11 березня 2009 року 22-а-9527/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Обрізко І.М.
суддів: Багрія В.М., Улицького В.М.
при секретарі судового засідання: Тарнавській Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та міста Славута Хмельницької області
на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 квітня 2008 року по адміністративній справі №2-а-692/08
за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
до управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області
про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії,-
Головуючий 1-ї інст. Тончук Р.І. Славутський міськрайсуд Хмельницької обл. Справа №2-а-692/08/0970
№9527_08/9104.doc реєстр 11.03.2009 року
Доповідач: Обрізко І.М. Рядок статзвіту №2.31.2 №9527/08/9104
ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернулися в місцевий суд з позовом про визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області та просили зобов'язати відповідача здійснити перерахування їхньої пенсії і забезпечити її виплату відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року.
Вимоги мотивовані тим, що вони належить до категорії громадян, на яких поширюються соціальні пільги та категорії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до чинного законодавства їм було призначено пенсію по віку. У зв'язку з тим, що 09.07.2007 року рішенням Конституційного Суду України було визнано такими, що не відповідають Конституції України відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень чинного законодавства України, на підставі якого держава зобов'язувалась доплачувати їм щомісяця з 1 січня - 114 грн., з 1 квітня - 123,02 грн., з 1 жовтня - 124,53 грн., то починаючи з 01.01.2007 року відповідач зобов'язаний був здійснити їм перерахування пенсії, однак подібного ним зроблено не було.
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 квітня 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Суд виходив з того, що починаючи з 09 липня 2007 року, позивачам повинна була нараховуватись доплата до пенсії, однак безпідставно із-за відсутності належного фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, цього відповідачем зроблено не було, хоча подібне не доведено останнім, а також невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати державної соціальної підтримки дітям війни.
Не погодившись із зазначеними судовим рішенням управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області подало апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити позивачам в задоволенні позову.
Покликання маються на те, що законодавчо не вирішено величину мінімальної пенсії за віком, щодо застосування для обчислення підвищення пенсій особам, яким встановлений статус дітей війни. Також не внесені зміни в Закон України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік» в частині збільшення видатків для забезпечення державних соціальних гарантій, які були предметом розгляду в рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3 ОСОБА_4 мають статус дітей війни, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в їх пенсійних посвідченнях.
Згідно ст. 6 згаданого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої у 2007 році визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Разом з тим, п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія норм закону, які передбачали вищевказані виплати, була призупинена.
09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України за № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення п. 12 статті 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З цього резюмується висновок, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
Місцевим судом проведено аналіз вище вказаних правових норм, беручи до уваги ст.ст. 8, 22 Конституції України та з огляду на обставини справи зроблено вірний висновок, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, позаяк починаючи з 9 липня 2007 року їм повинна була нараховуватись доплата до пенсії, однак вона не була виплачена із-за помилковою аргументацією відповідача, а саме відсутність бюджетних асигнувань. Проте подібного не доведено стороною відповідача у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України та разом з тим, невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей для цього, не є підставою для виправдання дій останнього.
Подібне не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, що слід застосовувати у відповідності до ч. 2 ст. 8 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».
Так при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134/00), суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Беручи до уваги викладене до виплати підлягає різниця з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року в сумі по 710,69 грн., в чому слід погодитись з висновком місцевого суду.
Отже, з огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області залишити без задоволення, постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 квітня 2008 року по адміністративній справі №2-а-692/08, без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Обрізко І.М. Багрій В.М. Улицький В.З.
Головуючий - суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено
та підписано 13.03.2009 року.