23 лютого 2009 року №22а-9461/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
судді-доповідача - Багрія В.М.,
суддів: Обрізка І.М., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання - Ткач О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу
за апеляційною скаргою - Міністерства фінансів України
на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.03.2008 року у справі №2-а-378/08
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України
про зобов'язання виплатити разову грошову допомогу,-
У березні 2008 рокуОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, управління праці та соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України про зобов'язання виплатити разову грошову допомогу.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка посилалась на те, що відповідно до ст.. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їй, як учаснику щорічно до 5 травня повинна виплачуватись разова грошова допомога у розмірі 3-ох мінімальних пенсій за віком. Однак, всупереч цим вимогам грошова допомога за 2005-2007 роки виплачувалась не в повному обсязі.
На підставі вищенаведеного, позивачка просила визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати їй щорічної одноразової грошової допомоги за 2005-2007 роки у розмірі меншому, ніж це визначено в ст.. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та стягнути з відповідача на її користь суму заборгованості недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги за 2005-2007 роки як учаснику війни.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.03.2008 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Міністерство фінансів України та Державне казначейство України виділити Міністерству праці та соціальної політики України кошти для перерахунку управлінню праці та соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації на виплату разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу" за 2005-2007 роки позивачу ОСОБА_1у сумі 3136 грн.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1разову грошову допомогу, передбачену Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу" за 2005-2007 роки у сумі 3136 грн.
В решті позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило Міністерство фінансів України, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що Міністерство фінансів України не здійснює виплат щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Крім того, судом не взято до уваги, що виплата грошової допомоги для учасників війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
Апелянт просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.03.2008 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що вона є учасником війни, якій відповідно до вимог ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня виплачується грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Розмір отриманої позивачкою у 2005-2007 році разової грошової допомоги до 5 травня не відповідає вимогам зазначеного Закону і сума заборгованості перед ОСОБА_1 виходячи із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком та прожиткового мінімуму за 2005-2007 рік, становить 3 136 грн. та підлягає стягненню з Міністерства фінансів України та Державного казначейства України.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.
Безспірно встановлено, що ОСОБА_1. є учасником війни, якій відповідно до вимог ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня виплачується грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст. 29 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік», якими було обмежено розмір щорічної допомоги до 5 травня, встановленої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1. у частині стягнення на її користь заборгованості з виплати щорічної допомоги за 2007 рік.
При визначенні розміру такої заборгованості колегія суддів виходить із того, що станом на 01.04.2007 року розмір прожиткового мінімуму, а відтак і мінімальної пенсії за віком, становив 410,06 грн.
З врахуванням виплаченої відповідачем у 2007 році ОСОБА_1. щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірі 55 грн., сума заборгованості перед позивачкою становить 1175,18 грн. (410,06 х 3 - 55) та підлягає виплаті у повному обсязі.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про зобов'язання Міністерства фінансів України та Державного казначейства України виділити Міністерству праці та соціальної політики України кошти для перерахунку управлінню праці та соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації на виплату разової грошової допомоги, оскільки така виплата повинна проводитися УПСЗН Лановецької районної державної адміністрації в силу вимог ст. 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбаченого Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмірів щорічної грошової допомоги як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України»).
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо аналогічних спірних виплат за 2005-2006 рр., на думку колегії суддів, судом першої інстанції безпідставно не враховано тієї обставини, що положення ст. 34 Закону України “Про Державний бюджет на 2005 рік» та ст. 30 Закону України “Про Державний бюджет на 2006 рік», якими розмір одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги учасникам війни на предмет конституційності не розглядалися, у встановленому порядку неконституційними визнанні не були та своєї чинності не втратили.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості із одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2005-2006 спірні роки, на думку колегії суддів, немає.
Оскільки постанова суду першої інстанції є незаконною, вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову шляхом зобов'язання УПСЗН Лановецької районної державної адміністрації провести нарахування та виплату позивачу разової допомоги за 2007р. в сумі 1175,18 грн. з наведених вище підстав.
Керуючись ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Міністерства фінансів України задоволити частково.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.03.2008 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити частково.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1як учаснику війни одноразову щорічну допомогу за 2007 рік в розмірі 1175,18 грн. (одна тисяча сто сімдесят п'ять гривень вісімнадцять копійок).
В решті позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : І.М. Обрізко
В.В.Ніколін