючим пенсіонером, являється постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає на території радіоактивного забруднення і має право на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Оскільки відповідач здійснює доплату у нижчому розмірі, ніж встановлено законодавством, просить суд зобов'язати його провести перерахунок вказаної доплати до його пенсії, відповідно до існуючих норм закону, тобто з 09.07.2007 року.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення за період з 9 липня 2007 року, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісячно.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - УПФУ у м. Білій Церкві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та постановити нове рішення, яким в задоволені позову Кандиби П.А. відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення було порушено норми матеріального права. Зокрема, суд не взяв до уваги те, що управління Пенсійного фонду України не є розпорядником державних коштів і здійснює пенсії та доплати тільки на передбачені цілі в межах бюджетних асигнувань. При цьому апелянт зазначає, що порядок використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення визначений постановами Кабінету Міністрів №987 від 20.06.2000 року «Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення» та №936 від 20.09.2005 року «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Заперечень на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходило.

В судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки суду невідомі, були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суд - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ у м. Білій Церкві як непрацюючий пенсіонер, має статус особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 р.р. 4 категорії (посвідчення серії В-І № 810988 від 02.11.1993 року), зареєстрований та постійно проживає в м. Біла Церква Київської області. Постановою Кабінету Міністрів №106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/ м. Біла Церква Київської області віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.

Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, підвищується у розмірі доплати однієї мінімальної заробітної плати.

Згідно ст.76 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік» від 15.03.2007 року розмір мінімальної заробітної плати з 01 липня 2007 року становить 440 грн.

Відповідно до ст.113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а отже, постанови Кабінету Міністрів не повинні суперечити нормативним актам, які мають вищу юридичну силу. Так, застосування постанов, які містять положення щодо розрахунку доплат до пенсії, що суперечить чинним законам, є неправомірним.

Крім того, інтереси і права громадян є основоположними факторами чинного законодавства, тому твердження про обмеженість бюджетних асигнувань не може слугувати підставою для порушення цих прав. Згідно зі ст. 101 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік» Кабінету Міністрів України в 2007 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які за законодавством визначаються залежно від розміру мінімальної зарплати в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. Ця норма закону, хоч і вимагає зважати на розміри асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами, проте вказує на те, що соціальні виплати за законодавством визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах.

У такому разі колегія суддів вважає помилковим твердження відповідача, стосовно тлумачення ним поняття “абсолютна сума», за яким доплата до пенсії не може бути встановлена у відсотковому значенні, а є сталою сумою і залежить лише від закріплених законодавством величин (розміру мінімальної зарплати, тощо). Разом з тим слід відмітити, що постановами Кабінету Міністрів №987 від 20.06.2000 року та №936 від 20.09.2005 року не передбачено механізму адаптації до зміни розміру мінімальної заробітної плати у 2007 році.

Остаточним в цьому питанні є рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007р., де визнано неконституційними деякі положення Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік», в т.ч. п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, що також зазначено в п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги Кандиби Петра Антоновича в частині визнання за ним права на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі 440,00 грн. щомісячно, з дати прийняття рішення Конституційним Судом України, тобто з 09 липня 2007 р.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2007 року - залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2007 року - залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.

Головуючий :

Судді:

Повний текст ухвали складено та підписано 05.02.09.