23 лютого 2009 року №22а-9378/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді-доповідача - Багрія В.М.,
суддів: Обрізка І.М., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання - Ткач О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу
за апеляційною скаргою - ОСОБА_1
на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.05.2008 року по справі
за позовом ОСОБА_1
до Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації
про внесення змін до технічного паспорту на квартиру, -
У березні 2007 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації щодо вироблення технічного паспорта на квартиру і належні йому як співвласнику частини допоміжних приміщень.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію житлового фонду " від 19.06.1992 року із наступними змінами та доповненнями власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку. Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Позивач просив зобов'язати відповідача - Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації - внести до технічного паспорту на квартиру по вул. Січових Стрільців, 19/7 в м. Івано-Франківську належні йому допоміжні приміщення - підвальне приміщення та частину горища.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.05.2008 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскарживОСОБА_1 подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що всупереч ст..ст. 7, 8, 9, а також 11 КАС України, було порушено його право на вирішення справи відповідно до принципу верховенства права, законності, повноти розгляду справи.
Апелянт звертає увагу на те, що його посилання на Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" та на Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року №1-2/2004 є обґрунтованими. Дані джерела використовуються ним для підтвердження та обґрунтування самої процедури внесення до технічного паспорта належних допоміжних приміщень. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій.
Апелянт просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.05.2008 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В справі встановлено, що позивачОСОБА_1 є власником приватизованої однокімнатної квартири АДРЕСА_1. Квартира знаходиться в багатоквартирному будинку.
6.12.2006р.ОСОБА_1 звернувся з заявою до Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації, яке функціонує як обласне комунальне підприємство, про виготовлення технічного паспорту на квартиру з внесенням до нього підвального приміщення та частини горища, які належать йому на праві власності як співвласнику.
29.12.2006р. Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації на заяву позивача дало письмову відмову в її задоволенні, роз'яснившиОСОБА_1. необхідність особистої явки до БТІ для оформлення замовлення на виготовлення технічної інвентаризації на нерухоме майно. Щодо приватизації допоміжних приміщень позивачу порекомендовано звернутися у відповідний орган з приватизації державного житлового фонду.
Відмовляючи позивачу в позові про визнання неправомірними дій БТІ у вказаній частині, Івано-Франківський міський суд правильно керувався положеннями Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України №127 від 24.05.2001р.(далі Інструкції), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001р. №582/5773.
У відповідності до п.3.1 Інструкції технічній інвентаризації підлягають об'єкти (згідно з розділом 2) всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно : будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди.
Відповідно до п.1.4 Інструкції технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів виконують за рахунок замовників комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.
Згідно з п.1.7 Інструкції для проведення інвентаризаційних робіт з юридичними особами укладаються договори, а з фізичними особами - замовлення-зобовязання.
З матеріалів справи не видно, що позивач таке замовлення-зобовязання уклав з відповідачем, оскільки доказів з цього приводу ним не подано суду першої та апеляційної інстанції. При відсутності такого замовлення відповідач не мав правового обов'язку розпочинати інвентаризаційні роботи.
Відповідно до п.3 Інструкції під час виконання технічної інвентаризації необхідно дотримуватися такої черговості робіт : вивчення документів, що стосуються інвентаризації, виконання обстеження, обмірів, складання схематичних креслень земельних ділянок, будинків, допоміжних будівель і споруд.
Суд першої інстанції правильно вважав, що позивач неналежним чином подав правовстановлюючі документи на частину допоміжних приміщень (підвального приміщення та частини горища) для проведення технічної інвентаризації, які належать всім співвласникам житлового будинку, не подав вихідних даних щодо характеристики об'єктів нерухомості, щодо яких ставилося питання про їх технічну інвентаризацію, не вказав площу, яка йому належить в зазначених приміщеннях.
За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про правомірність відмови відповідача задоволити заяву позивача про інвентаризацію допоміжних приміщень на підставі однієї лише його заяви, тому на законних підставах відмовивОСОБА_1. в задоволенні позову.
Постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що позивач з дотриманням встановленого порядку звернувся до відповідача, при цьому подав необхідні документи, оформив замовлення, спростовуються доказами в справі та підставою для задоволення апеляційної скарги бути не можуть.
Посилання апелянта на його право приватизації допоміжних приміщень, виникнення права на такі об'єкти нерухомості одночасно з приватизацією житла предметом даного спору не є.
На підставі наведеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.05.2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : І.М. Обрізко
В.В.Ніколін